Постанова № 9127686, 03.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2010 р.                                                                       № 2а- 42371/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Самойлової В.В.

при секретарі-Скляр С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до Державної податковї інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, винесене відносно нього № 00004512320/0 від 03.09.2009р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість із штрафними санкціями на суму 5876,41 грн., з яких: у січні 2008р. на суму 2922,66 грн. та у лютому на суму 2953,75 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказане повідомлення-рішення, винесене відповідачем всупереч вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, положень Закону України «Про податок на додану вартість», де в п.1.7 ст.1 зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов"язання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, протягом звітного періоду у зв"язку з: придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Поставлені ТОВ "РТІ-Трейд" на адресу ТОВ "Паркінг+" конвеєрні стрічки, є складаовою частиною транспортеру з подачі сипучих матеріалів до асфальтозмішувальних установок, таким чином зазначені товарно-матеріальні цінності безпосередньо застосовуються при виробництві асфальтобетону.

Згідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно зазначеного ТОВ "РТІ-Трейд" надало ТОВ "Паркінг+" податкові накладні № 26 від 24.01.2008 року на суму 17535,95 грн. та № 60 від 14.02.2008 року на суму 17722,50 грн., а саме момент надання податкових накладних, тобто 24 січні та 14 лютого 2008 року слід вважати моментом виникнення у ТОВ "Паркінг+" права на податковий кредит, розрахунок за поставлену на її адресу продукцію було проведено 30.01.2008 року та 18.02.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Кагал Є.О. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Лавренчук О.В. позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення такими, що прийнято у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем порушені вимоги ЦК України та вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», що найшло своє підтверження в акті від 24.07.2009 року № 3537/232/32868719, складеного за результатами позапланової перевірки ТОВ "Паркінг+" щодо підтверження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові вдносини з платником податків ТОВ "РТІ-Трейд" за період з 01.01.2008 року по 29.02.2008 року.

Так, відповідно до проведеної ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова планової перевірки ТОВ "РТІ-Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, про що було складено акт від 12.01.2009 року № 35/23-212/32136019, встановлено, що основним постачальником ТОВ "РТІ-Трейд" у період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року було ТОВ "Третій фактор", яке знаходиться на обліку Алчевської ОДПІ та за повідомленням якої до ЄДР від 01.10.2008 року № 38912/29-0-77 щодо відсутності ТОВ "Третій фактор" за юридичною адресою, що виключає проведення зустрічної пеервірки того з питань взаємовідносин з ТОВ "РТІ-Трейд".

На підставі викладеного та у відповідності до вимог ст. 228 ЦК України, правочини, вчинені ТОВ "РТІ-Трейд"з ТОВ "Третій фактор" та ТОВ "Паркінг+" з ТОВ "РТІ-Трейд" є нікчемними, а тому дані, відображенні ТОВ "Паркінг+" у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 29.02.2008 року про обсяги придбання товару та податковий кредит не є дійсними на загальну суму 5876,41 грн., в тому числі у січні 2008 року на суму 2922,66 грн. та у лютому 2008 року на суму 2953,75 грн., в зв"язку з чим має місце заниження товариством податку на додану вартість на зазначену суму.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку про задоволення позову, як законного та обґрунтованого з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі Акту Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 24.07.2009р. № 3537/232/32868719 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Паркінг+", відповідною стороною було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00004512320/0 від 03.09.2009р. про стягнення з ТОВ "Паркінг+" податкового зобов'язання у розмірі 8814,00 грн.

Відповідно до вищевказаного Акту перевірки позивача ДПІ в Червонозаводського району м. Харкова зафіксовані порушення ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст 228 ЦК України з боку ТОВ "Паркінг+", а саме: заниження податку на додану вартість всього на суму 5876,41 грн. та недодержання вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ"Паркінг+" з постачальником товару ТОВ "РТІ-Трейд".

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, то основною метою позивача у своїх правовідносинах з ТОВ "РТІ-Трейд" було придбання конвеєрних стрічок, які були необхідні для реконструкції транспортеру з подачі сипучих матеріалів до асфальтозмішувальних установок, оскільки одним з основних видів господарської діяльності ТОВ «Паркінг+» є виготовлення та збут асфальтобетону, в свою чергу метою ТОВ «РТІ-Трейд» - поставити в адресу ТОВ «Паркінг+» зазначені конвеєрні стрічки та отримати грошові кошти за їх поставку.

Таким чином, ТОВ «Паркінг+» отримало від ТОВ «РТІ-Трейд» конвеєрні стрічки, що підтверджується видатковими накладними №0000019 та №0000043 від 24.01.2008р. та 14.02.2008р. та повністю розрахува лося за поставлену на його адресу продукцію, що підтверджується платіжним дорученням №26 від 30.01.2008р. по рахунку 2600030126366 в ВАТ «Реал банк» на суму 17535,95 грн., та №52 від 18.02.2008р. по рахунку 2600030126366 в ВАТ «Реал банк» на суму 17722,50 грн.

Таким чином, зазначене підтверджує волю сторін за даним правочином, оскільки усі обов'язки добровільно виконані сторонами настали, та у сторін виникли реальні правові наслідки у вигляді поставки та отримання поставлених конвеєрних стрічок та оплати за поставку, що спростовує висновок ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про порушення ТОВ «Паркінг+» ч.З, ч.5 ст. 203 ЦК України, також ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не було вказано та доведено того факту, що правочин між ТОВ «Паркінг+»та ТОВ «РТІ-Трейд», щодо купівлі-продажу конвеєрних стрічок, не відповідає нормі Цивільного кодексу України, акту цивільного законодавства чи іншому підзаконному акту, та яким чином він суперечить моральним засадам суспільства.

Так, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не надано жодних фактів того, що на момент вчинення поставки ТОВ «Паркінг+» чи ТОВ «РТІ-Трейд», не володіла дієздатністю, чи дієздатність цих юридичних осіб була обмежена законом або засновниками юридичних осіб відповідно до установчих документів, що встановлено ч.2 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може укладатися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Виходячи з цього, то до правочину між ТОВ «Паркінг+» та ТОВ «РТІ-Трейд» законодавством не ставиться ніяких спеціальних вимог, щодо його умов, порядку укладання та форми, а також умов до його суб'єктів, тому він був укладений в усній формі.

Таким чином, не має жодних законних підстав визнання правочину між ТОВ «Паркінг+» та ТОВ «РТІ-Трейд» щодо купівлі продажу конвеєрних стрічок недійсним та нікчемним до того ж, ТОВ «Паркінг+» та ТОВ «РТІ-Трейд» виконали усі обов'язки за даним правочином, які передбачені чинним законодавством України, та зокрема Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.п.7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Поставлені ТОВ «РТІ-Трейд» в адресу ТОВ «Паркінг+» конвеєрні стрічки, є складовою частиною транспортеру з подачі сипучих матеріалів до асфальтозмішувальних установок, таким чином зазначені товарно-матеріальні цінності безпосередньо застосовуються при виробництві асфальтобетону.

Згідно зазначеного ТОВ «РТІ-Трейд» надало на адресу ТОВ «Паркінг+» податкові накладні №26 від 24.01.2008р., на суму 17535,95 грн., та №60 від 14.02.2008р., на суму 17722,50 грн., саме момент надання податкових накладних, тобто 24 січня та 14 лютого, слід вважати моментом виникнення у ТОВ «Паркінг+» права на податковий кредит, розрахунок за поставлену в її адресу продукцію, було проведено 30.01.2008р., та 18.02.2008р.

Таким чином, твердження відповідної сторони щодо порушення позивачем вищезазначених норм закону є безпідставним, так як в даному випадку відсутні докази щодо порушення останнім норм Закону України „Про податок на додану вартість" та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем в даному випадку не доведений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1, 2, 3, 4 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним.

При таких обставинах, оскаржуване рішення не може вважатися законним і обгрунтованим та на думку суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", суд, –

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, винесене відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+", № 00004512320/0 від 03.09.2009р. про нарахування податкового зобов’язання на суму 5876,41 грн., в тому числі: у січні 2008р. на суму 2922,66 грн. та у лютому 2008р. на суму 2953,75 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 04.02.10р.

Суддя                                                                                                     Самойлова В.В.