Ухвала суду № 91129496, 21.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8224/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката – Гончаров Валентина Вікторовича до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про захист прав споживача шляхом спонукання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Гончаров Валентин Вікторович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про захист прав споживача шляхом спонукання до вчинення дій.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України, повинна місити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

При досліджені позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що вказаним вимогам процесуального законодавства така не відповідає.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено немайнову вимогу зокрема: зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529) укласти з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 .

Зі змісту позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлової будівлі - виробничого цеху по АДРЕСА_1 і одноосібним власником земельної ділянки за цією ж адресою. Другим співвласником Об`єкту є ОСОБА_2 , з яким ПрАТ «Закарпаттяобленерго» укладено договір про надання послуг з електропостачання на весь Об`єкт в цілому.

18 червня 2019 року ОСОБА_2 через ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Закарпаттяобленерго» із заявою про тимчасове припинення подачі електроенергії на Об`єкт у зв`язку з поділом майна та демонтажем обладнання, а у даний час у такий же спосіб повторно подав заяву про повне припинення з 17 серпня 2020 року електропостачання на Об`єкт.

У зв`язку з першим зверненням ОСОБА_2 про тимчасове припинення електропостачання на Об`єкт позивач 25 червня 2019 року звернувся до ПрАТ «Закарпаттяобленерго» через Берегівський РЕМ із заявою, у якій просив укласти з ним договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою розташування Об`єкту. При цьому, Позивач надав всі документи, необхідні для укладення такого договору.

При цьому, у позовній заяві вказується, що до теперішнього часу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» вказану заяву не розглянуло і жодних дій по укладенню із ОСОБА_1 такого договору не вжило.

У позовній заяві зазначено, що така бездіяльність ПрАТ «Закарпаттяобленерго» є протиправною і такою, що порушує права позивача.

Разом із тим, на підтвердження викладеного в позовній заяві та на його обґрунтування, в додатку до позову додано копію заяви від 25.06.19 у якій заявник звертається як ФОП ОСОБА_1 , та просив укласти з ним договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою розташування нежитлового об`єкту, яка використовується для підприємницької діяльності. Як вбачається зі змісту вказаної заяви адресатом вказано ПрАТ «Закарпаттяобленерго», а заявником ФОП ОСОБА_1 .

Слід констатувати, що заяви із проханням укласти договір по електропостачанню між позивачем, як фізичною особою та відповідачем, посилання на яку міститься у позовній заяві, до матеріалів позову не додано. Окрім того відомостей щодо неможливості надання до суду вказаного доказу, а саме заяви, що підтверджує виклад обставин справи, позивач не наводить.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 1,15 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 13 ЦПК України : Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

З доданих до матеріалів позовної заяви документів, вбачається що спір виник саме між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Закарпаттяобленерго». Обґрунтування, підстав звернення саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку цивільного судочинстві позовна заява не містить.

Таким чином, із наведеного випливає, що на позивача покладений обов`язок належними та допустимими доказами ті обставини справи на які він посилається в позовній заяві, та надати їх до суду, що в свою чергу є необхідним для прийняття судом об`єктивного кінцевого рішення у кожній конкретній справі та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 не зазначено та не надано суду жодних відомостей (доказів) про те в якому статусі він перебуває, фізичної особи чи юридичної особи, підприємця (не зазначено відомостей про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) тощо.

З огляду на викладене, враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин позивач ОСОБА_1 перебував у статусі фізичної особи-підприємця а також характер правовідносин, що склались між сторонами, не зазначення (надання) позивачем відомостей про те в статусі кого він перебуває станом на час звернення до суду із даним позовом, чи відомостей про виключення даних про нього як ФОП з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, позбавляє суд можливості вирішити питання стосовно того за правилами якого судочинства слід розглядати даний позов.

Відповідно до ч.4 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду із даним позовом, позивачем не сплачено судовий збір. Як на підставу його звільнення від сплати судового збору у позовній заяві вказано ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказана норма дійсно передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно п. 22 ст. 1 вказаного Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Даний позов має не майновий характер, та відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при зверненні до суду із позовом не майнового характеру, поданим юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, передбачено сплату судового збору що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA328999980313121206000007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог статей ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», у позовній заяві, яка за формою та змістом відповідає вимогам ЦПК України з наданням відповідно до норм процесуального законодавства її копії та копій долучених документів для відповідача. При цьому зазначивши про те, яке його право як споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача, ОСОБА_1 , адвоката – Гончаров Валентина Вікторовича до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про захист прав споживача шляхом спонукання до вчинення дій,– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош