Рішення № 90915861, 07.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2020 року Справа № 280/581/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, 1, прим. 8)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, 25)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (далі - позивач або КП «Тепловодоканал» ЕМР) до (з урахуванням уточнень від 18.02.2020) Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 27.12.2019 №ЗП 2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ/П/ЗБ-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на позивача в розмірі 12 519,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог КП «Тепловодоканал» ЕМР посилається на те, що оскаржувану постанову прийнято на підставі акту інспекційного відвідування від 28.11.2019 №ЗП 2351/580/АВ-ЗП3882/АВ, який не відповідає формі акту, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, а саме в акті відповідач посилається на пункти 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, в той час як в затвердженій формі акту передбачено обґрунтування - пункти 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295. Крім того, в оскаржуваній постанові відповідач посилається на п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, а в затвердженій формі постанови передбачено посилання на пункт 8 вказаного Порядку. За таких обставин, вважає спірну постанову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.01.2020, у зв`язку з невідповідністю позову вимогам статей 160, 161 КАС України, позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі №280/581/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що підставою для проведення інспекційного відвідування стало звернення ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію від 09.09.2019 (тематика звернення: 1904 оплата праці, виплата зарплати, розрахунки при звільненні). 18.09.2019 Головним управлінням видано наказ №1656 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» у формі інспекційного відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР з питань додержання законодавства про працю у термін по 25.09.2019. На підставі наказу оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18.09.2019 № 963, предметом якого визначено: оплата праці. Так, Головним управлінням проведено інспекційне відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ, який містить детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства, а саме: порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». У зв`язку з встановленням вищенаведених порушень винесено припис про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П. Відповідно до змісту припису, в.о. директора КП «Тепловодоканал» ЕМР ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». Про виконання цього припису зобов`язано у визначеному в ньому строки (1 місяць) письмово поінформувати Головне управління із долученням копій документів і надалі вимог чинного законодавства дотримуватись постійно. Станом на 23.11.2019 припис не виконано. Підставою для проведення інспекційного відвідування стало не надання роботодавцем відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П. 22.11.2019 Головним управлінням видано наказ № 2105 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» у формі інспекційного відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР з питань перевірки стану усунення порушень, зазначених у приписі від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П у термін по 29.11.2019. На підставі наказу оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 22.11.2019 № 1212. Так, Головним управлінням проведено інспекційне відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ, який містить детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства, а саме: порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». У зв`язку з встановленням вищенаведених порушень винесено припис про усунення виявлених порушень від 28.11.2019 № ЗП3882/580/АВ/П. КП «Тепловодоканал» ЕМР порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» не усунуло, тобто порушення є триваючими та призводять до порушення прав всіх працівників підприємства. Так, уповноваженою посадовою особою після одержання документів прийнято рішення та повідомлено керівника КП «Тепловодоканал» ЕМР Хорольця С.В. про розгляд справи про накладення штрафу листом від 10.12.2019 № 08/03.4-06/10674. Так, 27.12.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О., на підставі акту інспекційного відвідування від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ, прийнято постанову про накладення штрафу № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ/П/ЗБ-ФС в розмірі 12 519,00 грн. за порушення абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України. Зазначає, що акт інспекційного відвідування, припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу, складені в даних правовідносинах, повністю відповідають уніфікованим формам документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338. Звертає увагу, що позивач у адміністративному позові посилається на акт інспекційного відвідування від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/АВ, якого не існує, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ. У задоволенні позову просить відмовити.

18.03.2020 від позивача надійшли пояснення до позовної заяви (вх. №12612).

03.04.2020 до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №15815), в якій позивач вказує, що перевірка КП «Тепловодоканал» ЕМР відповідачем із Мінсоцполітики не погоджувалася, а отже інспекційне відвідування здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, крім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч. 5.ст. 2 Закону №877-V).

Відповідно до ч. 3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є те, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Одними із підстав для здійснення позапланових заходів є:

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом (ч. 1 ст. 6 Закону №877-V).

У відповідності до вимог частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Порядок №823; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п. 5 Порядку №823, зокрема: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (пп. 1 п. 5 Порядку №823).

Як вбачається зі змісту наказу Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 18.09.2019 №1656, підставою для проведення заходу державного нагляду (контролю) слугувало звернення працівника ОСОБА_1 щодо порушення законодавства про працю від 10.09.2019 за вих. №З-1011-УГЛ.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 23 Порядку №823 встановлено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем проведено інспекційне відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ, яким зафіксовано виявлення порушення позивачем частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

У зв`язку з встановленням вищенаведених порушень відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П, яким в.о. директора КП «Тепловодоканал» ЕМР ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

У зв`язку із ненаданням відповіді про факт усунення виявлених порушень, зазначених у приписі від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П, відповідачем прийнято наказ № 2105 про проведення заходу державного нагляду (контролю) (інспекційного відвідування) позивача з питань перевірки стану усунення порушень, зазначених у приписі.

Головним управлінням проведено інспекційне відвідування КП «Тепловодоканал» ЕМР, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ, яким зафіксовано виявлення порушення позивачем частин 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

У зв`язку з встановленням вищенаведених порушень винесено припис про усунення виявлених порушень від 28.11.2019 № ЗП3882/580/АВ/П.

27.12.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О., на підставі акту інспекційного відвідування від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ, прийнято постанову про накладення на позивача штрафу № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ/П/ЗБ-ФС в розмірі 12 519,00 грн. за порушення абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з п. 2 Порядку №509 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, крім іншого, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Відповідно до п. 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці складається акт інспекційного відвідування, на який об`єкт відвідування має право подати зауваження. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, та після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього, виноситься припис та вживаються заходи для притягнення винних осіб до відповідальності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невідповідність акту інспекційного відвідування від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ установленій формі; на посилання відповідачем в оскаржуваній постанові на п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 замість пункту 8 вказаного Порядку та зазначає, що перевірка КП «Тепловодоканал» ЕМР відповідачем із Мінсоцполітики не погоджувалася, а отже інспекційне відвідування здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Тобто, позивач не наполягає на відсутності з боку підприємства порушень законодавства про працю, а тому вказане питання судом не досліджується; розгляд справи здійснюється з урахуванням підстав позову, вказаних позивачем.

Так, як вже зазначалося, ч. 1 ст. 6 Закону №877-V передбачає дві самостійні підстави для проведення позапланових заходів: 1) перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); 2) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

При цьому, погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу необхідне за умови здійснення позапланового заходу саме з підстави звернення фізичної особи про порушення.

Водночас, акт інспекційного відвідування від 28.11.2019 № ЗП2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, складено за результатами проведення інспекційного відвідування, призначеного з метою перевірки виконання позивачем припису від 23.10.2019 № ЗП2351/580/АВ/П, а вказана підстава не вимагає погодження позапланового заходу із органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Стосовно ж решти доводів позивача слід зазначити, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Разом із тим, окремі недоліки, допущені при оформленні акту та/або постанови про накладення штрафу, не впливають на факт доведеності складу порушення вимог законодавства про працю, покладеного в основу прийнятої спірної постанови.

На думку суду, якщо спірне рішення прийняте відповідачем у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити її зміст (зокрема, порушення законодавства, за яке застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірної постанови є недотриманими.

Отже, враховуючи те, що зі спірної постанови можливо встановити її зміст, а факт порушення не спростовується позивачем, таку постанову слід розцінювати як постанову з окремими дефектами, які не змінюють її суті.

У постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 Верховний Суд наголосив, що «…у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття…».

Враховуючи, що позивачем не спростовується вчинення порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП, суд доходить висновку про неможливість скасування постанови відповідача від 27.12.2019 №ЗП 2351/580/АВ-ЗП3882/580/АВ/П/ЗБ-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на позивача в розмірі 12 519,00 грн. з одних лише формальних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог КП «Тепловодоканал» ЕМР та відсутність підстав для їх задоволення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 07.08.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко