Постанова № 9123866, 04.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.09Справа №2а-8458/09/10/0170 09:29 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

прокурор - Кулібаба С.Є., посвідчення №07121;

від позивача - Алієва Н.Ф., представник по довіреності №05-250 від 21.01.2009 року;

від відповідача - Дем'янович К.С., представник по довіреності №47 від 12.02.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Бахчисарайського району АРК в інтересах держави в особі Бахчисарайського районного центру зайнятості

до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим"

про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 3711грн.76коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бахчисарайського району АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Бахчисарайського районного центру зайнятості до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим" про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що утворилася станом на 01.04.2009 року, в тому числі суму страхових внесків (недоїмки) в розмірі 3711грн.76коп.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив стягнути з відповідача заборгованість у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому засіданні 04.12.2009 року. Відповідно наданих заперечень відповідач вважає Бахчисарайський районний центр зайнятості неналежним позивачем по справі про стягнення недоїмки зі страхових внесків на випадок безробіття, оскільки страхові внески сплачуються не позивачу, а до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття, який є самостійною юридичною особою. Відповідач вважає, що Бахчисарайський районний центр зайнятості хоча і виконує функції виконавчої дирекції Фонду і представляє інтереси Фонду в судах та інших органах, є лише його законним представником та має діяти від його, а не свого імені. Також відповідач вважає, що позивач не є особою, інтереси якої порушено, а Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не є суб’єктом владних повноважень і не може бути позивачем в адміністративному процесі.

Заслухавши прокурора та представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Бахчисарайський районний центр зайнятості є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року №249, є республіканським органом виконавчої влади.

За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, судом встановлено, що Бахчисарайський районний центр зайнятості, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, є органом виконавчої влади та, відповідно, суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п.5, 6 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття; представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 11 частини 1 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв’язку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Крім того, згідно з п.9.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. №30/5221 (надалі –Інструкція), усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, судом встановлено, що Бахчисарайський районний центр зайнятості, є суб’єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заперечення відповідача стосовно того, що Бахчисарайський районний центр зайнятості не є належним позивачем по справі, не підтверджені матеріалами справи та спростовуються вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Порядок нарахування і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року, Законом України “Про зайнятість населення” №803-XII від 01.03.1991 року, Законом України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Інструкцією про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. №30/5221).

Згідно зі ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що роботодавцями є власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство Агрофірма «Крим» (код ЄДРПОУ 03759754, юридична адреса: 98433, АР Крим, Сімферопольський район, с. Віліне, вул. Леніна, буд.128) зареєстровано Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 04 квітня 2000 року (Свідоцтво про держреєстрацію – а.с.7), дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, що підтверджено довідкою Головного управління статистики АР Крим від 08.10.2007 року №41-15-01-31/176 (а.с.6). Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 07.10.2009 року відповідач перебуває на обліку, відомості про зміну юридичної адреси відсутні (а.с.20-25).

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості (реєстраційний номер 11800178).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року відповідач набув статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань. Зазначена норма знайшла своє відображення в п. 5.3., 5.6 Інструкції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлені розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний з дня реєстрації у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховувати страхові внески у встановленому порядку одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу).

Відповідно до п.6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до: до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.

Судом встановлено, що СЗАТ «Агрофірма «Крим» до Бахчисарайського районного центру зайнятості 17.04.2009 року надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2009 року (а.с.50-51). В відомості зазначено, що залишок заборгованості на кінець звітного періоду складає 107607грн.50коп., у томі числі: недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 104052грн.47коп., пеня в сумі 2789грн.80коп. та сума страхових внесків, строк сплати яких не настав, в розмірі 765грн.23коп.

Судом встановлено, що зазначена заборгованість визначена зростаючим підсумком станом на кінець звітного періоду, та включає до себе заборгованість відповідача за попередні періоди.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача станом на 01.04.2009 року складала 106842грн.27коп., в тому числі: недоїмка в сумі 104052грн.47коп. та пеня в сумі 2789грн.80коп. Даний факт також підтверджується розрахунком позовних вимог (а.с.4).

Судом встановлено, що заборгованість за попередні періоди в розмірі 84748грн.17коп. раніше була стягнута на користь позивача, що підтверджується рішенням Господарського суду АРК від 14.04.2006 року по справі №2-27/4174-2006 про стягнення заборгованості в розмірі 24554грн.81коп., постановою Господарського суду АРК від 10.07.2008 року по справі №2-7/5255-2008А – в розмірі 44966грн.41коп., постановою Господарського суду АРК від 26.08.2009 року – в розмірі 18382грн.34коп., постановою Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 19.02.2007 року по справі №2-29/15511-2006 – в розмірі 15226грн.95коп. (а.с.26-33). Крім того, відповідно до розрахунку суми позовних вимог позивачем також було подано 2 позовні заяви про стягнення з відповідача 18382грн.34коп.: 30.01.2009 року – в сумі 12857грн.09коп. та 14.04.2009 року в сумі 5525грн.25коп.

Приймаючи до уваги, що зазначена стягнута з відповідача заборгованість та суми заборгованості по позовним заявам 2009 року, відображені в розрахунковій відомості Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма "Крим", вказані суми мають бути враховані при визначенні суми заборгованості станом на день розгляду справи.

Таким чином, остаточна сума заборгованості відповідача станом на 01.04.2009 року, яка підлягає стягненню, складає 3711грн.76коп. (104052,47-84748,17-18382,34), що підтверджено також розрахунком позовних вимог, довідкою позивача про наявність недоїмки від 04.11.2009 року №04-2961 (а.с.52), розрахунком суми недоїмки (а.с.47).

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 5 абзацу 3 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття. За змістом статей 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року центрам зайнятості надано право контролю за належною сплатою страхових внесків і стягнення відповідної заборгованості та адміністративно-господарських санкцій.

У порядку ст. 71 КАС України станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі. Відповідно до довідки

Відповідно до статті 38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Суд зазначає, що обов’язок роботодавців сплачувати страхові внески передбачений безпосередньо ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533-III від 02.03.2000 року.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Судом 04 грудня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09 грудня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Агрофірма «Крим» (код ЄДРПОУ 03759754, юридична адреса: 98433, АР Крим, Сімферопольський район, с. Віліне, вул. Леніна, буд.128) на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості заборгованість по страховим внескам до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття станом на 01.04.2009 року в сумі 3711 (три тисячі сімсот одинадцять) гривень 76 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського адміністративного апеляційного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кудряшова А.М.