Постанова № 9127601, 26.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26.01.2010 р. № 2а- 40995/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

при секретарі судового засідання Русецького І.В.,

за участі :

представника позивача - Назаренко П.О.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості

до громадянки ОСОБА_1

простягнення суми виплаченої допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Фонд загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з гр.. ОСОБА_1 заборгованості по поверненню виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2.843,56грн.

В обґрунтування заявлених вимог указав, що 28.12.2006р. відповідач отримав 2.843,56грн. одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. 19.06.2007р., тобто до закінчення шестимісячного строку, відповідач припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням. Отже, отримана відповідачем сума одноразової виплати допомоги по безробіттю ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»підлягає поверненню, однак добровільно повернута не була. У звязку з цим позивач просив стягнути спірну суму заборгованості в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач гр..ОСОБА_1 до судового засідання не прибув, заперечень на даний адміністративний позов не надав, до судового засідання свого уповноваженого представника не направив. Судові повістки, які надсилались судом за адресою: АДРЕСА_1, були повернуті установою поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута і вирішена на підставі наявних в ній доказів, позаяк з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом згідно з КАС України.

За матеріалами справи відповідачу гр..ОСОБА_1 за рішенням Московського районного центру зайнятості з 11.08.2006р. було надано статус безробітного. Відповідач гр..ОСОБА_1 заявою від 30.11.2006р. звернувся до Московського районного центру зайнятості з приводу отримання призначеної допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Комісією Московського районного центру зайнятості з питань надання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності за результатом розгляду даної заяви було зроблено висновок рекомендувати директору Московського РЦЗ надати відповідачу гр..ОСОБА_1 одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності, про що складено протокол №55 від 07.12.2006р., який приєднаний до матеріалів справи.

Наказом Московського районного центру зайнятості від 08.12.2006р. №68 відповідачу призначена одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Як вбачається з тексту означеного наказу відповідач був ознайомлений з п.2, п.3, п.4 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності (затверджений постановою КМУ від 12.04.2006р. №511).

Довідкою за підписом начальника відділу бухгалтерського обліку підтверджено, що допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності в сумі 2.843,56грн. одноразово виплачена відповідачу 28.12.2006р.

При вирішенні спору суд бере до уваги приписи ч.7 ст.22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», де передбачено, що допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Наявність у відповідача бажання на отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності випливає з поданої відповідачем до Московського РЦЗ заяви від 30.11.2006р.. яка приєднана до матеріалів справи.

Частиною 3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що спірні правовідносини з приводу отримання відповідачем гр..ОСОБА_1 одноразово допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності склались у 2006 році (з 28.12.2006р. як з дати отримання допомоги) та продовжували існувати у 2007 році.

Як зясовано судовим розглядом в зазначений період часу спірні правовідносини, окрім положень Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», упорядковувались також Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2006р. №511 (далі за текстом Порядок), дія якого була продовжена на 2007 рік згідно з постановою КМУ від 31.01.2007р. №98.

Названими підзаконними актами деталізована процедура вирішення питання про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності.

Так, п.2 Порядку зазначено, що рішення про повернення коштів приймає директор центру зайнятості - керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, що утворена відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

З приєднаної до матеріалів справи копії протоколу №21 слідує, що 12.11.2007р. було проведено засідання відповідної комісії Московського РЦЗ, за результатами якого внесена пропозиція прийняти рішення стосовно повернення виплачених відповідачу коштів.

Відповідно до наказу Московського РЦЗ від 13.11.2007р. №69 вирішено вжити заходи з повернення отриманих відповідачем коштів.

Згідно з касовим чеком від 13.11.2007р. даний наказ був направлений на адресу відповідача.

Доказів оскарження цього наказу, його неправомірності або відсутності обовязку виконувати його владні приписи відповідач до суду не подав, а суд самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявив.

При цьому, суд зважує на відомості Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з яких слідує, що державна реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 була проведена 19.06.2007р.

Таким чином, протягом шести місяців з дати отримання одноразової допомоги (28.12.2006р.-28.06.2007р.) відповідач не здійснював підприємницьку діяльність, бо за власним рішенням був позбавлений статусу субєкта господарювання фізичної особи підприємця ще до закінчення шестимісячного строку.

Долученими до справи Положенням про Харківський міський центр зайнятості та Положенням про Харківський міськрайонний центр зайнятості підтверджено, що Харківський міський центр зайнятості є правонаступником Харківського міськрайонного центру зайнятості, який в свою чергу є правонаступником Московського районного центру зайнятості. Отже, позивачу, як правонаступнику Московського районного центу зайнятості, належить право вимоги до відповідача, який не виконав владних вимог наказу Московського РЦЗ від 13.11.2007р. №69 в частині повернення спірної суми заборгованості.

Доказів припинення існування обовязку відповідача гр..ОСОБА_1 по виконанню вимог наказу Московського РЦЗ від 13.11.2007р. №69 судовим розглядом не встановлено.

Оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до громадянки ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з громадянки ОСОБА_1 (місцезнаходження - АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості місцезнаходження - (61013 м. Харків вул. Шевченка, 137-А; р/р - 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011; ідентифікаційний код - 36224721) заборгованість у сумі 2 843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 01.02.2010р.

Суддя Сліденко А.В.