Постанова № 9127661, 19.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

"19" січня 2010 р. № 2а- 9629/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретарів Сеник О.С., Козар Т.А., Воронкової К.П.,

за участі: представників позивача Попової Д.О., Сергієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Меркурій» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «Меркурій», в якому просить суд стягнути з приватного підприємства «Меркурій» заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 5811,75 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 13 листопада 2007 року по 22 листопада 2007 року спеціалістом Красноградської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено ревізію по коштах Фонду в приватному підприємстві “Меркурій”за період з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2007 року, за наслідками якої складено акт № 383 від 22 жовтня 2007 року. В результаті проведеної ревізії виявлено порушення ст. 47, п. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”від 18 січня 2001 року № 2240, та п. 4.2, п. 4.12 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно - курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 55 від 02 червня 2006 року. На підставі акту ревізії директором виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № 1365 від 07 грудня 2007 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 5811 грн. 75 коп. 24 грудня 2007 року ПП “Меркурій” було оскаржене вказане рішення. 12 січня 2008 року рішенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 30/крв за результатами розгляду скаржнику відмовлено в задоволенні прохання щодо скасування рішення виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій від 07 грудня 2007 року за № 1365 в сумі 5811 грн. 75 коп. Таким чином, позивач зазначив, що на теперішній час рішення №1365 від 07.12.2007 року не скасовано, є чинним, а заборгованість в сумі 5811,75 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не надав. Згідно зі ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що Красноградською міжрайонною виконавчою дирекцією Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку Приватного підприємства “Меркурій”за період з 01 січня 2006 року по 01 жовтня 2007 року з питань повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатами перевірки складено акт № 383 від 22 листопада 2007 року.

Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено порушення ст. 47, п. 1 ст. 50 “Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року № 2240 та п.п. 4.2, 4.12 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно - курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду № 55 від 02 червня 2005 року, встановлено, що страхувальником безпідставно використано коштів Фонду, з урахуванням часткової оплати, на суму 3874 грн. 50 коп.

Під час перевірки було встановлено, що путівка № 712105 з 28.08.2006 року по 17.09.2006р. до санаторію «Роща» вартістю 1869,00 грн. з частковою її оплатою 186,90 грн. була видана ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_1, була видана путівка №386376 з 26.04.2007р. по 16.05.2007р. до санаторію «Роща» вартістю 2436,00 грн. з частковою її оплатою 243,60 грн.

Згідно накладних № 72 від 11 квітня 2007 року та № 195 від 26 червня 2006 року, путівки на санаторно курортне - лікування до Харківського представництва ЗАТ “Укрпрофоздоровниця ДП “Санаторій “Роща”передані ПП «Меркурій».

Квитанції про часткову сплату путівок містять відомості про особу платника, а саме: директор ПП “Меркурій”- ОСОБА_2.

Відповідно до зворотного повідомлення № 386376 та зворотного талону до путівок встановлено, що проходила санаторно - курортне лікування за зазначеними путівками ОСОБА_1.

ОСОБА_1, на ім'я якої було видано пільгові путівки, не перебувала в трудових відносинах з Приватним підприємством “Меркурій”, знаходиться в родинних стосунках з директором підприємства ОСОБА_2, а саме, є її матір'ю.

На підставі акту № 383 від 22 листопада 2007 року директором виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 07 грудня 2007 року прийнято рішення № 1365, яким не прийняті до зарахування витрати в сумі 3874 грн. 50 коп. та штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в сумі 1937,25 грн., а разом -5811 грн. 75 коп.

Згідно вимог ч.1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, п.4.2, п. 4.8 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно - курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду № 55 від 02 червня 2005 року; ОСОБА_1, яка є матір'ю директора приватного підприємства “Меркурій”- ОСОБА_2, не підпадає під перелік осіб, визначених в п. 4.8 Інструкції.

Частиною 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 4. 2 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно - курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду № 55 від 02 червня 2005 року, передбачено, що путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації (далі - підприємство) для санаторно-курортного лікування в період відпустки.

Пунктом 4.8 Інструкції передбачено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування може приймати рішення про виділення путівки (путівок) відповідно до медичних показань для спільного санаторно-курортного лікування працюючих на підприємстві чоловіка, дружини або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини/чоловіка), який працює на іншому підприємстві (застрахованої особи) та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі. При видачі путівки члену сім'ї, який працює на іншому підприємстві (навчається у вищому навчальному закладі), він повинен надати довідку з місця його основної роботи (навчання) про те, що не користувався цією соціальною послугою протягом двох календарних років.

Виходячи з приписів п. 4.8 зазначеної Інструкції, до членів сім'ї відносяться: чоловік, дружина, діти від 4 до 18 років.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є матір'ю директора приватного підприємства “Меркурій” - ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , яка не входить до числа осіб, перелічених у п. 4.8 Інструкції, не має право на виділення путівки для спільного санаторно-курортного лікування, яка придбана за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Статтею 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”від 18 січня 2001 року № 2240 передбачено відповідальність страхувальника за неналежне виконання обов'язку по сплаті страхових внесків, зокрема, п. п. 2,4 ст. 30 вказаного Закону передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Рішенням виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1365 від 07.12.2007 року визначено суму платежу та вирішено не принімати до зарахування витрати в сумі 3874 грн. 50 коп. та штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в сумі 1937,25 грн., а разом -5811 грн. 75 коп. (а.с 22)

Приватне підприємство “Меркурій” не погодилось з винесеним рішенням та звернулось до суду з позовом до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2009 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Меркурій”до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України і тому вважаються законнимиё доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті ком патентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували вимоги адміністративного позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПП «Меркурій» заборгованості в сумі 5811,75 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 72, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Меркурій» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Меркурій» (п/р 26008000020003 в АБ «Факторіал-банк», м. Харків, МФО 351715) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011, код 21224442) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в сумі 5811,75 грн. (пять тисяч вісімсот одинадцять грн.75 коп.)

Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 22 01 2010 року.

Суддя Курило Л.В.