Рішення № 9102865, 20.04.2010, Апеляційний суд Запорізької області

Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Курбатова О.М. Суддя доповідач Бондар М.С .

20 квітня 2010 року Справа № 22-1922/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя : Бондар М.С., судді: Гончар О.С., Бондар В.О.

секретар - Белименко С.В.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.02.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відсотків, пені та штрафу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відсотків, пені та штрафу за кредитним договором, зазначаючи, що за договором кредиту № СМ-SME208/179/2008 від 01.04.2008 року відповідач ОСОБА_3 одержала в Банку 200 000 доларів США на строк до 31.03.2023 року. Про те свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на виконує. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 1 832 371 грн. 07 коп.. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 є поручителями боржника. Посилаючись на викладене Банк просив солідарно стягнути на його користь зазначену заборгованість.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.02.2010 року заявлені вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 просили скасувати ухвалене рішення стверджуючи, що суд неправильно застосував норми матеріального права та неправильно визначився з обставинами справи щодо умов укладення договору.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в звязку з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права

З матеріалів справи видно, що за договором кредиту № СМ-SME208/179/2008 від 01.04.2008 року відповідач ОСОБА_3 одержала в Банку 200 000 доларів США на строк до 31.03.2023 року (а.с.8).

Цей відповідач не виконав належним чином і в строк відповідно до умов Договору свої зобов'язання (а.с.20-24).

За ст. 526 ЦК зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 поручились перед Банком за виконання божником свого обов'язку. Кожен із них уклав з Банком окремий договір поруки (а.с.12,14,16).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 Цивільного кодексу України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору ( ч. З ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. З ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати про їхню спільну поруку.

Ухвалюючи рішення про задоволення заявленого позову Банком суд не врахував, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не укладали з банком спільного договору поруки, а тому не має підстав для покладення на цих відповідачів солідарного обов'язку по сплаті заборгованості.

Отже рішення районного суду щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спірним кредитним договором не є правильним і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

У своїй апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що Банк не виконав умови договору і закону щодо сповіщення про наявність у Боржника заборгованості за кредитним договором.

Однак такі твердження викликають дивування, оскільки як до ОСОБА_1 так і до ОСОБА_2 ще 26.01.2009 року були направлені листи-попередження про невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором. Факт отримання цих листів підтверджений рекомендованими поштовими повідомленнями від 31.01.2009 року(а.с.28,29,30,31).

Окрім того, на думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх зобов'язання за договором припинились, оскільки сплив 6-ти місячний строк для пред'явлення вимог до поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, установленого в договорі поруки. Підпунктом 4.1 договорів поруки установлено термін дії договору, згідно з яким договір вступає в силу з моменту його підписання й діє до повного виконання сторонами умов цього договору. Тобто термін дії договору визначено вказівкою на подію, що повинна настати, а саме повне виконання сторонами умов договору. Відповідно до умов п. 3.1, 3.2 та п.1.1.1.2 Договорів поруки, відповідальність поручителя настає у випадку невиконання боржником своїх грошових зобов'язань за договором кредиту; поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором; поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника в повному обсязі.

Отже сторони установили строк припинення поруки за фактом виконання умов цього договору. На час звернення позивача до суду з позовом порука відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не була припинена, оскільки відповідач ОСОБА_3 не виконала умов кредитного договору.

Таким чином, заяви відповідачів про те, що договір поруки припинився є помилковими і не відповідають обставинам справи.

Доводи скарги щодо порушення позивачем режиму валютних операцій і надання кредиту в доларах СШВА до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і порядку, встановленому законом.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язаний надати гроші (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

З огляду на викладене аргументи скарги з цього питання не приймаються судом.

Беручи до уваги наведене скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22.02.2010 року у цій справі в частині стягнення грошових коштів за кредитним договором з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором у сумі 1 832 371 грн. 07 коп. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно грошових коштів, відсотків, пені та штрафу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (б/р № 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЕДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 832 371 грн. 07 коп. (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі триста сімдесят одну грн.).

Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (б/р № 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЕДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 832 371 грн. 07 коп. (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі триста сімдесят одну грн.).

Стягнути з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (б/р № 29093002900200 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЕДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 832 371 грн. 07 коп. (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі триста сімдесят одну грн.).

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили рішення апеляційного суду.

Головуючий: Судді: