Рішення № 91042162, 19.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/4650/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів"доАкціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 132967,20 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафу у розмірі 132967,20 грн, нарахованого за порушення строків доставки вантажу за залізничними накладними: №38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019, №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019, №39768338 від 09.07.2019, №35037897 від 26.07.2019, №35053677 від 27.07.2019, №35315845 від 13.08.2019, №35336965 від 14.08.2019, №35362250 від 16.08.2019, №35414416 від 19.08.2019, №35172527 від 03.08.2019, №35176619 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019, №35232586 від 07.08.2019, №35584507 від 31.08.2019, №35120757 від 31.07.2019, №35730241 від 10.09.2019, №35551381 від 29.08.2019, №35962232 від 24.09.2019, №36097954 від 03.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 відкрито провадження у справі №910/4650/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); у порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" належним чином засвідчені копії належної якості всіх актів, інший документів, на які міститься посилання у накладних (графа 49 - відмітки залізниці), стосовно причин затримки доставки вантажу, які надають право залізниці на збільшення терміну доставки відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки, а саме: до накладних №38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019 - акт від 30.06.2019 №1870; до накладних №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019 - акт від 23.06.2019 №1642, акт від 23.06.2019 №2450; до накладної №39768338 від 09.07.2019 - акт від 18.07.2019 №3232; до накладних №35037837 від 26.07.2019, №35053677 від 27.07.2019 - акт від 01.08.2019 №6417; до накладної №35336965 від 14.08.2019 - акт від 18.08.2019 №4120, наказ №327 від 18.08.2019, акт від 18.08.2019 №4121, акт від 18.08.2019 №336; до накладної №35315845 від 13.08.2019 - акт від 21.08.2019 №3389, акт від 22.08.2019 №8507; до накладної №35362250 від 16.08.2019 - акт від 23.08.2019 №16, акт від 23.08.2019 №3354, акт від 24.08.2019 №8765; до накладної №35414416 від 19.08.2019 - акти від 26.08.2019 №3497, від 26.08.2019 №9029; до накладних № 35172527 від 03.08.2019, №35176619 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019 - акт від 10.08.2019 №7284; до накладної №35232586 від 07.08.2019 - акт від 14.08.2019 №3180, акт від 15.08.2019 №7819; до накладної №35120757 від 31.07.2019 - акт від 06.08.2019 №2957, акт від 07.08.2019 №6983; до накладної №35730241 від 10.09.2019 - акт від 16.09.2019 №11154; до накладної №35584507 від 31.08.2019 - акт від 06.09.2019 №3685; до накладної №35551381 від 29.08.2019 - акт від 06.09.2019 №3839; до накладної №35962232 від 24.09.2019 - акт від 07.10.2019 №4644, акт від 08.10.2019 №13111, акт від 12.10.2019 №720, акт від 13.10.2019 №13590.

09.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для його подання, в якому останній навів свої зауваження щодо розрахунку штрафу, наведеного позивачем, а також просив суд зменшити належний до сплати розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 50% від обґрунтованої суми позову.

22.06.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній навів свої заперечення проти тверджень відповідача у відзиві на позов.

09.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив із долученими до них актами загальної форми №3685 від 06.09.2019 (залізнична накладна №35584507 від 31.08.2019), №1870 від 30.05.2019 (залізничні накладні №38973764 від 21.05.2019 та №39029194 від 24.05.2019), №3232 від 18.07.2019 (залізнична накладна №3968338 від 09.07.2019), №2450 від 23.06.2019 (залізнична накладна №39437280 від 16.06.2019), №9029 від 26.08.2019 (залізнична накладна №35414416 від 19.08.2019), №8507 від 21.08.2019 (залізнична накладна №35315845 від 13.08.2019), №11154 від 16.09.2019 (залізнична накладна №35730241 від 10.09.2019), №6417 від 01.08.2019 (залізничні накладні №35037837 від 26.07.2019 та №35053677 від 27.07.2019), №7819 від 15.08.2019 (залізнична накладна №35232586 від 07.08.2019), №6983 від 07.08.2019 (залізнична накладна №35120757 від 31.07.2019), №13590 від 13.10.2019 та №13111 від 07.10.2019 (залізнична накладна №35962232 від 24.09.2019), №8765 від 24.08.2019 (залізнична накладна №35362250 від 16.08.2019), №7284 від 10.08.2019 (залізничні накладні №35172527 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019 та №35176619 від 03.08.2019), №8283 від 20.08.2019 (залізнична накладна №35336965 від 14.08.2019).

14.07.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (найменування змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця") (перевізник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (замовник, позивач) укладено договір про надання послуг №11087/ЦТЛ-2018 (договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

У відповідності до п.8.5.2 договору оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

Як вбачається з матеріалі справи, у травні-жовтні місяці 2019 року на адресу позивача були відправлені вантажі за залізничними накладними №38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019, №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019, №39768338 від 09.07.2019, №35037897 від 26.07.2019, №35053677 від 27.07.2019, №35315845 від 13.08.2019, №35336965 від 14.08.2019, №35362250 від 16.08.2019, №35414416 від 19.08.2019, №35172527 від 03.08.2019, №35176619 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019, №35232586 від 07.08.2019, №35584507 від 31.08.2019, №35120757 від 31.07.2019, №35730241 від 10.09.2019, №35551381 від 29.08.2019, №35962232 від 24.09.2019, №36097954 від 03.10.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв`язку із чим просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 132967,20 грн штрафу на підставі ст.116 Статуту залізниць України.

Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема, зазначає, що позивач невірно розрахував строк доставки вантажу, оскільки у деяких накладних в графі 49 міститься відмітка про складання актів загальної форми щодо збільшення терміну доставки вантажу з незалежних від залізниці причин. Крім того відповідач зауважив, що за залізничними накладними №35362250 від 16.08.2019 та №35232586 від 07.08.2019 позивачем не було вчасно розкредитовано вантаж, у зв`язку з чим відповідно до ст.116 Статуту залізниць України, штраф не сплачується.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (ст.908 Цивільного кодексу України).

Загальні умови перевезення визначаються Цивільного кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1 ст.313 Господарського кодексу України).

В силу ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Аналіз приписів частин 1, 2 ст.307 Господарського кодексу України дозволяє дійти висновку, що правовідносини щодо організації перевезення вантажу, які виникають між суб`єктами господарювання, опосередковуються укладенням договору перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов`язуєтеся доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, факт укладення такого господарського договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог законодавства.

Положеннями ч.5 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, ч.1 ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за затримання терміну доставки вантажів в межах, визначених Статутом залізниць України.

Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці.

Виходячи з приписів ч.1 ст.313 Господарського кодексу України на залізницю, як перевізника, покладено обов`язок доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений Статутом залізниць, пунктом 41 якого визначено, що терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються правилами, виходячи з технічних можливостей залізниці; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Пунктами 1.2., 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 №644 (далі - Правила) передбачено, що термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата; вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 37 Правил видачі вантажів визначено, що факт неприбуття вантажу в установлений термін доставки станція (залізниця) зобов`язана засвідчити на пред`явленій одержувачем накладній, оформленій у паперовому вигляді, з проставленням календарного штемпеля станції призначення.

Отже, законодавцем врегульовано терміни доставки вантажів залізницею, виходячи із технічних можливостей залізниці у їх доставці та відстані слідування вантажу від станції відправлення до станції призначення, за яку обчислюється провізна плата.

Прострочення залізниці у доставці вантажу до станції призначення має наслідком застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, що стягується на користь одержувача у розмірі, передбаченому п.116 Статуту залізниць, і розраховується у відсотковому співвідношенні до суми провізної плати, що підлягає сплаті за перевезення простроченого у доставці вантажу з урахуванням кількості діб затримки.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Частинами 1, 2, 5 п.23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Як вже зазначалось судом, у травні-жовтні місяці 2019 року на адресу позивача були відправлені вантажі за залізничними накладними №38973764 від 21.05.2019, №39029194 від 24.05.2019, №39433602 від 16.06.2019, №39437280 від 16.06.2019, №39768338 від 09.07.2019, №35037897 від 26.07.2019, №35053677 від 27.07.2019, №35315845 від 13.08.2019, №35336965 від 14.08.2019, №35362250 від 16.08.2019, №35414416 від 19.08.2019, №35172527 від 03.08.2019, №35176619 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019, №35232586 від 07.08.2019, №35584507 від 31.08.2019, №35120757 від 31.07.2019, №35730241 від 10.09.2019, №35551381 від 29.08.2019, №35962232 від 24.09.2019, №36097954 від 03.10.2019.

Відповідно до п.41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п.п.1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____ число ____ місяць" (п.2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Згідно з п.2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п.2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до п.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений ст.116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з п.8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Відповідно до п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Водночас слід відзначити, що перелік причин затримки, визначених у п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, не є вичерпним.

Відповідно до п.3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Згідно з п.4 Правил складання актів, комерційні акти складаються на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Отже вищевказані норми покладають обов`язок на відповідача у разі настання обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, скласти комерційні акти чи акти загальної форми, в залежності від обставин, та внести про даний факт відповідні відомості до накладної, незалежно від стану перевізного процесу.

В матеріалах справи наявні акти загальної форми, які складені залізницею відповідно до вимог Правил складання актів. Відомості, наведені у цих актах, позивачем документально не спростовані, і приймаються судом як докази засвідчення обставини продовження термінів доставки вантажів за спірними залізничними накладними не з вини залізниці.

Як свідчать календарні штемпелі на накладних, наданих позивачем до позовної заяви, з урахуванням видів відправок (вагонна, групова/маршрутна), відповідачем було доставлено вантажі з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Щодо тверджень відповідача у відзиві на позов про те, що позивачем безпідставно не враховано при розрахунку штрафу акти загальної форми (зазначені в графі №49 накладних), а саме: №3685 від 06.09.2019 (залізнична накладна №35584507 від 31.08.2019), №1870 від 30.05.2019 (залізничні накладні №38973764 від 21.05.2019 та №39029194 від 24.05.2019), №3232 від 18.07.2019 (залізнична накладна №3968338 від 09.07.2019), №2450 від 23.06.2019 (залізнична накладна №39437280 від 16.06.2019), №9029 від 26.08.2019 (залізнична накладна №35414416 від 19.08.2019), №8507 від 21.08.2019 (залізнична накладна №35315845 від 13.08.2019), №11154 від 16.09.2019 (залізнична накладна №35730241 від 10.09.2019), №6417 від 01.08.2019 (залізничні накладні №35037837 від 26.07.2019 та №35053677 від 27.07.2019), №7819 від 15.08.2019 (залізнична накладна №35232586 від 07.08.2019), №6983 від 07.08.2019 (залізнична накладна №35120757 від 31.07.2019), №13590 від 13.10.2019 та №13111 від 07.10.2019 (залізнична накладна №35962232 від 24.09.2019), №8765 від 24.08.2019 (залізнична накладна №35362250 від 16.08.2019), №7284 від 10.08.2019 (залізничні накладні №35172527 від 03.08.2019, №35176742 від 03.08.2019 та №35176619 від 03.08.2019), №8283 від 20.08.2019 (залізнична накладна №35336965 від 14.08.2019) щодо збільшення терміну доставки вантажів не з вини залізниці, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №38973764 залізницею 21.05.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 02.06.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №1870 від 30.05.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 5 діб, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 30% від провізної плати на суму 3453,60 грн, який частково оплачено останнім на суму 2302,40 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 3 доби (з урахуванням продовження терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці), у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 20%, що дорівнює 2302,40 грн та було фактично сплачено відповідачем.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №38973764 від 21.05.2019 у розмірі 30% провізної плати.

Також відповідно до залізничної накладної №39029194 залізницею 24.05.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 02.06.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №1870 від 30.05.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1151,20 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №39029194 від 24.05.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Відповідно до залізничної накладної №39433602 залізницею 16.06.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 25.06.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №2450 від 23.06.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1151,20 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №39433602 від 16.06.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Згідно залізничної накладної №39437280 залізницею 16.06.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 25.06.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №2450 від 23.06.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1151,20 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №39437280 від 16.06.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №39768338 залізницею 09.07.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 20.07.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3232 від 18.07.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 3 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 20% від провізної плати на суму 13982,40 грн, який частково оплачено останнім на суму 6991,20 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 3 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 20%, що дорівнює 13982,40 грн з яких фактично сплачено відповідачем 6991,20 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №39768338 від 09.07.2019 у розмірі 20% провізної плати, внаслідок чого з урахуванням оплати відповідача, стягненню підлягає 6991,20 грн.

Згідно залізничної накладної №35037837 залізницею 26.07.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 05.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №6417 від 01.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 3 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 20% від провізної плати на суму 2336,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 1 добу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35037837 від 26.07.2019 у розмірі 20% провізної плати.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №35053677 залізницею 27.07.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 05.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №6417 від 01.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% провізної плати на суму 3504,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 10%, що дорівнює 3504,00 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35053677 від 27.07.2019 у розмірі 10% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 3504,00 грн.

Згідно залізничної накладної №35315845 залізницею 13.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 23.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №8507 від 21.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 3 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 20% від провізної плати на суму 2336,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 1 добу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35315845 від 13.08.2019 у розмірі 20% провізної плати.

Згідно залізничної накладної №35336965 залізницею 14.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 23.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №8283 від 19.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1168,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35336965 від 14.08.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Відповідно до залізничної накладної №35362250 залізницею 16.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 26.08.2019 о 11-00 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 53 зазначеної накладної міститься відмітка про одержання вантажу позивачем 27.08.2019 о 15-23, тобто більше ніж через добу з моменту повідомлення, внаслідок чого згідно положень п.116 Статуту залізниць України штраф не сплачується.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35362250 від 16.08.2019 у розмірі 20% провізної плати.

Як вбачається із залізничної накладної №35414416 залізницею 19.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 29.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №9029 від 26.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1168,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35414416 від 19.08.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №35172527 залізницею 03.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 12.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №7284 від 10.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% провізної плати на суму 3504,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 10%, що дорівнює 3504,00 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35172527 від 03.08.2019 у розмірі 10% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 3504,00 грн.

Відповідно до залізничної накладної №35176619 залізницею 03.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 12.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №7284 від 10.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% провізної плати на суму 9344,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 10%, що дорівнює 9344,00 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35176619 від 03.08.2019 у розмірі 10% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 9344,00 грн.

Як вбачається із залізничної накладної №35176742 залізницею 03.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 12.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №7284 від 10.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1168,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 2 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35176742 від 03.08.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Відповідно до залізничної накладної №35232586 залізницею 07.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 17.08.2019 о 09-00 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 53 зазначеної накладної міститься відмітка про одержання вантажу позивачем 18.08.2019 о 10-51, тобто більше ніж через добу з моменту повідомлення, внаслідок чого згідно положень п.116 Статуту залізниць України штраф не сплачується.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35232586 від 07.08.2019 у розмірі 20% провізної плати.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №35584507 залізницею 31.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 09.09.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3685 від 06.09.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% провізної плати на суму 10512,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 10%, що дорівнює 10512,00 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35584507 від 31.08.2019 у розмірі 10% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 10512,00 грн.

Як вбачається із залізничної накладної №35120757 залізницею 31.07.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 09.08.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №6983 від 07.08.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 3 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1151,20 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 3 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35120757 від 31.07.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Згідно залізничної накладної №35730241 залізницею 10.09.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 19.09.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №11154 від 16.09.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 3 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від провізної плати на суму 1168,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею не було прострочено доставку вантажу, у зв`язку з продовженням терміну доставки на 3 доби з причин, які не залежать від залізниці.

Таким чином, суд вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35730241 від 10.09.2019 у розмірі 10% провізної плати.

Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної №35551381 залізницею 29.08.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 11.09.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №3839 від 06.09.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 2 доби.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи означений акт не містять, а відповідачем суду не надано, внаслідок чого останній позбавлений можливості перевірити причини затримки доставки вантажу.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 5 діб, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 30% провізної плати на суму 42048,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.2.4 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 5 діб, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 30%, що дорівнює 42048,00 грн.

Суд зазначає, що належних та допустимих доказів оплати вказаного штрафу матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35551381 від 29.08.2019 у розмірі 30% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 42048,00 грн.

Відповідно до залізничної накладної №35962232 залізницею 25.09.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 08.10.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №13111 від 07.10.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 4 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 6 діб, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 30% провізної плати на суму 20973,60 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 4 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 30%, що дорівнює 20973,60 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №35962232 від 25.09.2019 у розмірі 30% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 20973,60 грн.

Згідно залізничної накладної №36097954 залізницею 03.10.2019 було прийнято до перевезення вантаж, який доставлено позивачу 15.10.2019 (повідомлено одержувача). При цьому у графі 49 зазначеної накладної міститься відмітка про складання акту загальної форми №13590 від 13.10.2019, з якого слідує про продовження терміну доставки вантажу на 4 доби не з вини залізниці.

Як зазначив позивач у позовній заяві залізницею було прострочено доставку вантажу на 4 доби, внаслідок чого відповідачу нараховано штраф у розмірі 30% провізної плати на суму 7008,00 грн.

Суд погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (949 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 320 км) та умови п.п.2.4, 2.9 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу на 2 доби, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу у розмірі 10%, що дорівнює 2336,00 грн.

Таким чином суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу згідно залізничної накладної №36097954 від 03.10.2019 у розмірі 10% провізної плати, внаслідок чого стягненню підлягає 2336,00 грн.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу за вищепереліченими накладними, у зв`язку з чим обґрунтованим є стягнення штрафу на суму 99212,80 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача, суд зазначає про відсутність будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.О.Оцупа, будинок 1-Б, ідентифікаційний код 34775113) штраф в розмірі 99212 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті дванадцять) грн 80 коп. та судовий збір в розмірі 1568 (одна тисяча п`ятсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" та п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.М.Смирнова