Постанова № 9125302, 16.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7490/09/1770

16 лютого 2010 року 13год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Тивонюк Ю.Б.

відповідача: представник Білик М.В. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовомПриватне підприємство-фірма "Юнарс" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Приватне підприємство фірма "Юнарс" - звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне. З урахуванням клопотанням про уточнення позовних вимог вимог, позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000552342/0/23-121 від 20.02.2009 року та № 0000542342/23-121 від 20.02.2009 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість та по податку з прибутку підприємств.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема зазначив, що підставою для нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість та з податку на прибуток став висновок, викладений в акті перевірки щодо нікчемності правочинів позивача та ТОВ «ГРВ Синтез», однак позивач таку нікчемність заперечує та стверджує, що відображені в первинних документах роботи фактично виконувались, а відтак він правомірно здійснив формування валових витрат та сум податкового кредиту на підставі первинних документів та податкових накладних. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях, а зокрема пояснив, що обставини щодо нікчемності угод позивача та ТОВ «ГРВ Синтез», відображені в акті перевірки, а зокрема в ході перевірки встановлено, що господарські операції, відображені в первинних документах позивача та ТОВ «ГРВ Синтез», фактично названим контрагентом не виконувались, угоди, первинні документи, податкові накладні не підписувались. Відображення позивачем таких угод в своєму податковому обліку направлене на заволодіння майном держави у вигляді безпідставного формування валових витрат, податкового кредиту та відповідної несплати податкових платежів до бюджету за рахунок такого віднесення. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд виходив з такого.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2009 року дано дозвіл працівникам Державної податкової інспекції у Рівненській області на проведення позапланової документальної перевірки ПП-фірма «Юнарс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року, в тому числі і по бухгалтерських документах, наданих органом досудового слідства (а.с.35-36).

Постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Тернопільської області старшого радника юстиції Касперського П.М. від 24.01.2009 року призначено позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового і валютного законодавства, проведення якої доручено працівникам ДПІ в м.Рівне (а.с.37-39).

В період з 29.01.2009 року по 04.02.2009 року працівниками відповідача, на підставі зазначених вище постанов, було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства фірми «Юнарс» код ЄДРПОУ 30681411 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.08.2008 року, про що складено акт від 10.02.2009 року № 96/23-400/30681411 (а.с.5-25).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.5.1,п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у завищенні валових витрат всього на загальну суму 1788683грн в тому числі: за 4 кв. 2007року в розмірі 458936грн.; І кв. 2008року в сумі 244500грн.; 2 кв. 2008року в сумі 1085247грн.

- п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищенні податкового кредиту по операціям позивача з ТОВ «ГРВ Синтез» та відповідному заниженні податкового зобовязання що підлягає сплаті до бюджету на суму 372906грн. (в тому числі: за жовтень 2007 року в сумі 8285, грн., за листопад 2007 року в сумі 24 369грн., за грудень 2007 року в сумі 62479 грн.; за січень 2008 року в сумі 3104 грн., за лютий 2008року в сумі 19 399 грн., за березень 2008 року в сумі 27898 грн., за квітень 2008 року в сумі 224336грн., за червень 2008 року в сумі 3036грн.

За виявлені порушення та на підставі акта перевірки № 96/23-400/30681411 від 10.02.2009 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2009 року № 0000552342/0/23-121, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 559 359,00 грн., в тому числі за основним платежем 372 906,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 186 453,00 грн. (а.с.26) та податкове повідомлення-рішення № 0000542342/0/23-121 від 20.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 610 381,00 грн., в тому числі за основним платежем: 447 170,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163 211,00 грн.(а.с.104).

Підставою для винесення спірних рішень стали висновки ревізорів, викладені в названому акті перевірки, щодо: не підтвердження в ході проведеної перевірки первинними бухгалтерськими документами валових витрат на суму 1 778 683 грн., не підтвердження податковими накладними чи іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту постанови - Закон про ПДВ) сум податкового кредиту в розмірі 372 906 грн., щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ «ГРВ Синтез», що полягає у безтоварності господарських операцій, відображених позивачем з ТОВ «ГРВ Синтез» у первинних документах, наданій до перевірки податковій накладній, договорі підряду, не укладання, не підписання посадовими особами ТОВ «ГРВ Синтез» первинних документів, наявних у позивача, на підставі яких сформовані валові витрати та податковий кредит, та фактичне невиконання ТОВ «ГРВ Синтез» робіт, відображених у наданих для перевірки первинних документах, неналежність ТОВ «ГРВ Синтез» відтиску печатки, відображеного на податковій накладній та в первинних документах, складених від імені ТОВ «ГРВ Синтез». А відтак, податковий орган дійшов висновку, що операції, відображені в первинних документах позивача з ТОВ «ГРВ Синтез», направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту, а як наслідок - не сплата податкових платежів до бюджету.

В судовому засіданні встановлено, що завищення позивачем валових витрат відбулося внаслідок включення до складу валових витрат витрат в сумі 1 788 683 грн., які не момент перевірки не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

В ході перевірки державною податковою інспекцією в м. Рівне на адресу позивача направлявся лист-вимога про надання документів для проведення позапланової документальної перевірки, а саме, фінансово-статистичну звітність підприємства, всі первинні бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського обліку, податковий облік податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість, підтвердження скоригованих валових доходів та валових витрат за період діяльності з 1 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року та забезпечити доступ до інших документів (а.с.132). При цьому, відповідно до пояснень представника відповідача, в ході перевірки враховано первинні бухгалтерські документи, вилучені прокуратурою Тернопільської області. Однак, вказаних документів було не достатньо для підтвердження задекларованих позивачем показників валових витрат та податкового кредиту.

На вказаний лист - вимогу позивач надав відповідь, з якої вбачається, що позивач надав для перевірки наявні документи та повідомив, що частково документи вилучені прокуратурою Тернопільської області, а часткового втрачені (а.с.133). Надати втрачені документи не має змоги. В судовому засіданні представник позивача повідомив про те, що у позивача відсутні первинні документи, що підтверджують правомірність формування валових витрат на суму 1 778 683 грн. та податкового кредиту на суму 372 906 грн. через їх втрату.

Аналогічні пояснення директора ППФ "Юнарс" Тивонюка С.О. містяться в акті перевірки, відповідно до яких Тивонюк С.О. пояснив, що документи за період з 01 жовтня 2007 року по 01 вересня 2008 року втрачені, частково вилучені за поданням слідчого прокуратури Тернопільської області та частково у бувшого бухгалтера ППФ "Юнарс" ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач не повідомляв відповідача про втрату первинних документів.

Судом витребовувались вказані документи та відомості від позивача. Однак, всупереч п. 1 ст. 71 КАС України, позивач не надав вказаних відомостей суду. А відтак, відповідачем правомірно відсторновано з валових витрат позивача витрати, не підтверджені в ході перевірки первинними документами.

В ході перевірки позивача було встановлено, що між Приватним підприємством фірмою "Юнарс" (в договорі ТОВ "Юнарс") та ТзОВ "Рівнеукрбуд-реставрація" (код ЄДРПОУ 34021290) було укладено договір підряду б/н від 06.12.2007 року. Відповідно до вказаного договору підрядник ТОВ "Юнарс" зобов'язується за дорученням замовника ТОВ "Рівнеекобуд-реставрація" в межах договірної ціни виконати оздоблювальні роботи по дзвінниці Почаївської Лаври в м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області за проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, а замовник зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх вартість. Договірна ціна вартості виконуваних робіт орієнтовно складає 109604,00 грн. Договір діє з моменту підписання до 28.12.2007 року.

В підтвердження правомірності формування позивачем валових витрат та сум податкового кредиту по господарськими операціям з виконання ремонтно-реставраційних робіт на дзвінниці Лаври позивачем надано як в ході перевірки так і в ході судового розгляду справи договір підряду № 69/12 від 10.12.2007 року (а.с. 115), відповідно до якого підрядник - ТзОВ "ГРВ-Синтез" зобов'язується виконати, у відповідності до умов договору, роботу, а замовник - ППФ "Юнарс" зобов'язується прийняти цю роботу, а саме опоряджувальні роботи по дзвінниці Почаївської Лаври в м.Почаїв Кременецького району Тернопільської області та оплатити її.

Пунктом 3.1 даного Договору передбачено, що предметом підряду є улаштування та розбирання металевих риштувань для виконання робіт із реставрації і опорядкування фасадів. Пунктом 4.1 передбачено, що роботи виконуються із матеріалів та обладнання Підрядника. Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно твердої Договірної ціни і складає 104124,00 гн., в тому числі ПДВ 17354,00 грн. Термін дії договору - до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2007 року.

В підтвердження виконання названого договору позивачем надано довідку про вартість виконаних робіт (а.с.116), акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 104124,00 грн. (в т.ч. ПДВ 17354,00 грн.) (а.с.117-118), відповідно до яких обумовлені в договорі роботи виконано ТОВ "ГРВ-Синтез". Названі документи (договір, акт та довідка) містять відомості щодо їх підписання від імені ТзОВ "ГРВ-Синтез" ОСОБА_2 При цьому вони скріплені печаткою, на якій містяться наступні реквізити: "ТОВ-Синтез", код ЄДРПОУ 33996754".

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРВ-Синтез" зареєстроване як юридична особа 07.02.2006 року, ідентифікаційний номер 33996754 (а.с.145). З довідки № 1224 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що керівником ТзОВ "ГРВ-Синтез" є ОСОБА_2 (а.с.146).

В ході проведення слідчих дій прокуратурою Тернопільської області відібрано покази директора ТзОВ "ГРВ-Синтез" ОСОБА_2, з яких вбачається, що в березні 2006 року ОСОБА_2 призначений на посаду ТзОВ "ГРВ-Синтез". З самого початку бухгалтера не було. Товариство існувало до літа 2008 року, після чого було прийнято рішення про ліквідацію. Для ліквідації ТзОВ "ГРВ-Синтез" ОСОБА_2 найняв адвоката ОСОБА_3, якому передав всі документи та печатку товариства. Ліквідація товариства завершена. ОСОБА_2 також пояснив, що не укладав договору підряду № 69/12 від 10.12.2007 року, бачить його вперше. Коштів по квитанціях до прибуткового касового ордера від ППФ "Юнарс" не отримував. Відтиск печатки Товариству не належить (а.с.125-128).

З письмових показів адвоката ОСОБА_3, який обслуговував ТзОВ "ГРВ-Синтез" вбачається, що ТзОВ "ГРВ-Синтез" не займалося роботами на території Тернопільської області, не укладало в 2006-2008 роках господасрькі договори з ППФ "Юнарс", а зокрема договору № 69/12 від 10.12.2007 року. У вказаному договорі зазначені реквізити ТзОВ "ГРВ-Синтез", але відтиск печастки підприємству не належить, підпис навпроти прізвища ОСОБА_2 не належить ОСОБА_2. Печатки з назвою "ТОВ- Синтез" підприємство не виготовляло (а.с.120-123).

Крім того, судом встановлено, що 13.06.2007 року ТОВ "ГРВ-Синтез" було подано заяву про видачу дозволу на виготовлення круглої печатки для ведення фінансово-господарської діяльності ТзОВ "ГРВ-Синтез" (ідентифікаційний номер 33996754). Ескіз печатки містить відтиск: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРВ-СИНТЕЗ", Ідентифікаційний код 33996754 (а.с.147-150). Таким чином, Товарство з обмеженолю відповідальнісю "ГРВ-Синтез" печатки з відтиском "ТОВ-Синтез" не виготовляло.

Відповідно до ст. 92 ЦК України, Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (затв. наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995року), ст. 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинні документи можуть бути складені особою, яка наділена цивільною правоздатністю та обовязками, в свою чергу юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обовязки через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.

З наведених доказів вбачається, що договір підряду, довідка про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року, акти приймання виконаних робіт за грудень 2007 року, податкова накладна від 17.12.2007 року (на підставі яких сформовано позивачем валові витрати та податковий кредит) підписані від імені ТОВ "ГРВ-Синтез" не ОСОБА_2 (який, як директор, має право на підписання від імені вказаного підприємства документів), а невідомою особою, не уповноваженою від імені вказаного товариства на складання первинних документів та набуття від імені названого товариства цивільних прав та обовязків.

Відповідно до п. 2Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165 та зареєстр. зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 5 вказаного порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 18 порядку передбачає, що всіскладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. А відтак, податкова накладна від 17.12.2007 року від імені ТОВ "ГРВ-Синтез" складена та підписана особою, яка не наділена правом на складання податкових накладних від імені ТОВ "ГРВ-Синтез", отже не має юридичної сили.

Зважаючи, що договір підряду від 10.12.2007 року, акти виконаних робіт за грудень 2007 року, податкова накладна від 17.12.2007 року уповноваженими особами ТзОВ "ГРВ-Синтез" не підписувалися, печаткою, яка виготовлена ТзОВ "ГРВ-Синтез" не скріплювалися, то суд, враховуючи покази директора ТзОВ "ГРВ-Синтез" ОСОБА_2, приходить до висновку, що ТзОВ "ГРВ-Синтез" не виконувало робіт, відображених в договорі підряду від 10.12.2007 року, акті виконаних робіт, довідці та податковій накладній. А відтак, наданий позивачем договір про виконання робіт вищевказаним контрагентом, не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором. Таким чином, вказаний договір суперечить моральним засадам суспільства, та направлений на безпідставне формування валових витрат та сум податкового кредиту, наслідком чого є зменшення податкових платежів до бюджету.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки судом встановлено, що податкова наклана від 17.12.2007 року не відповідає вимогам, встановленим пунктом 7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" (підписана не уповноваженоюособою), то сума ПДВ, зазначена у вказаній податкові накладній, не може бути включена до податкового кредиту. А відтак, відповідачем правомірно відсторновано з податкового кредиту суму ПДВ, вказану у зазначеній вище податковій накладній.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачу в позові слід відмовити. <Текст >

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства фірми "Юнарс" до Державної поадктвої інспекції в м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Постанова складена в повному обсязі 22.02.10р.