Постанова № 9123825, 05.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.11.09Справа №2а-8146/09/10/0170 11:06 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Нечаєва Н.О., представник по довіреності №81/10-0 від 14.07.2008 р.;

від відповідача - не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Приватного підприємства "Компанія Рос Тек"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим - позивач – 07 липня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Компанія Рос Тек" – відповідача - про стягнення податкової заборгованості по податку на прибуток в сумі 175грн.87коп., по податку на додану вартість в сумі 6757грн.99коп., фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстратора розрахункових операцій в сумі 325000грн.00коп., а також штрафу за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР в сумі 20грн.64коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим була самостійно надана податкова декларація з податку на додану вартість, відповідно до якої узгоджена самостійно нарахована платником податку сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, - 7587грн.00коп.; вказана сума була сплачена відповідачем частково – в сумі 1752грн.33коп., заборгованість складає 5834грн.67 коп. Також у зв’язку з неподанням податкової декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року та несвоєчасною сплатою податкової заборгованості до позивача були застосовані штрафні санкції по податку на прибуток та податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій вручені відповідачу, однак сума податкової заборгованості до бюджету на сплачена. Крім того, позивач зазначає, що під час проведення перевірки відповідача встановлено порушення ним вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР та "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР, у зв’язку з чим прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 325020грн.64коп. Зазначені рішення були вручені відповідачу, однак до часу розгляду справи сума фінансових санкцій до бюджету не сплачена, у зв’язку з чим позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - оголошенням в газеті “Все для всех” №43 від 22.10.-28.10.2009 р. (а.с.55), про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, з урахуванням думки представника позивача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Компанія Рос Тек» (код ЄДРПОУ 32673332, юридична адреса: 95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дружби, буд.62, кв.248) 20 жовтня 2003 року зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.23-24, 26-28). Відповідач також є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, що підтверджено матеріалами справи, зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво №100091600, видано 29.01.2008 року (а.с.25). Суд зазначає, що в наданих позивачем суду матеріалах відомості про зміну юридичної адреси відповідача відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 02.03.2009 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, в ході якої виявлені порушення п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: в рядку 15 «Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року» декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік відповідачем замість 1198грн.00коп. зазначено 2073грн.00коп., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 875грн.00коп.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №2062 від 02.03.2009 року (а.с.8), який вручений керівнику відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону №2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Згідно з пп. «в» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно з пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0004661501/0 від 03.03.2009 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 875грн.00коп. та застосування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181 в сумі 43грн.75коп., всього на суму 918грн.75коп. (а.с.7). Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено уповноваженій особі відповідача – директору підприємства 03.03.2009 року, що підтверджено його підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Суд також зазначає, пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту “б”пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.22.13 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Таким чином, діючим законодавством передбачено обов’язок відповідача подати податкову декларацію з податку на прибуток за одинадцять місяців 2008 року.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 24.02.2009 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту "б" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №1803 від 24.02.2009 року (а.с.10).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0004361501/0 від 02.03.2009 року (а.с.9) про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 170грн.00коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено уповноваженій особі відповідача – директору підприємства 02.03.2009 року, що підтверджено його підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості (а.с.5), копії особового рахунку відповідача по податку на прибуток за 2009 рік (а.с.46-47) та довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про розрахунки відповідача з бюджетом від 04.11.2009 року без номеру (а.с.56) з врахуванням наявної в особовому рахунку переплати по податку на прибуток в сумі 912грн.88коп. у відповідача станом на день розгляду справи наявна заборгованість в сумі 175грн.87коп.

Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема пунктом 20.1 статті 20 встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Крім того, пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ у м. Сімферополі АРК подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій вказано самостійно обчислену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість – 7587грн.00коп. (а.с.11-13).

Також Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим 03.12.2008 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по податку на додану вартість, в ході якої виявлені порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 та пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість по податковій декларації за вересень 2008 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №8878/15-2/32672232 від 03.12.2008 року (а.с.14).

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0014181502 від 11.12.2008 року (а.с.16) про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 923грн.32коп. (у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу).

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 11 грудня 2008 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.16, зворотній бік).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості (а.с.5), копії особового рахунку відповідача по податку на додану вартість за 2008-2009 роки (а.с.39-43, 48) та довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про розрахунки відповідача з бюджетом від 04.11.2009 року без номеру (а.с.56) з врахуванням наявної в особовому рахунку переплати по податку на прибуток в сумі 1752грн.23коп. у відповідача станом на день розгляду справи наявна заборгованість в сумі 6757грн.99коп.

Законом України “Про податок на додану вартість”, зокрема пунктом 10.2 статті 10 встановлено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема, за результатами проведеної документальної перевірки, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/3452 від 04.12.2008 р. (а.с.30) та друга податкова вимога №2/407 від 24.01.2009 р. (а.с.31), які у зв’язку з неврученням розміщені на дошці податкових оголошень (акт від 25.12.2008 р. №3657/24-1 (а.с.30, зворотній бік); акт від 05.02.2008 р. №359/24-1 про розміщення другої податкової вимоги (а.с.31, зворотній бік)).

Також судом встановлено, що на підставі направлень на проведення перевірки №5406 від 07.08.2008 р. та №5405 від 07.08.2008 р. (а.с.22) 07 серпня 2008 року проведена перевірка господарської одиниці відповідача, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Караїмська, буд.23. Перевірку було проведено у присутності директора ПП «Компанія Рос Тек», якому вручені направлення на перевірку.

За результатами перевірки складено акт №004905 від 07 серпня 2008 року (а.с.20-21), в якому зафіксовано наступні обставини: перевіряючими придбано 1 автомобіль GEELY JL 7162 за ціною 65000грн.00коп., розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій не проведена, відповідний розрахунковий документ не роздрукований та не виданий. На час перевірки в перевіреній господарській одиниці реєстратор розрахункових операцій був відсутній, розрахункова операція була проведена по прибутковому касовому ордеру та складений акт приймання-передачі. На підтвердження вказаних обставин позивачем надані квитанція до прибуткового касового ордеру №115215 від 07.08.2008 року та опис наявний грошових коштів на місці проведення розрахунків (а.с.19, зворотній бік).

На підставі викладеного під час проведення перевірки перевіряючі дійшли висновку про порушення відповідачем вимог п.1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (надалі – Закон про РРО), та ст.3 п.1, ст.7 п.1 Закону України «Про патентування підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР.

Як свідчить акт перевірки працівник відповідача з актом ознайомлений, заперечень не висловив, надав пояснення про те, що касовий апарат відсутній, оскільки його не встигли придбати, розрахунки проводяться по прибутково-касовим апаратам, отримав другий екземпляр акту перевірки, що підтверджено відміткою та підписом на 4 сторінці акту перевірки (а.с.21, зворотній бік).

За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

1) №0008352303 від 21.08.2008 р. на суму 325000грн.00коп. (а.с.17) за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції (порушені вимоги п.1, 2 ст.3 Закону про РРО) – фінансова санкція застосована відповідно до п.1 ст.17 цього Закону: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у зв’язку з не проведенням розрахункових операцій через РРО (65000,00*5);

2) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008362303 від 21.08.2008 р. на суму 20грн.64коп. (а.с.18) за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів (порушені вимоги ч.1 ст.3 Закону про патенти) - штрафна санкція застосована відповідно до абз.4 ч.1 ст.8 даного Закону: у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності СПД із зазначеним порушенням – 21грн.33коп.

Загальна сума застосованих фінансових санкцій склала 325020грн.64коп.

Вказані рішення були вручені відповідачу поштою 26.08.2008 р., що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с.17, зворотній бік; а.с.18, зворотній бік).

Суд зазначає, що згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. №509-ХІІ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з вимогами статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до статті 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Також суд зазначає, що Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (надалі - Закон про патенти) встановлено, що зазначений Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про патенти торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти (ч.1 ст.1 Закону); торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону (ч.2 ст.2 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону про патенти патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

За здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням (абз.4 ч.1 ст.8 Закону про патенти).

На час розгляду даної справи у суду відсутні відомості про оскарження відповідачем у встановленому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також не надано доказів неправомірності або необґрунтованості застосування зазначених штрафних (фінансових) санкцій, не повідомлено суд про наявність відомостей, що спростовують викладені у актах перевірок обставини. Також у порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати суми податкової заборгованості та фінансових санкцій в повному обсязі. В матеріалах справи також наявна довідка про розрахунки з бюджетом відповідача (а.с.56), згідно з яким станом на 04.11.2009 року зазначена сума податкової заборгованості та фінансових санкцій не сплачена.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулось 05 листопада 2009 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія Рос Тек» (код ЄДРПОУ 32673332, юридична адреса: 95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дружби, буд.62, кв.248) податкову заборгованість у загальній сумі 6933 (шість тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 86 копійок:

- на користь Державного бюджету України (р/р №31112009700002, код платежу 11021000, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість з податку на прибуток в сумі 175 (сто сімдесят п'ять) гривень 87 копійок;

- на користь Державного бюджету України (р/р №31114029700002, код платежу 3014010100, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 6757 (шість тисяч сімсот п'ятдесят сім) гривень 99 копійок.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія Рос Тек» (код ЄДРПОУ 32673332, юридична адреса: 95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дружби, буд.62, кв.248) фінансові санкції у загальній сумі 325020 (триста двадцять п'ять тисяч двадцять) гривень 64 копійки, а саме:

- на користь Державного бюджету України (р/р №31114104700002, код платежу 3021080908, банк одержувача - Управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) фінансові санкції у сумі 325000 (триста двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок;

- на користь Державного бюджету України (р/р №314117541700005, код платежу 3021080939, банк одержувача - Управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) фінансові санкції у сумі 20 (двадцять) гривень 64 копійки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                     Кудряшова А.М.