Постанова № 9126218, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-363/10/1770

11 березня 2010 року 12год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинюк С.В.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Автотехнологія" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним наказу

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватне підприємство «Автотехнологія» звернувся до суду з позовом про визнання нечинним наказу Державної податкової інспекції у м. Рівне № 37 від 27.01.2010 року про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки та виданого на його підставі направлення № 132/93-100 від 27.01.2010 року, зобов’язання ДПІ у м. Рівне закінчити перевірку діяльності ПП «Автотехнологія» та оформити її результати у встановленому законодавством порядку на підставі даних, отриманих станом на 27.01.2010 року.

Позивач під час судового розгляду змінив позовні вимоги, оскільки вимоги щодо закінчення перевірки та оформлення її результатів відповідачем були виконані добровільно. Тому, представник позивача просить суд визнати нечинним наказ Державної податкової інспекції у м. Рівне № 37 від 27.01.2010 року про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідно до направлення № 8/23-100 від 12.01.2010 року в період з 12 січня по 27 січня 2010 р. працівниками ДПІ м. Рівне здійснювалась планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством «Автотехнологія». Згідно зазначеного направлення, термін перевірки був встановлений з 12 січня по 27 січня 2010 року.

27 січня 2010 року о 18:00 після закінчення останнього робочого дня перевірки, головним державним податковим ревізором-інспектором Єрмоловим Андрієм Сергійовичем було надано наказ ДПІ у м. Рівне № 37 від 27 січня 2010 року про продовження терміну виїзної планової документальної перевірки ПП «Автотехнологія» до 08 лютого 2010р. Підставою продовження перевірки зазначено значний обсяг документообороту підприємства. Разом з наказом було надане видане на його підставі нове направлення № 132/93-100 від 27.01.2010 року.

Зазначений наказ ДПІ у м. Рівне №37 від 27 січня 2010р. про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки ПП «Автотехнологія» до 08 лютого 2010р. позивач вважає таким, що суперечить чинному законодавству України з наступних підстав.

У наказі ДПІ у м. Рівне №37 від 27 січня 2010р. про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки ПП «Автотехнологія» та направленні №132/93-100 від 27 січня 2010 року зазначено, що перевірка подовжується з 28.01.2010р. по 08.02.2010р., тобто на 8 робочих днів. Це суперечить ст. 11-1 Закону України від 04.12.90р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», де зазначено, що продовження термінів проведення планової виїзної перевірки суб’єктів малого підприємництва можливе не більш як на 5 робочих днів. Відповідно до п.7 ст.63 Господарського кодексу України ПП «Автотехнологія», за показниками середньооблікової чисельності працівників та обсягами валового доходу, відноситься саме до малих підприємств.

У попередньому направленні на перевірку №8/23-100 від 12 січня 2010р. також перевищено максимально допустимі терміни перевірки. Зокрема, ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» обмежує тривалість планової виїзної перевірки суб’єктів малого підприємництва 10 робочими днями, тоді як направлення на перевірку було виписане на 12 робочих днів. Тобто перевірка ПП «Автотехнологія» згідно норм Закону повинна була бути завершена не пізніше 25 січня 2010р. Таким чином випливає той факт, що ДПІ у м. Рівне продовжила термін перевірки на третій день після того, як перевірка повинна була бути завершена відповідно до ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні». Перерва у проведенні перевірки не допускається.

Представник позивача наголошує, що у повідомленні №12/23-00 від 25.12.2009р. зазначені інші терміни перевірки – з 11.01.2010р. по 26.01.2010р., що суперечить п.2 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» та ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

Позивач вважає необґрунтованими підстави подовження перевірки (значний обсяг документообороту), вказані в наказі №37 від 27 січня 2010р., оскільки у зв’язку зі значним падінням обсягів виробництва, відсутністю замовлень, підприємство працює в режимі неповного робочого тижня, обсяг операцій, а також документообіг є незначним. Крім того, більшу половину періоду, що перевірявся (1 рік 9 місяців) підприємство перебувало на спрощеній системі обліку та звітності, що значно спрощує ведення податкового та бухгалтерського обліку, а також обсяги документів, які підлягають перевірці.

Крім цього, представник ПП «Автотехнологія» зазначив, що режим відвідування підприємства перевіряючими, час їх приходу та відсутність протягом повного робочого дня свідчить про неефективне використання ними відведеного для перевірки часу, що може свідчити про навмисне затягування її закінчення та оформлення результатів.

Тому, представник позивач просить суд позов задоволити та визнати нечинним наказ Державної податкової інспекції у м. Рівне № 37 від 27.01.2010 року про продовження терміну виїзної планової документальної перевірки.

Відповідач – Державна податкова інспекція у м. Рівне позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до плану графіку перевірок на І квартал 2010 року позивач підпадав під перелік підприємств на яких буде проведено перевірку . Період перевірки позивача склав з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року з терміном проведення перевірки 12 робочих днів.

Перевірка проводилась у період з 12.01.2010 року по 27.01.2010 року , на підставі виданого направлення № 8/23-100 від 12.01.2010 року.

Враховуючи ті обставини, що підприємство працювало неповний робочий тиждень ДПІ у м. Рівне було виписане нове направлення №132/23-100 від 27.01.2010 року з терміном продовження проведення перевірки з 28.01.2010 року по 08.02.2010 року.

28.02.2010 року ПП «Автотехнологія» подало лист до ДПІ у м.Рівне, в якому підприємство відмовляється у допуску посадових осіб податкового органу до продовження проведення перевірки з обґрунтуванням причин відмови.

Розглянувши даний лист відділом перевірок платників податків було складено акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №85/23-100/33001116 від 01.02.2010 року за даними, отриманими станом на 27.01.2010 року, який був підписаний посадовими особами позивача.

Тому, представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в період з 12 січня 2010 року по 27 січня 2010 року працівниками державної податкової інспекції у м. Рівне здійснювалася планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним підприємством «Автотехнологія».

Перевірка проводилася на підставі плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання та направлення № 8/23-100 від 12.01.2010 року (а.с.7).

27 січня 2010 року державна податкова інспекція у м. Рівне приймає наказ № 37 про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки Приватного підприємства «Автотехнологія» у зв’язку з значним обсягом документообороту (а.с.8-9). Термін проведення планової виїзної документальної перевірки подовжений з 28.01.2010 року по 08.02.2010 року.

На підставі даного наказу оформлено направлення на перевірку № 132/23-100 від 27.01.2010 року (а.с.10).

Приватне підприємство «Автотехнологія» 27 січня 2010 року не допустило працівників ДПІ у м. Рівне до проведення перевірки та направило відповідачу лист, в якому обґрунтувало свою відмову (а.с.38).

Державною податковою інспекцією у м. Рівне був складений акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 85/23-100/33001116 від 01.02.2010 року за даними, отриманими станом на 27.01.2010 року (а.с.39-71).

Згідно п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України» до прав органів державної податкової служби відноситься здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових виїзних та невиїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України», частина 8.3 розділу 8 Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 09.02.2006 року № 62, встановлює тривалість планової виїзної перевірки, яка не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Згідно з ч. 7 ст. 63 Господарського кодексу України підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень. Усі інші підприємства визнаються середніми.

Аналогічне поняття суб’єкта малого підприємництва-юридичної особи визначає і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва», зокрема стаття 1.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за підсумками 2009 року середньооблікова чисельність працівників Приватного підприємства «Автотехнологія» становила 25 чоловік, обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) – 3286,10 тис. грн. (а.с.35-36). Тобто, за результатами 2009 року приватне підприємство «Автотехнологія» відповідно до встановлених нормами законодавства критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва, належить до категорії суб’єктів малого підприємництва-юридичної особи.

Крім того, позивач мав статус суб’єкта малого підприємництва і протягом 2006-2008 років, що підтверджується свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою, виданими державною податковою інспекцією у м. Рівне на 2006 рік, на 2007 рік та на 2008 рік (а.с.82-84).

Тобто, приватне підприємство «Автотехнологія» підпадає під законодавчо визначене поняття суб’єкта малого підприємництва, відповідно на нього поширюються вимоги норм ст. 11-1 Закону України «Про податкову службу України», що встановлюють тривалість планової виїзної перевірки щодо суб'єктів малого підприємництва, яка не повинна перевищувати - 10 робочих днів, а подовження термінів проведення планової виїзної перевірки стосовно суб'єктів малого підприємництва можливе на термін не більш як 5 робочих днів.

Як встановлено судом, відповідно до направлення № 8/23-100 від 12.01.2010 року, виданого начальником державної податкової інспекції у м. Рівне на проведення виїзної планової перевірки ПП «Автотехнологія», перевірка мала проводитися з 12.01.2010 року по 27.01.2010 року. Тобто, всупереч вимогам законодавства щодо термінів проведення перевірки суб’єктів малого підприємництва направлення на планову перевірку позивача було оформлене не на 10 робочих днів, а на 12. Таким чином, планова перевірка мала закінчуватися не 27 січня 2010 року, а 25.01.2010 року.

Подовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Тому наказ на подовження проведення перевірки має оформлятися в ході проведення перевірки та не допускається перерва між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на подовження.

Отож, наказ про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки ПП «Автотехнологія» № 37 мав датуватися не пізніше 25.01.2010 року – дня закінчення планової перевірки. Тобто, державна податкова інспекція у м. Рівне при прийнятті наказу на подовження терміну проведення планової перевірка від 27.01.2010 року № 37 допустила перерву у проведенні перевірки, що законодавством не допускається.

Крім того, наказом ДПІ у м. Рівне від 27.01.2010 року № 37 подовжено термін проведення планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Автотехнологія» з 28.01.2010 року по 08.02.2010 року. Подовження терміну перевірки на 8 робочих днів суперечить законодавчо встановленому терміну, який не повинен перевищувати 5 робочих днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державна податкова інспекція у м. Рівне приймаючи Наказ про подовження терміну виїзної планової документальної перевірки ПП «Автотехнологія» від 27.01.2010 року № 37 з метою реалізації покладених на неї завдань та повноважень, наданих Законом України «Про державну податкову службу України» порушила встановлені законом правила та процедуру проведення перевірки. Наказ прийнятий не лише з порушенням термінів подовження проведення планової перевірки, а й строку прийняття самого наказу (перерва між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки). Тому такий наказ підлягає визнанню його нечинним.

Заперечення відповідача спростовуються наведеним вище.

Крім того, посилання представника відповідача на той факт, що в наказі № 37 від 27.01.2010 року строки проведення перевірки зазначені відповідно до затвердженого плану-графіка проведення перевірок, до якого зміни вносити забороняється – судом до уваги не приймається.

Дійсно, згідно п.3 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Постановою КМ України від 21.07.2005 року № 619, заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб'єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час, обставини непереборної сили тощо).

Однак, п.2 даного Порядку передбачає, що при формуванні планів-графіків контролюючі органи встановлюють і погоджують строки проведення планових виїзних перевірок, що не перевищують відповідні строки, передбачені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Орган державної податкової служби як контролюючий орган при формуванні плану-графіку повинен був врахувати той факт, що Приватне підприємство «Автотехнологія» має статус суб’єкта малого підприємництва, а відтак встановлення і погодження строків проведення планової перевірки позивача мало відбуватися відповідно до передбачених ст. 11-1 Законом України «Про державну податкову службу України» строків.

Судові витрати стягуються на користь позивача з Державного бюджету згідно статті 94 КАС України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним наказ Державної податкової інспекції у м. Рівне № 37 від 27.01.2010 року про продовження терміну виїзної планової документальної перевірки Приватного підприємства "Автотехнологія".

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Автотехнологія" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складено в повному обсязі 16 березня 2010 року

Суддя           <Підпис >                    Шарапа В.М.