Постанова № 9097576, 26.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 р. Справа № 2-а-11768/09/1670

судова колегія Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною, -

В с т а н о в и л а:

У грудні 2009 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким просить: відновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, визнавши причини його пропуску поважними, визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області (далі УПСЗН Карлівської РДА) щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (далі Закон №2811-ХІІ); стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі 724,98 грн.; зобовязати відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за період з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року незаконними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області провести ОСОБА_3 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В інший частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, в апеляційній скарзі УПСЗН Карлівської РДА, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, слід частково скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

За матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_3 з 02.11.2007 року перебуває на обліку в УПСЗН Карлівської РДА, яким позивачці призначена виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При визначенні в 2007 році розміру зазначеної допомоги відповідач виходив з положень ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ, ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХІІ, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2811-XII (в редакції Закону України від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ) визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію ч. 1 зазначеної статті на 2007 рік зупинено згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 3235-ІV "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Абзацом 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року № 3235-1У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 та положення абзацу 3 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.

Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" фактично змінені положення ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII, який діяв у часі раніше, пріоритетними (до часу визнання їх неконституційними) є положення статей Закону Про Державний бюджет України.

Таким чином, з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року.

Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, річного строку, встановленого цим Кодексом, або іншими законами, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Починаючи з листопада 2007 року позивачка щомісячно отримувала конкретні суми виплат - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір яких її фактично влаштовував, оскільки до суду за захистом своїх прав позивачка звернулася лише 16.12.2008 року.

Посилання на необізнаність в діючому законодавстві не можу бути підставою для визнання поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду. Інших підстав, яки би свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позичкою не вказано.

Колегія суддів відмовляє в задоволені клопотання позивачки ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Виходячи з наведеного, з урахуванням заяви відповідача про відмову в задоволені позовних вимог з підстав, визначених ч. 1 ст. 100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про частково скасування рішення з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до положень ч. 1, 3, 6 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позовів задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів приймає рішення щодо скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині, з прийняттям нового про зарахування до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,70 грн. (а.с. 1), сплачений позивачкою при зверненні до адміністративного суду.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. "З" ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Пільг щодо сплати судового збору в даному випадку, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має, оскільки відповідно до п. 7 ст. 4 цього Декрету, від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 89, 94, 99-102, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202, ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року скасувати в частині визнання незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" за період з 10 вересня 2007 року по 16 грудня 2007 року та в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області провести ОСОБА_3 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми" в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10 вересня 2007 року по 16 грудня 2007 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" зарахувати до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,70 грн., сплачений ОСОБА_3 при зверненні до адміністративного суду.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 липня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 лютого 2010 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.