Рішення № 90948363, 31.07.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/917/16-ц

Провадження № 2/329/107/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання – Сокирко В.В.,

позивача – Акціонерного товариства “Альфа-Банк”,

відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В позовній заяві позивач вказав, що 27.04.2012 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 210061316REVOLLINE1 (далі – Договір відновлювальної кредитної лінії), відповідно до умов якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами “Траншами” в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 120500,00 грн., зі встановленою процентною ставкою в розмірі 23% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.04.2014.

ПАТ “Укрсоцбанк” свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі визначеному договором.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії, тобто не виконала договірні зобов`язання.

Відповідач станом на 08.08.2016 має заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії на суму 15217,17 грн., яка складається з наступного:

6694,52 грн. - заборгованість за кредитом,

3906,93 грн. – заборгованість за відсотками,

2940,94 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту,

784,38 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків,

702,92 грн. – інфляційні втрати за кредитом,

187,48 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Також, 27.08.2013 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №210BI10130827002 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 45000,00 грн., зі сплатою 33% річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26.08.2016, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки в строк визначений Кредитним договором. 27.08.2013 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №210BI101308227002 (далі – Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за невиконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

ПАТ “Укрсоцбанк” свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 45000,00 грн., що підтверджується Меморіальним ордером №545734182 від 27.08.2013.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором, тобто не виконала договірні зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_1 станом на 08.08.2016 має заборгованість за Кредитним договором на суму 67296,69 грн., яка складається з наступного:

28336,55 грн. - заборгованість за кредитом,

23195,47 грн. – заборгованість за відсотками,

8228,37 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту,

4530,01 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків,

1923,55 грн. – інфляційні втрати за кредитом,

1082,74 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором в розмірі 67296,69 грн. та заборгованість за Договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 15217,17 грн.

В судове засідання представник АТ “Альфа-Банк” не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв чи клопотань не надала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином –шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду, заяв чи клопотань не надав.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.04.2012 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 210061316REVOLLINE1, відповідно до умов якого надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами “Траншами” зі сплатою 23% річних за кредитом та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 120500,00 грн., з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.04.2014.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати пені є додатковим до основного.

Факт надання кредитних коштів 27.04.2012 в сумі 120500,00 грн. у користування позичальнику підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором відновлювальної кредитної лінії,укладеним з відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідач зобов`язався за договором повертати кредит, сплачувати проценти періодичними платежами до 26.04.2014 включно.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданого суду представником позивача розрахунку заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії, укладеним з відповідачем 27.04.2012, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, останній раз погашення заборгованості за кредитом відбулось 05.02.2014.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед кредитором станом на 08.08.2016 становить 15217,17 грн., з яких: 6694,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3906,93 грн. – заборгованість за відсотками, 2940,94 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 784,38 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 702,92 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 187,48 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача ОСОБА_1 , остання з розміром заборгованості за кредитом в сумі 6694,52 грн. за Договором відновлювальної кредитної лінії, не погоджується.

Погашення заборгованості ОСОБА_1 по Договору відновлювальної кредитної лінії №210061316REVOLLINE1 від 27.04.2012 підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 05.11.2012 до 29.04.2014.

Зокрема, розмір заборгованості за кредитом в сумі 6694,25 грн. за Договором відновлювальної кредитної лінії підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 від 29.04.2014 та розрахунком заборгованості, наданим позивачем, тому відповідно суд погоджується та вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом з відповідача у вказаному вище розмірі.

Щодо нарахування та стягнення процентів від суми кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору, сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом який наданий до 26.04.2014.

Відтак, у межах строку кредитування, відповідач мав повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

З матеріалів справи та розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що останнім розраховано розмір заборгованості зі сплати процентів в сумі 3906,93 грн. у строк, передбачений договором, тобто до 28.04.2014, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу вказаних у розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2940,94 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 784,38 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” від 02.12.2015 затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводилася АТО. Згідно з Додатком до зазначеного переліку м. Хрестівка відноситься до населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Згідно копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, місце проживання відповідача ОСОБА_1 з 29.12.2011 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, пеня нарахована позивачем за період з 07.08.2015 по 29.07.2016, тобто після 14 квітня 2014 року.

Однак, статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів, починаючи з 14.04.2014 року і до закінчення антитерористичної операції.

Суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу пеню на основну суму заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії, починаючи з 14 квітня 2014 року, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 2940,94 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі - 784,38 грн., задоволенню не підлягають.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

При цьому індекс інфляції підлягає сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат за кредитом в сумі 702,92 грн. та інфляційних втрат за відсотками в сумі 187,48 грн.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є солідарними боржниками за Договором відновлювальної кредитної лінії, оскільки договір поруки з ОСОБА_2 не укладався.

З урахуванням вищенаведеного, вимога про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії, підлягає задоволенню частково, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 11491,85 грн., яка складається з наступного: 6694,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3906,93 грн. – заборгованість за відсотками, 702,92 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 187,48 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Щодо вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за Договором кредиту №210BI10130827002 від 27.08.2013, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 27.08.2013 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №210BI10130827002, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності в сумі 45000,00 грн., зі сплатою 33% річних та комісій, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 26.08.2016.

На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 27.08.2013 між Публічним акціонерним товариством “Укрсоцбанк” та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №210BI101308227002, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

ПАТ “Укрсоцбанк” свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у розмірі 45000,00 грн., що підтверджується копією Меморіального ордеру № 545734182 від 27.08.2013.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 08.08.2016 утворилась заборгованість у розмірі 67296,69 грн., з яких: 28336,55 грн. - заборгованість за кредитом, 23195,47 грн. – заборгованість за відсотками, 8228,37 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4530,01 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 1923,55 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 1082,74 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Положеннями цивільного законодавства, зокрема вимогами статей 1048, 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти та сплатити відсотки позикодавцю у строк, встановлений кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами вказаного Кредитного договору встановлено, що строк повернення кредиту та відсотків в повному обсязі встановлений до 26.08.2016.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, останній раз погашення заборгованості за кредитом відбулось 13.01.2014.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим розмір заборгованості за кредитом в сумі 28336,55 грн. та за відсотками в сумі 23195,47 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 8228,37 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 4530,01 грн., суд доходить до висновку, що позивач відповідно до ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” не мав права нараховувати пеню, починаючи з 14 квітня 2014 року, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, відповідно до ст.625 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за кредитом в сумі 1923,55 грн. та інфляційні втрати за відсотками в сумі 1082,74 грн.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним його обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому за ч. 4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Відповідач ОСОБА_2 за договором поруки має відповідати перед позивачем у тій же мірі, що й позичальник ОСОБА_1 , за невиконання ним умов Кредитного договору.

Тому суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором в сумі 54538, 31 грн., яка складається з:28336,55 грн. - заборгованість за кредитом, 23195,47 грн. – заборгованість за відсотками, 1923,55 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 1082,74 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1102,72 грн., по 551,36 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526,530,536,546,549,551,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 354 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” суму заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії №210061316REVOLLINE1 від 27.04.2012 у розмірі 11491 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 85 коп., з яких: 6694,52 грн. - заборгованість за кредитом, 3906,93 грн. – заборгованість за відсотками, 702,92 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 187,48 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” суму заборгованості за Договором кредиту №210BI10130827002 від 27.08.2013 у розмірі 54538 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн. 31 коп., з яких: 28336,55 грн. - заборгованість за кредитом, 23195,47 грн. – заборгованість за відсотками, 1923,55 грн. – інфляційні втрати за кредитом, 1082,74 грн. – інфляційні втрати за відсотками.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В.Богослов