Постанова № 9092475, 25.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

25.03.2010 р.                                                                                           № 2а-8256/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді –Потабенко В.А.

при секретарі –Білас Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Яцук Г.М., згідно довіреності,

від відповідача: Турчин Я.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДПІ у Миколаївському р-ні Л/о

до МКП "Миколаївводоканал"

пропро стягнення податкового боргу ,

в с т а н о в и в :

позов заявлено Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської до МКП "Миколаївводоканал" про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 58343,48 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що МКП «Миколаївводоканал» має заборгованість перед бюджетом в розмірі 583443,48 грн., в тому числі: по податку на додану вартість, податку на прибуток, платі за спеціальне використання водних ресурсів, збору за забруднення навколишнього природного середовища та по земельному податку. Заборгованість виникла відповідно до несплачених податкових зобов'язань по самостійно поданих деклараціях та розрахунках, застосованих штрафних санкціях та нарахованої пені. Позивач зазначає, що в порядку ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Миколаївському районі Львівської області направляла відповідачу першу та другу податкові вимоги, які не оскаржені. Від 13.10.2008 року активи МКП «Миколаївводоканал»перебувають в податковій заставі. ДПІ в Миколаївському районі Львівської області неодноразово зверталась до Миколаївської міської ради, яка є засновником МКП, з заявами про виділення майна для його реалізації в рахунок погашення податкового боргу, однак, рішення так і не отримано. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення по суті спору, просила задовольнити. Додатково пояснила, що ДПІ в Миколаївському районі львівської області не мало права самостійно реалізовувати активи МКП "Миколаївводоканал", оскільки останнє є підприємством комунальної власності. А дозволу власника –Миколаївської міської ради ДПІ не отримало.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у запереченні, суть яких зводиться до наступного. МКП «Миколаївводоканал»є підприємством комунальної власності і, відповідно до вимог п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", коли платник податків не погашає суму податкового боргу у строки, передбачені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення його діяльності. ДПІ в Миколаївському районі Львівської області не вживало заходів щодо продажу активів відповідача. Крім того, рішенням Миколаївської міської ради № 885 від 24.11.2009 року "Про реалізацію активів для погашення податкового боргу" надано дозвіл на реалізацію активів відповідно до рішення № 225 від 26.04.2007 року. Відтак, вважає позовні вимоги безпідставними, просить у їх задоволенні відмовити. Крім того, представник відповідача додатково пояснив суду, що із сумою заборгованості у 583443,48 грн. погоджується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" перереєстроване розпорядженням Миколаївської районної державної адміністрації № 310 від 15.08.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну перереєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Підприємству присвоєно ідентифікаційний код - 03348809. Статут підприємства затверджено розпорядженням Миколаївської міської ради № 66/02-231 від 17.07.2002 року. МКП «Миколаївводоканал»відноситься до комунальної власності відповідно до п. 1 Статуту та довідки з ЄДРПОУ від 29.08.2002 року.

Активи МКП «Миколаївводоканал»перебувають в податковій заставі, що стверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 13.10.2008 року та 26.05.2009 року.

На підставі акту № 412/150/03348809 від 08.07.2008 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0001041650/0 від 08.07.2008 року, яким застосувало до МКП «Миколаївводоканал»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 1557,35 грн.

Крім того, на підставі акту № 524/150/03348809 від 16.09.2008 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0001201650/0 від 16.09.2008 року, яким застосувало до МКП «Миколаївводоканал»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 118784,67 грн.

Крім того, на підставі акту № 733/150/03348809 від 19.12.2008 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0001701650/0 від 22.12.2008 року, яким застосувало до МКП «Миколаївводоканал»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 52544,54 грн.

Крім того, на підставі акту № 144/150/03348809 від 23.03.2009 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0003011650/0 від 25.03.2009 року, яким застосувало до МКП «Миколаївводоканал»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 519,91 грн.

Крім того, на підставі акту № 631/150/03348809 від 11.11.2008 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0001551650/0 від 11.11.2008 року, яким застосувало до МКП «Миколаївводоканал»штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість в розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою, в розмірі 1075,12 грн.

Крім того, на підставі акту № 224/250/03348809 від 23.04.2009 року ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесла податкове повідомлення-рішення № 0000282321/0 від 30.04.2009 року, яким визначило МКП «Миколаївводоканал»податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 6561,00 грн., в тому числі 4374,00 грн. основної суми та 2187,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Винесені ДПІ у Миколаївському районі Львівської області податкові повідомлення-рішення до суду оскаржені не були. В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень. Крім того, факт узгодження сум податкових зобов'язань, нарахованих позивачем, підтверджується поясненнями представника відповідача, даними ним в судовому засіданні.

Також, МКП "Миколаївводоканал" деклараціями за травень 2008 року –вересень 2009 року самостійно визначило податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 316616,38 грн.; декларацією з податку на прибуток підприємства за 2008 рік в сумі 17969,00 грн.; розрахунком збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 1 квартал 2009 року в сумі 6424,08 грн.; податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІ квартал 2009 року в сумі 1883,98 грн.; податковим розрахунком земельного податку на 2009 рік в сумі 13029,95 грн.

На несплачені суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики нахована пеня в розмірі 62714,30 грн.

          Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у Миколаївському районі Львівської області виставило відповідачу податкові вимоги:

-          І податкова вимога № 1/19 від 26.10.2001 року на суму 7873,00 грн., отримана МКП "Миколаївводоканал" 07.11.2001 року;

-          ІІ податкова вимога № 10.12.2001 року на суму 19119,24 грн., отримана МКП "Миколаївводоканал" 13.12.2001 року. Зі слів представників сторін, вказані податкві вимоги не оскаржені.

Згідно довідки ДПІ в Миколаївському районі Львівської області від 13.11.2009 року № 10586/10/19-017, заборгованість МКП "Миколаївводоканал" станом на 11.11.2009 року становить 583443,48 грн.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі –Закон № 2182), податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов’язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до преамбули Закону № 2181, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 вищевказаного Закону, контролюючий орган –державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов’язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Пунктом 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом було встановлено, що всі податкові зобов'язання є узгодженим, не сплачені у встановлені строки та визнані сумою податкового боргу.

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про відсутність правових підстав для стягнення податкової заборгованості з МКП "Миколаївводоканал" у зв’язку з тим, що ДПІ в Миколаївському районі Львівської області не дотрималось процедури погашення податкового боргу комунального підприємства, передбаченої п. 11.1 ст. 11 Закону № 2181, мотивуючи це наступним.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачений у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов’язання.

Отже, обов’язковими чинниками для набуття податковим зобов’язанням статусу податкового боргу є його узгодження у визначеному законом порядку та несплата у встановлений законом строк. У разі виникнення податкового боргу законодавець передбачив, що борг може бути примусово стягнений шляхом звернення стягнення на активи платника податків за рішенням суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що застосування податковим органом заходів, передбачених ст.ст. 8, 11 Закону № 2181, тобто застосування податкової застави та продажу активів, що перебувають у податковій заставі, не позбавляє позивача права на звернення до суду в порядку, визначеному п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181.

Крім того, судом встановлено, що твердження представника відповідача про те, що ДПІ в Миколаївському районі Львівської області не вживало заходів щодо продажу активів відповідача, не відповідають дійсності. Зокрема, листами від 15.02.2008 року № 1790/10/24-027, від 19.06.2009 року № 5942/10/24-027 ДПІ в Миколаївському районі Львівської області зверталось до Миколаївського міського голови п. Гука Б.Г. про зобов'язання вирішення питання про виділення активів МКП "Миколаївводоканал" з метою забезпечення погашення податкового боргу шляхом їх реалізації. Однак, відповідно до відповіді міського голови м. Миколаїв від 26.02.2008 року № 260/02-11, питання виділення активів не розглядалось. З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що МКП "Миколаївводоканал" не звертався до ДПІ в Миколаївському районі Львівської області з заявою про надання дозволу на реалізацію майна. Також, в матеріалах справи є копія подання ДПІ в Миколаївському районі Львівської області Миколаївській міській раді № 11503/10/24-027 від 06.11.2008 року на розірвання контракту з керівником підприємства-боржника державної (комунальної) форми власності, направленого в порядку п. 11.3 ст. 11 Закону № 2181.

Щодо рішення Миколаївської міської ради № 885 від 24.11.2009 року про надання дозволу на реалізацію активів МКП "Миколаївводоканал", то суд зазначає наступне. Копія такого рішення була долучена до матеріалів справи в судовому засіданні. З пояснень представника позивача вбачається, що ДПІ в Миколаївському районі Львівської області не було відомо про існування такого рішення, копія отримана представником лише підчас розгляду справи в суді, доказів направлення такого рішення позивачу представник відповідача не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем в повній мірі обґрунтовані заявлені вимоги, відтак, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

          На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8, 11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          позов задовольнити.

          Стягнути з міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до бюджету суму податкової заборгованості в розмірі 583443 (п'ятсот вісімдесят три тисячі чотириста сорок три) гривні 48 коп.

          Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 30.03.2010 року.

Суддя                                                                       Потабенко Варвара Анатоліївна