Постанова № 9127855, 24.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2045/08

Категорія №69

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2008 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С. при секретарі Лемба А.В.

в присутності сторін:

від позивача: Кривошеєва О.В., довіреність №1414 від 15.04.08;

від відповідача: Галета О.М. , довіреність №114від 04.01.08,

представник прокуратури: Майборода О.О., посвідчення №141,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора міста Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» про стягнення податкового боргу за рахунок активів підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2007 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор міста Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» про стягнення податкового боргу за рахунок активів підприємства.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» на користь держави податковий борг в сумі 67800, 18 грн. за рахунок активів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що прокуратурою міста Первомайська проведена перевірка в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо дотримання вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання, в ході якої встановлені порушення інтересів держави, що у відповідності до вимог ст. 121 Конституції України є підставою для представництва інтересів держави в адміністративному судочинстві.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №2» станом на 26.10.2007 року накопичило податкову заборгованість з платежу по податку на землю у сумі 67800, 18 грн. у тому числі по основному платежу - 56051, 52 грн., залишок несплаченої пені - 11748, 66 грн., яка складається з несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань та підтверджується документами:

- розрахунок №56 від 31.01.2005р. на суму 27072, 97 грн., залишок несплаченої суми складає 1468, 42 грн.;

- розрахунок №615 від 26.01.2005 року на суму 10957, 79 грн.;

- розрахунок №6479 від 15.06.2005 року на суму 12407, 37 грн., залишок несплаченої суми- 1449, 58 грн.;

- розрахунок №885 від 27.01.2006 року на суму 12824, 42 грн.

- розрахунок №14728 від 06.11.2006 року на суму 13021, 01 грн., залишок несплаченої суми - 668, 14 грн.

- розрахунок 3652 від 24.01.2007 року на суму16820, 49 грн., залишок несплаченої суми 11213, 60 грн.

- повідомленням рішенням від 25.05.2005 року №0000812301/0 на суму 17596, 85 грн., залишок несплаченої суми 17469, 51 грн.

- пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання зі збору за спец водокористування у сумі 11748, 66 грн.

Для спонукання відповідача до погашення податкового боргу податковим органом приймалися наступні заходи: вручена перша податкова вимога №1/45 від 15.10.2001р., вручена друга податкова вимога №2/76 від 29.12.2001 року, все майно і майнові права підприємства внесено у податкову заставу, про що свідчить запис у Державному реєстрі застав рухомого майна від 21.06.2000р. №92-949, а також продовжено до 20.06.2005 року та 14.06.2010 року.

Відповідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-111) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (його філій, відділень і відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону №2181-111 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно рішенням суду.

Частиною 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

11 вересня 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав у суд заяву про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи їх тим, що станом на 08.09.2008 року, у зв'язку з несвоєчасним внесенням до бюджету обов'язкових платежів з податку на землю, КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» має податковий борг у сумі 35994, 65 грн. у тому числі за основним платежем у сумі 28875, 88 грн. та пеня 6118, 68 грн.

Вказаний податковий борг підтверджується розрахунками земельного податку, самостійно наданими КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» до податкового органу, а саме:

- №615 від 26.01.2005р. - залишок боргу у сумі4565, 74 грн.;

- №6479 від 15.06.2005р. - залишок боргу у сумі 603, 97 грн.;

- №885 від 27.01.2006р. - залишок боргу у сумі 12824, 42 грн.;

- №14728 від 06.11.2006р.- залишок боргу у сумі 668, 14 грн.;

- №652 від 24.01.2007р. - залишок боргу у сумі 11213, 60 грн.;

06 листопада 2008 року у судовому засіданні представник позивача надав у суд заяву про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи їх тим, що станом на 06.11.2008 року, у зв'язку з несвоєчасним внесенням до бюджету обов'язкових платежів з податку на землю, КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» має податковий борг у сумі 58565, 47 грн. у тому числі за основним платежем у сумі 44636, 37 грн. та пеня 13929, 10 грн.

Вказаний податковий борг підтверджується розрахунками земельного

податку, самостійно наданими КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» до податкового органу, а саме:

- №615 від 26.01.2005р. - залишок боргу у сумі 2500, 70 грн.;

- №6479 від 15.06.2005р. - залишок боргу у сумі 362, 38 грн.;

- №885 від 27.01.2006р. - залишок боргу у сумі 12824, 42 грн.;

- №14728 від 06.11.2006р. - залишок боргу у сумі 668, 14 грн.;

- №652 від 24.01.2007р. - залишок боргу у сумі 16820, 49 грн.;

- №423 від 31.01, 2008р. - залишок боргу за 8 міс. 2008р. складає 11460, 24 грн.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою цього зобов'язання, відповідно до п. 16.1.1. ст. 16 Закону №2181-111 відповідачу нарахована пеня у сумі 13929, 10 грн.

У зв'язку з цим представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь держави податковий борг з податку на землю у сумі 58565, 47 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що суму позову у позовній заяві позивач вказує не вірно. Позивач вказує суму боргу у розмірі 56051, 52 грн., а фактична сума боргу нижча і ніколи відповідачу не нараховувалася. Податкові розрахунки земельного податку надані з 28 січня 2004 року, в яких нарахована сума податку до сплати вказано, що 15.06.2005 року додатково нарахована сума 1449, 58 грн., 06.11.2006 року додатково нарахована сума 668, 14 грн. У листі №24-017/599 на ім'я прокурора міста Первомайська працівниками ДШ вказується, що у зв'язку з несвоєчасністю сплати податку на землю залишилася заборгованість у розмірі 38581, 95 грн., а також додатково нарахована сума 17469, 51 грн., що в сумі не складає суму позову. Інші посилання на наявність суми боргу також не вірні.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №2» (далі - КП «Житлово-експлуатаційна контора №2»), зареєстроване рішенням Первомайської міської ради Луганської області від 24.01.1992 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03339785, знаходиться на податковому обліку як платник податків у ДПІ в м. Первомайську Луганської області згідно довідки №1233-10 від 23.10.2007року. Форма власності -комунальна, юридична адреса: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Леніна, 2.

Прокурор міста Первомайська в інтересах держави в особі ДПІ у м. Первомайську наполягає на тому, що КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» станом на 26.10.2007 року накопичило податкову заборгованість у сумі 67800, 18 грн. у тому числі по основному платежу - 56051, 52 грн., залишок несплаченої пені - 11748, 66 грн.

Прокурор вважає, що сума боргу складається з несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань та підтверджується документами:

- розрахунок №56 від 31.01.2005р. на суму 27072, 97 грн., залишок несплаченої суми складає 1468, 42 грн.;

- розрахунок №615 від 26.01.2005 року на суму 10957, 79 грн.;

- розрахунок №6479 від 15.06.2005 року на суму 12407, 37 грн., залишок несплаченої суми- 1449, 58 грн.;

- розрахунок №885 від 27.01.2006 року на суму 12824, 42 грн.

- розрахунок №14728 від 06.11.2006 року на суму 13021, 01 грн., залишок несплаченої суми - 668, 14 грн.

- розрахунок 3652 від 24.01.2007 року на суму16820, 49 грн., залишок несплаченої суми 11213, 60 грн.

- повідомленням рішенням від 25.05.2005 року №0000812301/0 на суму 17596, 85 грн., залишок несплаченої суми 17469, 51 грн.

- пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання зі збору за спец водокористування у сумі 11748, 66 грн.

Проте, позивач не довів у суді обґрунтованість висунутих у адміністративному позові позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181-111), який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно п. 1.1. ст. 1 Закону №2181-111 платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

За змістом п. 1.2. ст. 1 Закону №2181 податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а відповідно п. 1.3. цієї ж статті податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.З. ст. 5 Закону 2181-ІИ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Суд установив, що згідно висновку акту від 20.05.2005 року №71/23-03339785 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» за період з 01.07.2003 року по 31.03.2005 року документальною перевіркою встановлені такі порушення:

1. 1) п.п. 4.5. ст. 4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», чим занижено ПДВ за грудень 2004 року на суму 3427 грн.

2. 2) ст. 2, ст. 10, п.2.19 ст. 19, п.21.6 ст. 21 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з доходів громадян» від 26.12.1992 року №13-92 в результаті чого встановлено порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування прибуткового податку з доходів громадян до бюджету за 2003, 2004 роки у сумі 739, 96 грн.

3. 3) п.п.5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату (не сплату) податку на додану вартість у сумі 67811, 16 грн. у тому числі по періодах:

- вересень 2001р. у сумі 3784, 60 грн.;

- жовтень 2001 р. у сумі 5042, 00 грн.;

- листопад 2001р. у сумі 8289, 00 грн.;

- січень 2002р. у сумі 1359, 00 грн.;

- лютий 2002р. у сумі 4515, 00 грн.;

- квітень 2002р. у сумі 508, 00 грн.;

- червень 2002р. у сумі 2201, 00 грн.;

- липень 2002р. у сумі 5082, 00 грн.;

- серпень 2002р. у сумі 6771, 00 грн.;

- вересень 2002р. у сумі 1808, 00 грн.;

- жовтень 2002р. у сумі 4558, 00 грн.;

- листопад 2002р. у сумі 40, 00 грн.;

- грудень 2002р. у сумі 21214, 00 грн.;

- січень 2003р. у сумі 2287, 00 грн.;

- лютий 2003р. у сумі 352, 56 грн.;

4) п.п.5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату (не сплату) податку на землю у сумі 35193, 70 грн. у тому числи по періодах: - за 2002 рік у сумі 19268, 70 грн.; - за 2003 рік у сумі 15925, 00 грн. Таким чином, з наявних у справі доказів суд установив, що згідно результатів планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» за період з 01.07.2003 року по 31.03.2005 року, викладених у акті від 20.05.2005 року №71/23-03339785, відповідачем у справі було занижено податків лише у сумі 4166, 96грн. (3427, 00 + 739, 96 = 4166, 96), та несвоєчасно сплачено у сумі 103004, 86 грн. (67811, 16 + 35193, 70 = 103004, 86).

Тобто, висновки акту перевірки вказують, що за період з 01.07.2003 року по 31.03.2005 року на борг не накопичувався, як вказує у позові прокурор, а лише несвоєчасно сплачувався в наслідок недостатності у відповідача обігових коштів.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 25.05.2005 року №0000812301/0 податковим органом на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. ст. 17 Закону №2181-111 за затримку на 520 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на землю в розмірі 35193, 70 грн., відповідачу у справі було визначено до сплати фтраф у розмірі 50% у сумі 17596, 85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67811, 16 грн. податковим органом штрафні санкції, відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1. ст. 17 Закону №2181-111, до відповідача у справі не застосовувалися.

Суд установив, що згідно акту взаємних розрахунків по податку за землю від 04.10.2008 року, складеного між КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» та ДПІ в м. Первомайську за період з 2001 року по 2008 рів за даними КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» нарахований основний платіж у сумі 194770, 93 грн., сплачено за основним платежем - 165891, 88 грн., за даним податкового органу нарахований основний платіж у сумі 194770, 93 грн., пеня - 32811, 01 грн., сплачено за основним платежем - 145552, 60 грн., пені - 20339, 28 грн., а всього сплачено - 165891, 88 грн. Сума боргу за основним платежем склала - 46028, 20 грн., пені - 13929, 10 грн.

Акт взаємних розрахунків по податку за землю від 04.10.2008 року підписаний керівниками платника податків та податкового органу.

Разом з тим суд установив, що згідно заяви про уточнення позовних вимог від 06.11.2008 року, податковий орган підтвердив, що відповідно до розрахунків земельного податку, самостійно наданими КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» до податкового органу, податковий борг за період 2005-2008 років частково сплачений, а саме:

- по розрахунку №615 від 26.01.2005р. - залишок боргу складає у сумі 2500, 70 грн.;

- по розрахунку №6479 від 15.06.2005р. - залишок боргу складає у сумі 362, 38 грн.;

- по розрахунку №885 від 27.01.2006р. - залишок боргу складає у сумі 12824, 42 грн.;

- по розрахунку №14728 від 06.11.2006р. - залишок боргу складає у сумі 668, 14 грн.;

- по розрахунку №652 від 24.01.2007р. - залишок боргу складає у сумі 16820, 49 грн.;

- по розрахунку №423 від 31.01.2008р. - залишок боргу за 8 міс. 2008р. складає 11460, 24 грн.

Суд також установив, що КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого завідуючим відділу Житлово-комунального господарства Первомайського міськвиконкому.

Згідно п. 1.1. Статуту КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» є комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності.

КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» підпорядковується виконкому Первомайського міської ради, безпосередньо спеціальному органу управління - відділу комунального господарства міськвиконкому (п.1.2. Статуту).

Згідно частини 1 ст. 35 Закону України від 07.02.1991 року №697-ХП «Про власність» об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Відповідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-111) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (його філій, відділень і відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Підпунктом 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону №2181-111 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно рішенням суду.

Активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 Закону 2181).

Згідно п.И ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509 «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднанні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд установив, що КП «Житлово-експлуатаційна контора №2» приймає заходи щодо погашення податкового боргу перед бюджетом, та постійно сплачує самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на землю, що підтверджується реєстром рахунків та рахунками про сплату податку на землю за період з 2005 по 01.10.2008 року.

Суд установив, що несвоєчасність сплати відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання сталася не у зв'язку з порушенням ним норм чинного законодавства з питань оподаткування, а в наслідок недостатності обігових коштів.

Суд також установив, що податковий орган у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на землю застосовував до відповідача один з основних інструментів, що регулюють порядок погашення зобов'язань юридичними та фізичними особами перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на встановлені судом у справі обставини суд вважає такі рішення податкового органу пропорційними та обгрунтованими, оскільки були вчинені з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» і цілями, на досягнення яких були спрямовані.

Частина 2 ст. 55 Закону України від 07.02.1991 року №697-ХІІ «Про власність» визначає, що вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України.

Таким чином суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності та наявні у справі докази, дішов висновку що позовні вимоги Прокурора міста Первомайська в інтересах держави щодо звернення стягнення на активи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» в рахунок погашення податкового боргу з податку на землю не відповідають дотриманню необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» і цілями, на досягнення яких спрямований заявлений позов.

Зокрема, не враховані вимоги частини 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, якою передбачається, що розрахунки по заробітній платні здійснюються в першу чергу. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань по оплаті праці.

Тобто, законодавець визначив, що не можуть бути поставлені в залежність від усіх інших розрахунків своєчасність оплати праці робітників.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора міста Первомайська Луганської області не відповідають чинному законодавству України і задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Прокурора міста Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» про стягнення податкового боргу за рахунок активів підприємства відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. . 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29 листопада 2008 року.