Вирок № 91100592, 21.08.2020, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1359/20

Провадження № 1-кп/366/150/20

В И Р О К

Іменем України

21 серпня 2020 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді - Ткаченка Ю.В., при секретарі - Мартовицькій Н.Є., з участю прокурора - Миськова А.О., потерпілої ОСОБА_1 , захисників - адвокатів Працюва ВЛ., Семака А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків кримінальне провадження № 12020110180000145 від 01.04.2020 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сидоровичі Іванківського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_8 українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з повною загальноюо світою, одруженого, раніше судимого 08.06.2018 Іванківським районним судом Київської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сидоровичі Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , не одружений, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше судимого 10.09.2019 року Іванківським районним судом Київської області, за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 335 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сидоровичі Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення визнане судом доведеним:

ОСОБА_2 , на прикінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено перебуваючи разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що в будинку за адресою: АДРЕСА_6 , ніхто не проживає та в ньому знаходяться побутові речі, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, домовились про спільне проникнення до будинку та вчинення крадіжки речей.

В подальшому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку, що по АДРЕСА_6 , та через металеву хвіртку зайшли на подвір`я, де помітили, що двері на горище відкриті. Потім вони приставили дерев`яну драбину до будинку та проникли до горища, звідки проникли до будинку. В подальшому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: газову плиту марки «POLMETAL», вартістю 470 грн. 00 коп.; газовий балон червоного кольору об`ємом 50 л., вартістю 400 грн. 00 коп.; дерев`яний диван (книжка) вартістю 880 грн. 00 коп.; та побутові інструменти, вартість яких під час досудового розслідування не встановлено.

В подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з викраденими вище майном місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим своїми діями завдали потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 1750 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_2 наприкінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за пропозицією ОСОБА_3 , домовились на спільне вчинення крадіжки речей побутового призначення з будинку АДРЕСА_5 , який як стало відомо під час досудового розслідування, належить ОСОБА_5 .

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку який належить потерпілій ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

В подальшому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , зі сторони присадибної ділянки зайшли на подвір`я, після чого підійшли до вхідних дверей будинку, з яких, за допомогою сили рук ОСОБА_4 зірвав прибій та навісний замок, в результаті чого, вони проникли в будинок.

Потім, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: бувший у використанні телевізійний приймач «Ergo» моделі «DVB-T2 1001» вартістю 220,00 грн. та бувшу у використанні пральну машину з написом на корпусі «МЕП СССР стиральная машина тип СМР-1,5Д ГОСТ8051-62», без двигуна та інших елементів живлення, вартістю 460,00 грн.

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з викраденими вище вказаними речами місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду на суму 680 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 на прикінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в будинку АДРЕСА_3 , домовились про спільне вчинення крадіжки речей з будинку, що за адресою: АДРЕСА_6 , який як встановлено під час досудового розслідування, належить ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку, що по АДРЕСА_6 , та через металеву хвіртку зайшли на подвір`я, де помітили, що двері на горище відкриті. Потім вони приставили дерев`яну драбину до будинку та проникли до горища, звідки проникли до будинку. В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: газову плиту марки «POLMETAL», вартістю 470 грн. 00 коп.; газовий балон червоного кольору об`ємом 50 л., вартістю 400 грн. 00 коп.; дерев`яний диван (книжка) вартістю 880 грн. 00 коп.; та побутові інструменти, вартість яких під час досудового розслідування не встановлено.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та з викраденими вище майном місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим своїми діями завдали потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 1750 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_3 наприкінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено, разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , домовились про спільне вчинення крадіжки речей з будинку, що по АДРЕСА_5 , який як встановлено під час досудового розслідування, належить ОСОБА_5 .

Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку який належить потерпілій ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зі сторони присадибної ділянки зайшли на подвір`я, після чого підійшли до вхідних дверей будинку, з яких, за допомогою сили рук ОСОБА_4 зірвав прибій та навісний замок, в результаті чого, вони проникли в будинок.

Потім, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: бувший у використанні телевізійний приймач «Ergo» моделі «DVB-T2 1001» вартістю 220,00 грн. та бувшу у використанні пральну машину з написом на корпусі «МЕП СССР стиральная машина тип СМР-1,5Д ГОСТ8051-62», без двигуна та інших елементів живлення, вартістю 460,00 грн.

Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з викраденими вище речами місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду на суму 680 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 на прикінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в будинку АДРЕСА_3 , домовились про спільне вчинення крадіжки речей з будинку, що за адресою: АДРЕСА_6 , який як встановлено під час досудового розслідування, належить ОСОБА_1 .

В подальшому, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку, що по АДРЕСА_6 , та через металеву хвіртку зайшли на подвір`я, де помітили, що двері на горище відкриті. Потім вони приставили дерев`яну драбину до будинку та проникли до горища, звідки проникли до будинку. В подальшому, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: газову плиту марки «POLMETAL», вартістю 470 грн. 00 коп.; газовий балон червоного кольору об`ємом 50 л., вартістю 400 грн. 00 коп.; дерев`яний диван (книжка) вартістю 880 грн. 00 коп.; та побутові інструменти, вартість яких під час досудового розслідування не встановлено.

В подальшому, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з викраденими вище майном місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим своїми діями завдали потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 1750 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_4 наприкінці лютого місяця 2020 року, більш точного часу та дати в ході досудового розслідування не встановлено, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , домовились про спільне вчинення крадіжки речей з будинку, що по АДРЕСА_5 , який як встановлено під час досудового розслідування, належить ОСОБА_5 .

Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на мотоциклі ОСОБА_3 , прибули до будинку який належить потерпілій ОСОБА_5 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

В подальшому, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зі сторони присадибної ділянки зайшли на подвір`я, після чого підійшли до вхідних дверей будинку, з яких, за допомогою сили рук ОСОБА_4 зірвав прибій та навісний замок, в результаті чого, вони проникли в будинок.

Потім, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку, виявили та таємно викрали наступні речі: бувший у використанні телевізійний приймач «Ergo» моделі «DVB-T2 1001» вартістю 220,00 грн. та бувшу у використанні пральну машину з написом на корпусі «МЕП СССР стиральная машина тип СМР-1,5Д ГОСТ8051-62», без двигуна та інших елементів живлення, вартістю 460,00 грн.

Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з викраденими вище речами місце вчинення кримінального правопорушення залишили та розпорядились останніми на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду на суму 680 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 наприкінці лютого 2020 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням до житла.

Так, ОСОБА_4 , проходячи повз будинок АДРЕСА_7 , яке як встановлено під час досудового розслідування належить ОСОБА_6 , вирішив повторно вчинити таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням до житла.

В подальшому, з метою доведення свого злочинного та протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, до кінця, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу зайшов на подвір`я будинку № 14 та підійшов до вхідних дверей. В подальшому, ОСОБА_4 , підійшовши до вікна, яке знаходиться зліва від вхідних дверей житлового будинку, та пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, руками розбив скло у вікні та через утворений таким чином отвір відчинив вхідні двері до будинку.

В подальшому, ОСОБА_4 , проникнувши до будинку, виявив та таємно викрав наступні речі: бувший у використанні велосипед (підлітковий) марки «Cruise» синього кольору, вартістю 1750,00 грн.; бувший у використанні велосипед марки «MeridaKalahari 530», вартістю 3900,00 грн.; бувший у використанні велосипед типу Україна чорно-червоного кольору, вартістю 1358,40 грн. та бензиновий тример марки «Енерг Маш» моделі «БТ-8952М», вартістю 1259,40 грн.

Після цього, ОСОБА_4 з вищевказаними викраденими речами місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8267 грн. 80 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинувачених.

Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся, вибачився перед потерпілою ОСОБА_1 , та надав показання про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які зводяться до наступного. Точної дати та часу він не пам`ятає, але приблизно наприкінці зими 2020 року, він прийшов до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і запитав де можна взяти (викрасти) диван, на що хлопці відповіли, що в с. Полідарівка. Після цього, він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на мотоциклі останнього поїхали до села Полідарівка. Сховавши мотоцикл у кущах неподалік житлового будинку в якому ніхто не проживає, через присадибну ділянку зайшли на подвір`я. На подвір`ї вони побачили, що двері на горище відкриті. Потім вони взяли драбину, яка лежала на землі біля господарських приміщень, приставили до будинку, та піднялись на горище. Оглянувши горище, нічого цінного для себе вони не знайшли. Після чого спустились до середини будинку. В будинку, вони розділились і пішли по кімнатах в пошуках цінних речей. В результаті вони знайшли диван, газову плиту та газовий балон. Потім, за допомогою металевої кочерги, вони зняли вхідні двері до будинку, та по черзі винесли диван, плиту та газовий балон, які в подальшому заховали в очереті неподалік будинку.

Після цього, вони вирішили проникнути в інший будинок, по сусідству. Так само, через присадибну ділянку вони зайшли на подвір`я, після чого ОСОБА_4 руками зірвав прибій та навісний замок, і вони зайшли до будинку. В будинку вони побачили та прихопили із собою приставку до телевізора Т 2, пральну машину без двигуна та елементів живлення, набір інструментів. Після цього, вказані речі вони перенесли до очерету, де вже знаходились газова плита, газовий балон та диван. Потім, вони завантажили на мотоцикл ОСОБА_3 диван та поїхали додому. Крім того, взяли із собою приставку до телевізора та побутові інструменти. Приїхавши додому, диван залишили у нього, побутові інструменти забрав собі ОСОБА_3 так як у нього колись був автомобіль, а приставку до телевізора, забрав собі ОСОБА_4 решта речей, а саме газовий балон, газова плита та пральна машина, так і залишились в очереті, оскільки вони вирішили, що ці речі їм не потрібні.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та показав суду, що точної дати та часу він не пам`ятає, але наприкінці зими 2020 року, він разом з ОСОБА_4 були у нього вдома та відпочивали. Потім прийшов ОСОБА_2 та спитав де можна взяти диван. Недовго думаючи, він та ОСОБА_4 відповіли, що в с. Полідарівка. Після цього, він, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 сіли на його мотоцикл з мотокаляскою та поїхали в с. Полідарівка. Приїхали, мотоцикл поставили у кущах, та пішли до будинку, в якому на їх переконання ніхто на той час не проживав. Зайшли у двір, озирнулись, та побачили, що двері на горище відкриті. За допомогою драбини залізли на горище, звідки проникли до будинку. В будинку знайшли диван, газову плиту та газовий балон. Так як, вхідні двері в будинок були зачинені, а диван був габаритним, вони вирішили відкрити вхідні двері, щоб легше було виносити диван. Потім, він, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за допомогою металевої кочерги та сили рук зняли металеві двері, диван, плиту та газовий балон винесли у поле де заховали в очереті, потім повернулись до будинку, навели порядок у будинку, так начебто ніхто сторонній не заходив, приставили двері на місце та пішли до будинку по сусідству. Потрапивши на подвір`я сусіднього будинку, озирнулись. Будинок був обтягнений плівкою, в будинку нікого не було. Потім, ОСОБА_4 руками різко смикнув за ручку дверей, від чого навісний замок злетів, а вони проникли до будинку. В будинку вони знайшли приставку до телевізора Т 2, неробочу пральну машину та набір побутових інструментів. Після цього, вони привели внутрішню обстановку будинку у попередній стан, та зі знайденими речами залишили будинок. Після цього, вони пішли на те місце де в очереті були приховані диван, плита та газовий балон. Потім вони завантажили диван на мотоцикл, взяли із собою набір інструментів та приставку до телевізора Т 2, та поїхали додому. По приїзду додому, диван вони залишили у ОСОБА_2 , набір інструментів він залишив собі, а приставку Т 2, забрав собі ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 повністю підтвердив покази обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо обставин вчинення спільної крадіжки з будинків 17 та АДРЕСА_5 , які належать потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 показав, що наприкінці лютого місяця 2020 року, він вирішив вчинити крадіжку з будинку по АДРЕСА_7 . В подальшому він на мотоциклі ОСОБА_3 приїхав в с. Полідарівку, залишив мотоцикл неподалік у кущах та підійшов до будинку. Розбивши руками скло у вікні, він заліз у будинок. Оглянувши житлові кімнати та приміщення, виявив три велосипеди та бензиновий тример, які вирішив викрасти. Потім він відкрив вхідні двері, через які виніс три велосипеди та бензиновий тример. Потім повернувся до будинку, привів внутрішню обстановку у попередній вигляд та пішов. Потім завантажив велосипеди та тример на мотоцикл та поїхав додому. Викрадені велосипеди та тример сховав у надійному місці.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судові засідання не з`явились.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що з обвинуваченими не знайома та ніколи їх не бачила, до моменту вчинення крадіжки з її будинку особистих речей. Так, на весні 2020 року, вона приїхала до свого дачного будинку в АДРЕСА_6 та виявила, що замки на дверях та двері зламані. Зайшовши до будинку, виявила відсутність дивану, після чого зателефонувала до поліції. Потім почала цікавитись у людей, хто може бути причетним до вчинення крадіжки з її будинку, на що люди їй вказали на ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Потім, разом з працівниками поліції вона поїхала до місця проживання обвинувачених. За місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вона своїх речей не знайшла, крім того останні клялись, що вони до цього не причетні. В останню чергу, вона навідалась до будинку ОСОБА_2 . Батьки та близькі родичі ОСОБА_2 , всіляко захищали останнього, говорили, що він не причетний. Однак, як тільки вона увійшла до будинку в якому проживав ОСОБА_2 , в одній з кімнат, вона помітила свій диван. Після цього ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зізнались у всьому. Згодом працівники поліції знайшли та повернули їй газову плиту, а ще трохи згодом і газовий балон.

Претензій до обвинувачених вона не має, вибачає їм їхню поведінку. Крім того, обвинувачені частково відшкодували їй заподіяну шкоду та пообіцяли повністю розрахуватись.

Так, судом встановлено, що своїми умисними діями, які виразились в таємному викрадені чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а їх вина повністю підтверджується їх показами, показами потерпілої ОСОБА_1 та щирим каяттям у скоєному.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом у судовому засіданні після допиту обвинувачених та потерпілої, було оглянуто характеризуючі матеріали на обвинувачених та документально підтверджені судові витрати, а саме: копії паспортів на ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; довідку з Іванківської ЦРЛ, про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають; лист з Іванківського об`єднаного військового комісаріату, про те, що ОСОБА_2 виключений з військового обліку військовозобов`язаних згідно п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ОСОБА_3 перебуває на загальному військовому обліку, ОСОБА_4 перебуває на обліку призовників; довідки з Іванківської районної філії Київського обласного центру зайнятості, про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості не перебувають; характеристики із Сидоровицької сільської ради на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до яких ОСОБА_4 проживає в с. Сидоровичі з дружиною ОСОБА_10 , 1999 року народження та сином ОСОБА_11 , 2019 року народження, після закінчення Олізарівської ЗОШ ніде не працював та не навчався, на даний час постійно не працює, сім`я живе за рахунок тимчасових заробітків, ОСОБА_3 народився і проживає в селі, після закінчення Олізарівської ЗОШ ніде не навчався та не працював, зараз працює пастухом в СГВК «Промінь», засуджений за ухилення від військової служби, неодноразово притягувався до адмін відповідальності; характеристику з Жміївської сільської ради на ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_2 з травня 2020 року проживає в с. Жміїка, не одружений, не працює, відносини із сусідами нормальні, алкоголь та наркотики не вживає, приводів в поліцію не було, скарги не надходили; вимогу про попередні судимості на ОСОБА_4 - раніше не судимий; вимогу про попередні судимості на ОСОБА_3 - 10.09.2019 року засуджений вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 335 КК України до 2 років обмеження волі; вимогу про попередні судимості на ОСОБА_2 - 08.06.2018 року засуджений вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки; вирок суду від 10.09.2019 року та від 08.06.2018 року; звіт № № 1907/20 від 12.05.2020, 2298/20 від 28.05.2020, 1783/20 від 05.05.2020 про фактичні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, вартість виконаних робіт (кожна 300 гривень); довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні висновок експерта від 13.04.2020 року № 13-1/703 на суму 326,90 гривень; розписки потерпілих про отримання від працівників поліції на відповідальне зберігання викрадених речей; постанови про визнання предметів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 01.04.2020 року та 27.05.2020 року.

Крім того, у судовому засіданні, судом було оголошено досудові доповіді складені уповноваженою особою органу з питань пробації відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Так, на думку працівника органу пробації, Войновської Н.М., беручи до уваги інформацію, яка характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , їх спосіб життя, історію правопорушень, та визначену за оцінкою ризику, високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , без позбавлення волі на певний строк не можливе, оскільки будучи раніше судимими, перебуваючи на обліку в органі пробації, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили та скоїли нове правопорушення.

На думку працівника органу пробації, ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, в місцях позбавлення волі ніколи не був, у скоєному щиро розкаюється, на утриманні має малолітню дитину та жінку, поводить себе тактовно та ввічливо, а тому вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , потерпілу ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, судових витрат, а також, які характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, а їх дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України.

Показання обвинувачених у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що вина ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження і повністю доведена поза розумним сумнівом.

Згідно досудової доповіді уповноваженої особи органу з питань пробації ризик вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, виправлення обвинувачених без позбавлення чи обмеження волі на певний строк не можливе. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 то ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як невисокий та не становить небезпеки для суспільства та оточуючих.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, їх суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини: раніше судимий, не одружений, дітей не має, працює пастухом, схильний до вчинення правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, їх суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини: раніше судимий, не одружений, дітей не має, не працює, схильний до вчинення правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, їх суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини: раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, перебивається тимчасовими заробітками.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжуює покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецедив злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого злочину, наслідки від вчинених злочинних дій, особу обвинувачених, їх вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків та матеріальне становище, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що мета покарання для обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може бути досягнута шляхом призначення покарання в межах санкції ч. 3 статті 185 КК України із врахуванням положень ст. 71 КК України. Суд не знаходить підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 положень ст. ст. 69, 75 КК України, що відповідатиме суспільним та державним інтересам. Такий вид покарання буде достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , то мета покарання може бути досягнута шляхом призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 статті 185 КК України із врахуванням положень ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що їх перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства, на відміну від обвинуваченого ОСОБА_4 , виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень якого можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів з боку громади.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат в кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ні під час досудового розслідування ні під час судового розгляду даного кримінального провадження не застосовувався.

Керуючись ч. 3. ст. 349, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком, частину невідбутого покарання за попереднім вироком Іванківського районного суду Київської області від 08.06.2018 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, та з урахуванням положень п. п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком, частини невідбутого покарання за попереднім вироком Іванківського районного суду Київської області від 10.09.2019 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

(по ЕПІЗОДУ вчинення крадіжки з будинків № 17 та АДРЕСА_5 ) - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

(по ЕПІЗОДУ вчинення крадіжки з будинку АДРЕСА_7 )

- у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у виді у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Судові витрати:

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , солідарно, на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судово-товарознавчих експертиз у сумі 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) гривень 90 копійок.

Речові докази:

-папілярні візерунки, які за допомогою 8 липких стрічок вилучено на аркуш паперу формату А 4 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-телевізійний приймач ЕРГО Т 2, пральна машина без двигуна, бензиновий тример Енергомаш, велосипед марки Меріда Калахарі 530 сірого кольору, Норвей Круз, Україна, диван (книжка), газова плита та газовий балон червоного кольору, які передані на відповідальне зберігання власникам (потерпілим ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), залишити у їх розпорядженні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ні під час досудового розслідування ні під час судового розгляду даного кримінального провадження не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.

Суддя