Рішення № 91042161, 19.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/7877/20

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юджин"простягнення 259704,56 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" 259704,56 грн, з яких: 233239,22 грн основного боргу, 16554,27 грн інфляційних втрат та 9911,07 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014 в частині оплати вартості спожитої теплової енергії. При цьому, як зазначає позивач, право вимоги виконання грошових зобов`язань за вказаним договором набуто ним на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7877/20; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

30.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юджин" не порушувало умови укладеного з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014 в частині оплати вартості спожитої у січні 2017 року теплової енергії, оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна, на який здійснювалось постачання теплової енергії у гарячій воді за вказаним правочином перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.07.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелеховою Л.Г та зареєстрованим в реєстрі за №1276.

Крім того 19.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юджин" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" було укладено договір №19/07/16 на компенсацію витрат на оплату комунальних послуг, в т.ч. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014, укладеним між відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Київенерго", а 28.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530461 від 28.12.2016, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді за адресою: вул.Велика Васильківська, 55, а отже, на думку відповідача, законні підстави для стягнення з нього заборгованості за спожиту теплову енергію у спірний період відсутні.

14.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача у відзиві на позов заперечив.

Відповідач можливістю подання заперечень на відповідь на відзив відповідно до ст.167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як енергопостачальною організацією, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юджин" як абонентом було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363, (договір) предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).

Згідно п.2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов`язується, зокрема, постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.3.2 договору абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

За змістом п.8.1, 8.2, 8.4 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2014. Договір припиняє свою дію в випадках закінчення строку, на який він був укладений, взаємної згоди сторін на його припинення, прийняття рішення Господарським судом, передбачених п.6.4.1 договору, ліквідації сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно звертання-доручення від 11.08.2014 вказаний правочин передбачав постачання теплової енергії за адресою вул.В.Васильківська, 55.

У додатку №3 до договору між контрагентами погоджено тарифи на теплову енергію.

Крім того у додатку №4 до вказаного правочину передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

На підтвердження включення опалення у спірний період за адресою вул.В.Васильківська, 55 (готель) за особистим рахунком абонента №530363, позивачем долучено до матеріалів справи корінець наряду Публічного акціонерного товариства "Київенерго" №2957 від 04.11.2016 із приміткою при наявності акта готовності до опалювального сезону.

11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як кредитором та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", як новим кредитором, укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (договір цесії).

За умовами цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497554936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів (п.1.1).

Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку №1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку №1 до цього договору (п.1.2 договору цесії).

З укладенням цього договору кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку №1 до цього договору. Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню з споживача (споживачів), визначаються окремим договором (п.1.3 договору цесії).

В рахунок оплати за відступлене право вимоги за цим договором на суму 497554936,91 грн, новий кредитор прийняв 497554936,91 грн боргових зобов`язань кредитора перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що становить частину суми боргового зобов`язання за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 (п.2.1 договору цесії).

Згідно з додатком №1 до договору цесії позивач прийняв право вимоги до відповідача на суму 233239,22 грн.

Відповідно до довідки Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про нарахування за теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю "Юджин" за адресою: вул.В.Васильківська, 55 (готель) енергопостачальною організацією нараховано до сплати за спожиту теплову енергію за січень місяць 2017 року 233239,22 грн, що також підтверджується наявною в матеріалах справи обліковою карткою абонента за січень 2017 року на суму 233239,22 грн, на якій міститься печатка позивача.

Спір у справі виник внаслідок того, що за твердженнями позивача, відповідач неналежним чином виконував умови договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014 в частині оплати вартості спожитої у січні місяці 2017 року теплової енергії. Право вимоги виконання грошових зобов`язань за вказаним договором набуто позивачем на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Частинами 1 і 2 ст.714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За умовами укладеного з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору цесії позивач отримав від первісного кредитора право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" у сумі 233239,22 грн основного боргу за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014.

На підтвердження наявності у відповідача означеної заборгованості позивачем подано документи, які складені СП Енергозбут №1 Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Проте, у відповідності до положень ст.517 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як кредитор зобов`язане було передати позивачу, як новому кредитору документи, які засвідчують права на наявний у відповідача борг.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного документа, складеного Публічним акціонерним товариством "Київенерго", які підтверджують обсяг спожитої теплової енергії у спірний період, тобто у січні 2017 року, а також її вартість, оскільки корінець наряду Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на включення та опалення у період 2016 - 2017 років, таким документом не є.

Суд зазначає, що у зв`язку з відсутністю первинних документів, складених Публічним акціонерним товариством "Київенерго", встановити кількість спожитої теплової енергії та її вартість, а отже і наявність у боргу у спірний період неможливо.

Як же вказувалось судом, згідно звертання-доручення від 11.08.2014 договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014 передбачав постачання теплової енергії за адресою вул.В.Васильківська, 55.

Матеріалами справи підтверджено, що право власності на об`єкт нерухомого майна (готель), який розташований за адресою вул.В.Васильківська, 55 перейшло від відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.07.2016, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мелеховою Л.Г та зареєстрованим в реєстрі за №1276.

28.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №530461 від 28.12.2016, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді за адресою: вул.Велика Васильківська, 55.

З наведеного слідує, що у спірний період (січень 2017 року), навіть з урахуванням умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530363 від 11.08.2014 про оплату спожитої теплової енергії, щодо постачання теплової енергії в об`єкт нерухомого майна за адресою вул.В.Васильківська, 55 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" як енергопостачальною організацією та новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Продхіміндустрія" як абонентом було укладено відповідний договір, за умовами якого, з дня його підписання були врегульовані відносини постачання та оплати теплової енергії за адресою вул.В.Васильківська, 55, а отже у суду відсутні підстави для покладення оплати теплової енергії за січень місяць 2017 року на суму 233239,32 грн на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" про стягнення суми основного боргу у розмірі 233239,32 грн не обґрунтовані, документально не підтверджені, а отже, задоволенню не підлягають, як і не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова