Постанова № 9092660, 28.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.10.2009 р.                                                                                 № 2а - 3567/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомПрокурор Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400 в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 80,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400 доДержавного підприємства "Таврійське",

вул. Садова, 1,Миколаїв,54001 простягнення податкового боргу, за участю представників: від позивача: Кондрацький В.В. довіреність № 1569 від 19.06.2009 р.

від відповідача: не з’явився          

Прокурором Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області звернулвся до суду з позовом до Військового радгоспу "Таврійське" про стягнення податкового боргу по сплаті податку з власників транспортних засобів в сумі 16985 грн. 62 коп..

Під час судового засідання представником позивача заявлено клопотання про заміну відповідача Військового радгоспу "Таврійське" на Державне підприємство "Таврійське". Позивачем надано копію статуту Державного підприємства "Таврійське", довідка з ЄДРПОУ АБ № 057938, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Державного підприємства "Таврійське". Суд вважає клопотання позивача про заміну відповідача Військового радгоспу "Таврійське" на Державне підприємство "Таврійське" обґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку до сплати у розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який був поданий до Державної податкової інспекції у Березанського району Миколаївської області відповідачем за підписом посадових осіб та печаткою Військового радгоспу "Таврійське" ( а.с. 12).

Відповідач, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з’явився, про причину неприбуття суд не повідомив. Правом, передбаченим статтею 49 КАС України не скористався, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

Державне підприємство "Таврійське" зареєстровано як юридичну особу та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичну особу за номером 22995874.

Статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що, оскільки платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, організації й установи безвідносно до форми власності, на якій вони засновані, в тому числі й державні, та враховуючи, що державні установи можуть мати закріплене за ними майно лише на праві управління, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника цього податку та при чітко визначеному ст. 4 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" кола осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві управління.

У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" від 16 07.1999 р., установи та організації Міністерства оборони України виключено з переліку осіб, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплачувати податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Враховуючи, що Закон України "Про систему оподаткування" є спеціальним законом про оподаткування, виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної правових норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації та не може бути оскарженим платником податків в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до матеріалів справи відповідач самостійно узгодив податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, подавши податковому органу відповідні документи податкової звітності(а.с.12).

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені цією статтею строки, є податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.6-7), розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Таким чином на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 16985 грн. 62 коп. з яких:

- 16945 грн. 15 коп. заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів;

- 40 грн. 47 коп..

Відповідач суму заборгованості у встановленому законом порядку не оскаржив, у встановлені строки добровільно не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст. 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Таврійське" (код ЄДРПОУ 22995874) на користь Державного бюджету Березанського району заборгованість в сумі 16985 грн. 62 коп.

(шістнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять грн. 62 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому ст.185, 186 КАС України.

Суддя                                                                                           О. А. Зіньковський