Постанова № 9123858, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.09Справа №2а-12930/09/10/0170 10:05 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився,

відповідач – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Фермерського господарства "Остров"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Первомайська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим - позивач – 12 листопада 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом про припинення юридичної особи Фермерського господарства "Остров" – відповідач - у зв'язку з тим, що останнє на порушення вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про систему оподаткування" не подає до ДПІ податкової звітності, пов'язаною з обчисленням і сплатою податків з 15.04.2009 року, що свідчить про відсутність ведення фінансово-господарської діяльності та є порушенням вимог п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, позивач зазначає, що під час проведення перевірки місцезнаходження відповідача встановлена його відсутність за юридичною адресою; відомості про зміну юридичної адреси до органів держреєстрації відповідачем не надано; його керівник – Молдавчук Іван Іванович – помер 21.05.2009 року. Позивач вказує, що неподання тривалий час до органів державної податкової служби податкової звітності порушує норми законів та інтереси держави у сфері оподаткування, перешкоджає діяльності органів державної податкової служби в частині забезпечення обліку суб’єктів господарювання, здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – під розписку (а.с.20), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.21).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечення на позов до суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення - а.с.19).

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

З урахуванням завдань Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що суб’єкти владних повноважень можуть бути позивачами в адміністративному судочинстві у виключних випадках. Такі випадки встановлені статтею 50 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України фізичні та юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами суб’єкта владних повноважень в випадках, коли це прямо зазначено законом.

У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що право органів податкової інспекції на звернення до суду для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб визначаються Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Фермерське господарство "Остров" (код ЄДРПОУ 24035776, юридична адреса: 96316, АР Крим, Первомайський район, с. Абрикосове, вул. Ювілейна, буд.2) зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської районної ради АР Крим 05 лютого 1996 року (розпорядження №9-р – а.с.5, свідоцтво – а.с.4), дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, що підтверджено довідкою Відділу статистики в Первомайському районі АР Крим від 15.10.2009 року №281-1 (а.с.6). Відповідно до зазначеної довідки Фермерське господарство «Остров» (надалі – ФГ «Остров») станом на зазначену дату перебуває на обліку, відомості про зміну юридичної адреси, а також про перереєстрацію або ліквідацію відповідача в зазначеній довідці відсутні.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 04.12.2009 року (а.с.23-25) ФГ «Остров» перебуває на обліку, 23 листопада 2009 року до реєстру внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу.

Суд зазначає, що відповідно до довідки позивача від 26.11.2009 року №134/29-0 (а.с.26) відповідач взятий на податковий облік 23.02.1997 року за №245; станом на 08.12.2009 року відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджується довідкою Первомайської МДПІ АРК від 08.12.2009 року б/номеру (а.с.27).

Таким чином, судом встановлено, що ФГ «Остров» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку із здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, в тому числі в частині припинення державної реєстрації.

Частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 17 частини 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” юридична особа припиняється зокрема за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Проаналізувавши зазначені норми суд вважає, що позивач має право звертатися до суду у порядку встановленому ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємств ” тільки у частині, що стосується його компетенції.

Суд, враховуючи положення ст.2 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює завдання органів державної податкової служби (здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством), статті 10 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, приходить до висновку, що до компетенції позивача Законом не віднесено контроль за наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають реалізовувати свої повноваження виключно з метою задля досягнення своїх завдань та здійснення функцій.

Судом також встановлено, що відповідно до акту позивача №97/15-0/24035776 від 29.10.2009 року (а.с.7) ФГ «Остров» не надає до ДПІ податкові декларації (розрахунки) з 15.04.2009 року; в останнє відповідачем до ДПІ 15.04.2009 року було надано розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, що також підтверджено копією зазначеного розрахунку, що наявна в матеріалах справи (а.с.28).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи - платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частинні статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій встановлений нормами спеціального закону з питань оподаткування: пп. "а", "б", "в" пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), та інше.

Згідно з пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний подавати податкові декларації (розрахунки) у встановлений діючим законодавством термін.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року, пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98, пунктів "а", "б", "в" пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ.

Разом з тим, суд зазначає, що і на час подання адміністративного позову, і на час розгляду справи в суді не сплив річний строк неподання відповідачем податкових декларацій - з 15.04.2009 року, після спливу якого органи державної податкової служби, зокрема, Первомайська МДПІ АР Крим, мають право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи в порядку, встановленому частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Щодо наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи – ФГ «Остров» - за вказаним її місцезнаходженням, суд зазначає, що контроль за наявністю або відсутністю юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням не входить до повноважень органів державної податкової служби. Таким чином, позивач не має права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, оскільки право на таке звернення податкового органу до суду не передбачено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, отже, відповідно, не входить до компетенції позивача відповідно до ч.4 статті 50 КАС України. Суд також зазначає, що смерть керівника Фермерського господарства "Остров" не є підставою для припинення юридичної особи, керівником якого він був.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про припинення юридичної особи - Фермерського господарства "Остров" - не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 11 грудня 2009 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 16 грудня 2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                     Кудряшова А.М.