Постанова № 9127677, 02.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02.02.2010 р.                                                                                 № 2-а- 42925/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

суддів Бартош Н.С., Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: прокурора –Савицький Є.М.,

представника позивача –Хлопузян Р.Д.

представника відповідача- Стрельченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурор Балаклійського району Харківської області

до Військова частина А 1352 Міністерство Оборони України

пропро стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

          Прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області (надалі по тексту – позивач) до Військової частини А 1352 (надалі по тексту – відповідач) та, з урахуванням уточнень позовної заяви, просив стягнути з останнього в доход державного бюджету податкову заборгованість в розмірі 14888,70 грн. в ході розгляду справи в якості другого відповідача було залучено міністерство оборони України (надалі по тексту – другий відповідач).

          В обґрунтування заявленого позову зазначив, що відповідачем самостійно було обчислено податкові зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів в розмірі 116,37 грн. Позивач зазначає, що дані суми податкових зобов’язань є узгодженими відповідачем, проте кошти ним не сплачено.

          Враховуючи наведене позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002081701/0 від 17.06.2009р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (520,36 грн.). Крім того відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату.

          Відповідно до розрахунку заборгованості, поданого до суду, загальна сума боргу відповідача, з урахуванням пені та штрафних санкцій, склала 14888,70 грн.

          Позивачем направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/11 від 02.02.2009р. та другу податкову вимогу № 2/30 від 13.03.2009р. про сплату боргу, які позивачем отримано та які є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу.

          Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав та просив задовольнити. В подальшому надав клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.

          Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про Збройні Сили України» все майно відповідача є державною власністю та належить йому на праві оперативного управління, отже відповідач звільняється від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування. Згідно Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» стягнення за зобов’язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене. Підсумовуючи свої доводи, відповідач зазначив, що неодноразово звертався до вищестоящого органу, який здійснює фінансування, з питань сплати передбачених законодавством платежів, проте кошти до теперішнього часу до нього не надійшли, в зв’язку з чим сплатити заборгованість не вбачається за можливе.

          В подальшому представник відповідача до суду не прибув, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, без повідомлення причин.

Другий відповідач, до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що відповідач завчасно отримав судову кореспонденцію, включаючи повістки про виклик у призначене судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності свого представника до суду не подав, так само не представив свою правову позицію по справі.          

З огляду на зазначене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді, не з’явився до суду без поважної причини, не скориставшись своїм правом надати суду свої доводи та пояснення з приводу позовних вимог та докази на підтвердження своєї позиції.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що відповідача зареєстровано як юридичну особу Балаклійською райдержадміністрацією Харківської області 14.07.1997 р. взято на податковий облік в Державній податковій інспекції в Балаклійському районі Харківській області .

           Відповідач, згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сплачує податок з власників транспортних засобів. Чинне законодавство передбачає обов’язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені терміни.

          Також судом встановлено, що відповідно до поданих відповідачем розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ним самостійно визначено належну до сплати суму даного виду податку, проте дані суми до бюджету не сплачено.

           Судом також встановлено, що в зв’язку з несплатою податкової заборгованості позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002081701/0 від 17.06.2009р., яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу на суму 520,36 грн. Дане податкове повідомлення – рішення відповідачем отримано, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося, отже є чинним на теперішній час, а суми, визначені ним до сплати, обов’язкові для перерахування до бюджету. Крім того відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату, яка ним також не сплачена.

          В зв’язку з несплатою податкової заборгованості позивачем направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/11 від 02.02.2009р. та другу податкову вимогу № 2/30 від 13.03.2009р. про сплату боргу, які позивачем отримано та які є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу.

          Відповідно до розрахунку заборгованості, поданого до суду, загальна сума боргу відповідача, з урахуванням пені та штрафних санкцій, складає 14888,70 грн.

          В зв’язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до п.п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п. 5.1. ст. 5 зазначеного Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону 5.3.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, згідно якого платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, коли зобов’язання визначається контролюючим органом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками даного податку є підприємства, організації, установи, які є юридичними особами та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, визначені в ст. 2 зазначеного Закону.

Оцінюючи доводи відповідача про неможливість застосування до нього законодавства України про оподаткування в зв’язку з тим, що все його майно є державною власністю та належить йому на праві оперативного управління, суд зазначає, що дійсно на праві оперативного управління, як це передбачено ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", військовим частинам належить майно, яке закріплене за ними.

Проте аналіз зазначених вище правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що, оскільки платником податку з власників транспортних засобів є підприємства, організації й установи безвідносно до форми власності, на якій вони засновані, в тому числі й державні, та враховуючи, що державні установи можуть мати закріплене за ними майно лише на праві оперативного управління, відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника цього податку та при чітко визначеному ст. 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" кола осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо фінансування дорожнього господарства" від 16 07.1999 р., установи та організації Міністерства оборони України виключено з переліку осіб, що звільняються від сплати податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що ставки механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими закон України, крім законів про оподаткування. Цей Закон є спеціальним законом про оподаткування. В той же час, як випливає з преамбули Закону України "Про Збройні Сили України", останній не є законом про оподаткування.

Згідно ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно з законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Оскільки Закон України "Про Збройні Сили України" не є законом про оподаткування відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" суд дійшов висновку, що відповідач не звільнений від податків, зборів (обов'язкових платежів), платником яких він є в силу вищезазначених законів оподаткування, зокрема тих, з приводу стягнення заборгованості за якими виник спір, що є предметом судового розгляду по даній справі.

Враховуючи, що Закон України "Про систему оподаткування" є спеціальним законом оподаткування, виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної правових норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

Виходячи з викладеного та зважаючи на те, що відповідачем було самостійно визначено свої податкові зобов’язання, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заперечень відповідача проти позову та необхідність стягнення суми податкового зобов’язання з відповідача в примусовому порядку.

           На підставі викладеного, Законів України "Про систему оподаткування", «Про Збройні Сили України", «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Військової частини А 1352 (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Арсенальна, код ЄДРПОУ 07953401) на користь державного бюджету ((р/р 35213001000525 УДК у Харківській області, МФО 851011) податкового боргу в розмірі 14888.70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

          Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2010 року.

Головуючий Суддя                                                                       Архіпова С.В.

Судді Бартош Н.С.

Чалий І.С.