Постанова № 8995277, 23.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

23.12.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 6054/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2, м. Миколаїв, 54001,

до Комунального підприємства (КП) "Благоз", вул. Леніна, 367, м.Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600

про стягнення заборгованості.

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Колеснікова О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Щукін І.І.,

відповідач у судове засідання не з’явився.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі –позивач) звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Благоз" (надалі –відповідач) адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 3 700 грн. 13 коп. за не зайняте інвалідом у 2008 р. одне робоче місце.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але належним йому правом відповідно до ст. 49, 51 КАС України не скористався, у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 05.11.09р. не виконав, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Суд вважає, що наданих матеріалів достатньо для розгляду справи, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідно до ст. 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі-Закон) та п. п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно з п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був повинен інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільне робоче місце та вакантну посади, на яких може використовуватись праця інваліда. Відповідач вказаного положення не дотримувався, звіт за формою 3-ПН із вакансіями для осіб з обмеженими фізичними можливостями за 2008 р. не надав

Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2008р. складала 3 496 грн. 43 коп. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2008 році, відповідач до 16.04.2009 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 3496 грн. 43 коп.

У відповідності до ч.2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, загальна сума штрафу складає 3 700 грн. 13 коп., з яких:

-          адміністративно господарські санкції в сумі 3 496 грн. 43 коп.;

-          пені в сумі 203 грн. 70 коп.

Відповідач суму штрафних санкцій не оскаржив, у встановлені строки добровільно не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 –163, КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Благоз" (вул. Леніна, 367, м.Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600, код ЄДРПОУ 31740512) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2, код ЄДРПОУ 23626096) штраф у розмірі 3 700 грн. 13 (три тисячі сімсот гривень 13 копійок).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Головуючий суддя                                                   О. Ф. Середа