Рішення № 91096769, 11.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3187/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Козак А.К.

представника позивача – Захарченко О.О.

представника відповідача – Заліський Ю.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про стягнення податкового боргу з рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" з податку на додану вартість у розмірі 780 012 грн 05 коп.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

18.06.2020 Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (далі ДП "ПУГР", відповідач) про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків з податку на додану вартість в розмірі 780 012 грн 05 коп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3187/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи /а.с. 30/.

Розгляд справи по суті відкладено за клопотанням відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату від 29.07.2020 /а.с. 77, 78/.

Розгляд справи по суті відбувся 10.08.2020 /а.с. 92-93/ та вихід суду з нарадчої кімнати й проголошення рішення - 11.08.2020 /а.с. 94/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 780 012,05 грн (у тому числі 54964,05 грн – пеня), який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов`язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість: за грудень 2019 року від 20.01.2020, за січень 2020 року від 19.02.2020, за лютий 2020 року від 17.03.2020, за березень 2020 року від 21.04.2020, за квітень 2020 року від 19.05.2020.

22.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 33-35/, у якому представник ДП "ПУГР" проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вимога про сплату боргу від 01.08.2018 №23759-17, на думку відповідача, стосується податкового боргу ДП "ПУГР", що виник у 2018 році та не стосується боргу, що виник за період з 20.01.2020 по 19.05.2020.

Відповідач стверджував, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року у справі 440/672/20 було задоволено позов Головного управління ДПС в Полтавській області та звернуто стягнення на активи ДП "ПУГР" в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 2 423 449,92 грн. Отже питання про стягнення податкового боргу у цій справі, вирішено вже в іншій адміністративній справі. Також податкова вимога форми "Ю" від 01.08.2018 №23759-17, на ствердження відповідача, погашена стягненням активів у вищевказаній адміністративній справі та нова податкова вимога на податковий борг, що утворився за рахунок непогашення самостійно задекларованих зобов"язань за період з 20.01.2020 року по 19.05.2020 року, не надсилалася платнику.

24.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 47-48/, у якій представник ГУ ДПС у Полтавській області зазначив, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Позивач стверджував, що податкова вимога форми "Ю" від 01.08.2018 №23759-17 є чинною та, зважаючи на безперервність податкового боргу ДП "ПУГР" з податку на додану вартість, не втрачає своєї правової дії. Спростовував твердження про те, що спірний податковий борг був предметом розгляду у адміністративній справі у справі 440/672/20: в цій справі було звернуто стягнення на активи платника в рахунок погашення податкового боргу за 20.06.2019 - 20.12.2019 та пенсі, нарахованої на податковий борг минулих років з 2018 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

ДП "ПУГР" (ідентифікаційний код 00147921) зареєстроване як юридична особа 28.07.2000 та перебуває на обліку як платник податків з 21.12.1991 в ГУ ДПС у Полтавській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП "ПУГР" /а.с. 10-11/.

Відповідно до розрахунку ГУ ДПС у Полтавській області, за ДП "ПУГР" рахується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 780 012,05 грн (у тому числі 54964,05 грн - пеня) /а.с. 8/.

ДП "ПУГР" подано до ГУ ДПС у Полтавській області податкові декларації з податку на додану вартість:

- за грудень 2019 року від 20.01.2020, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 220303 грн /а.с. 12/;

- за січень 2020 року від 19.02.2020, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 232684 грн /а.с. 13/;

- за лютий 2020 року від 17.03.2020, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 148323 грн /а.с. 14/;

- за березень 2020 року від 21.04.2020, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 99596 грн /а.с. 15/;

- за квітень 2020 року від 19.05.2020, у якій самостійно визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розмірі 24142 грн /а.с. 16/.

Проте, у строки, встановлені нормами Податкового кодексу України, вказані суми самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі сплачені не були.

Станом на момент розгляду справи за вказаними деклараціями рахується заборгованість у загальному розмірі 725 048 грн.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що на суму податкового боргу минулих років в ІКП автоматично нарахована пеня за несплачені в строк грошові зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 54 964,05 грн, а саме: за податковими деклараціями №9050937748 від 20.03.2019 за період з 29.06.2019 по 28.01.2020 у сумі 1198,49 грн; №9077365882 від 18.04.2019 за період з 30.07.2019 по 28.01.2020 у сумі 12724,92 грн, за період з 30.07.2019 по 30.01.2020 у сумі 157,5 грн, за період з 30.07.2019 по 17.02.2020 у сумі 16553,95 грн, з 30.07.2019 по 17.02.2019 у сумі 2962,5 грн, з 30.07.2019 по 10.03.2020 у сумі 8889,17 грн, з 30.07.2019 по 10.03.2020 у сумі 1291,79 грн, з 30.07.2019 по 16.03.2020 у сумі 1216,78 грн; за податковою декларацією №9103815615 від 20.05.2019 за період з 29.08.2019 по 07.05.2020 у сумі 3320,74 грн /а.с. 8 – зворот/.

01.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №23759-17, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем 08.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

Не погодившись з податковою вимогою форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018, відповідач оскаржив її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/367/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги повністю.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/367/19 набрало законної сили 03.09.2019.

Отже, податкова вимога форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018 є чинною.

Позивач, вважаючи узгодженою суму зобов`язання з податку на додану вартість, звернувся до суду з цим позовом.

Також судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року у справі №440/672/20 було задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області та стягнуто з рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 2 423 449 грн. 92 коп. При цьому предметом розгляду у цій справі був податковий борг з податку на додану вартість, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов"язань за період квітень-листопад 2019 року. Вказане рішення на час розгляду цієї справи не набрало законної сили.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів унормований Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов`язання платника податків" – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (підпункти 129.1.3, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Висновки щодо правозастосування

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного законом строку виконання податкового обов`язку по сплаті грошового зобов`язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України - відповідачем до суду не надано.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 780 012,05 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).

Судом встановлено, що 01.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" №23759-17, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем 08.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

Не погодившись з податковою вимогою форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018, відповідач оскаржив її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/367/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 00147921) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги повністю.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/367/19 набрало законної сили 03.09.2019.

Отже, податкова вимога форми "Ю" №23759-17 від 01.08.2018 є чинною.

Аргументи відповідача про те, що спірна сума податкового боргу є вже стягнутою судовим рішенням у адміністративній справі №440/672/20 суд відхиляє, оскільки це твердження не відповідає дійсності.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року у справі №440/672/20 було задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області та стягнуто з рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 2 423 449 грн. 92 коп. При цьому предметом розгляду у цій справі був податковий борг з податку на додану вартість, що утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов"язань за період квітень-листопад 2019 року. Вказане рішення на час розгляду цієї справи не набрало законної сили.

В даній справі спірний податковий борг утворився за інші податкові періоди, тому будь-якого зв"язку з вищезгаданою адміністративною справою стягуваний податковий борг не має.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків /а.с. 82-90/, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов`язку з боку відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах /а.с. 6-7/.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 780 012,05 грн (у тому числі 54 964,05 грн – пеня) підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська 4 м.Полтава ЄДРПОУ 43142831) до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул.Заводська 16 м.Полтава ЄДРПОУ 00147921) задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з розрахункових рахунків Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул.Заводська 16 м.Полтава ЄДРПОУ 00147921) податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 780 012,05 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 серпня 2020 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков