Ухвала суду № 91162812, 17.08.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/18489/13-ц

провадження № 6/752/554/20

УХВАЛА

17.08.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача (боржника) ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 752/18489/13-ц, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В червні 2020 року відповідач (боржник) ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій зазначила, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 року позов було задоволено частково, та стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в сумі 5868216,57 грн. 23.02.2017 року судом було виконавчий лист. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року, було замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Фактор Плюс». Виконавче провадження № 54090314, боржником за яким був ОСОБА_2 було закрито, оскільки стягувачем було подано заяву про повернення виконавчого документу. 16.06.2020 року ОСОБА_1 дізналась, що заставне майно не належить ОСОБА_2 та воно було перереєстроване на ОСОБА_4 . Однак, 14.02.2019 року було відкрито виконавче провадження № 58387403, в рамках якого у заявника було відібрано майно, та це виконавче провадження було закрито, оскільки, стягувач відкликав виконавчий лист. Крім того, 12.06.2020 року було знову відкрито виконавче провадження № 62335956 та стягувач вимагає знову погашення боргу. Заявник вказує, що на даний час лише із неї вимагають повернення боргу в сумі 5868216,57 грн., не приймаючи до уваги те, що заставне майно вже було переоформлено на іншого власника в рахунок погашення боргу. Заявник зазначає, що оціночна вартість предмета іпотеки вказує на достатню можливість погашення боргу, та стягувач і ОСОБА_2 скористались даною можливістю, а тому наявні підстави для визнання виконавчого листа, боржником за яким вона є, - таким, що не підлягає виконанню, оскільки, борг фактично перед стягувачем було погашено.

В судовому засіданні представник відповідача (боржника ОСОБА_1 ) вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив заяву задовольнити з викладених в ній підстав

Інші сторони в судове засідання не з`явились. Про розгляд справи повідомлялись належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертались, в за`язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 року позов ПАТ «Райффвйзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було частково задоволено (т. 2 а.с.192-195).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2015 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 року в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору в розмірі 1700 грн. було скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір по 850 грн. з кожного. В іншій частині рішення залишено без змін (т. 2 а.с.239-242).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.03.2016 року, рішення Голосіївського районного суду м. Києв від 07.07.2015 року у нескасованій частині та рішення Апеляційного суду м. Києві від 05.11.2015 року залишено без змін (т. 3 а.с.37-38).

23.02.2017 року позивачу було направлено виконавчі листи (т. 3 а.с.59).

07.06.2017 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження № 54090314 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 5868216,57 грн. (т. 3 а.с. 73).

07.06.2017 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження № 54090093 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5868216,57 грн. (т. 3 а.с. 74).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2018 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у даній цивільній справі було задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» у виконавчому провадженні за виконавчими листами № 752/18489/13-ц.

Заявник вказує, що виконавче провадження № 54090314, боржником за яким був ОСОБА_2 було закрито, оскільки стягувачем було подано заяву про повернення виконавчого документу стягувачу, однак, достатніх доказів наведеним твердженням до заяви не долучено.

Крім того, заявник зазначає, що 14.02.2019 року було відкрито виконавче провадження № 58387403, в рамках якого у неї було відібрано майно, та це виконавче провадження було закрито, оскільки, стягувач відкликав виконавчий лист, однак, доказів і наведеним твердженням до заяви долучено не було.

В обґрунтування заяви зазначено, що 12.06.2020 року було знову відкрито виконавче провадження № 62335956 та стягувач вимагає погашення боргу в сумі 5868216,57 грн. лише із неї, не приймаючи до уваги те, що заставне майно вже було переоформлено на іншого власника в рахунок погашення боргу. Заявник зазначає, що оціночна вартість предмета іпотеки вказує на достатню можливість погашення боргу, та стягувач і ОСОБА_2 скористались даною можливістю, а тому заборгованість фактично погашена та наявні підстави для визнання виконавчого листа, боржником за яким вона є, - таким, що не підлягає виконанню

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.76-78, ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 95 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частинами 1, 2 статті 432 ЦПК України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду судом заяв стягувачів, або боржників про виправлення помилки допущеної при оформленні або видачі виконавчого листа, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом.

Частина 2 статті 432 ЦПК України містить підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю, або частково: 1) якщо його видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному чи касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого виконавчий лист було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни виконавчий лист ще не було виконано повністю або частково).

Частиною 4 статті 432 ЦПК України передбачено, що коли стягнення за виконавчим листом, визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, вже відбулося, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже, до відповідної заяви боржника має бути додано довідку, підписану керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, установи, організації на виконанні яких знаходився виконавчий лист, про те, що суму, стягнуту за раніше виданим виконавчим листом, списано з його рахунку, або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження, а на вимогу суду - й інший документ (документи), який підтверджує зазначені обставини, як то акт опису та вилучення майна, складений державним виконавцем, докази списання (перерахування) коштів з рахунку боржника тощо.

Стаття 129 Конституції України визначає обов`язковість судового рішення як одну із основних засад судочинства.

В даному випадку судом встановлено, що виконавчий лист не є таким, що виданий помилково, його зміст узгоджується з резолютивною частиною рішення суду.

В обґрунтування заяви сторона заявника зазначає, що заставне майно вибуло із власності боржника ОСОБА_2 , його вартість є достатньою для погашення боргу, та будь-які виконавчі провадженні відносно ОСОБА_2 , який є солідарним боржником разом із нею, відсутні, а тому обов`язок боржників щодо погашення боргу був виконаний, однак, останнє достатніми доказами з боку заявника не доведено, а відтак судом до уваги не приймається.

Крім того, в матеріалах справи відсутні дані щодо належного виконання рішення суду, та погашення заборгованості перед стягувачем, як відсутні докази закриття виконавчих проваджень з підстав повного погашення боргу за судовим рішенням.

Проаналізувавши доводи відповідача та докази, які надані, останньою, на їх обґрунтування, суд вважає, що відповідачем не доведено погашення заборгованості, а також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що матеріали справи не містять посилань на будь-які належні та допустимі докази належного погашення суми заборгованості стягувачу.

Суд вважає, що боржник переконливих та достовірних доказів на підтвердження погашення суми заборгованості перед стягувачем суду не надала, тобто зазначених обставин не довела, чим не виконала вимоги ст.ст. 12, 13 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи переконливих доказів добровільного виконання боржником своїх зобов`язань, та у зв`язку з ненаданням суду доказів щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає заяву недоведеною та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 81, 95, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача (боржника) ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 752/18489/13-ц, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Н.П. Чередніченко