Постанова № 9090603, 19.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.04.10Справа №2а-735/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача – Пилипчук Г.Л., довіреність № 6 від 18.02.2010;

від позивача – Шабрицька Г.С., довіреність № 07 від 03.03.2010;

від відповідача – Кирюхіна Я.М., довіреність № 1408/9/10 від 20.11.2009, головний державний податковий інспектор;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронос"звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000791502/0 від 21.10.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.10.2009 року відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації за серпень 2009 з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос", у результаті якої виявлене порушення позивачем вимог «Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ». На підставі акту перевірки № 1394/1502/31395365 від 12.10.2009 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000791502/0 від 21.10.2009, яке прийнято з порушення вимог чинного законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим винесено правомірно та згідно норм чинного законодавства.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 посадовими особами ДПІ у м. Алушті АР була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 30.06.2009.

За результатами перевірки відповідачем 31.08.2009 складено акт №1197/15-2, за яким вбачається про порушення позивачем пп.7.2.6., 7.5.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі – Закон про ПДВ), щодо завищення податкового кредиту у сумі 1874,00 грн.

12.10.2009 року посадовими особами ДПІ у м. Алушті АР була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос"податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки відповідачем 12.10.2009 складено акт № 1394, за яким вбачається про порушення позивачем «Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом ДПА України № 213 від 15.06.2005, а саме у рядку 23.4 «Зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу» платником відображена сума 0 грн., а повинно бути 1874,00 грн. (згідно акту про результати невиїзної документальної перевірки №1197/15-2 від 31.08.2009). Дані порушення привели до заниження рядка 23 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на суму 1874,00 грн. В порушення п. 5.10 «Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом ДПА України № 213 від 15.06.2005, занижен рядок 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 (77759,00 грн.) – рядок 23 (-1874,00 грн.)), а саме указано 77759,00 грн., а повинно бути 79633,00 грн.

21.10.2009 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000791502/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1967,70 грн., у тому числі 1874,00 грн. основного платежу та 93,70 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до акту перевірки встановлено про неправомірне включення до податкового кредиту (по гр.3 «період виписки податкових накладних») податкові накладні від постачальників за періоди, перевірені актом документальної перевірки, а саме.

Згідно податкових накладних:

від 30.11.2007 №G732243506 від ЗАТ «Український мобільний зв'язок» у сумі 4177,41грн., у тому числі ПДВ–696,24грн.;

від 30.04.2007 №2583 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 533,34 грн., у тому числі ПДВ–88,89 грн.;

від 31.05.2007 №3240 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 300,00 грн., у тому числі ПДВ – 50,00грн.;

від 31.05.2007 №3230 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 533,34 грн., у тому числі ПДВ–88,89 грн.;

від 30.06.2007 №4170 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 533,34 грн., у тому числі ПДВ–88,89 грн.;

від 30.06.2007 №4171 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 300,00 грн., у тому числі ПДВ–50,00 грн.;

від 31.07.2007 №4988 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 266,66 грн., у тому числі ПДВ–44,44 грн.;

від 31.07.2007 №4986 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 75,00 грн., у тому числі ПДВ–12,50 грн.;

від 30.09.2007 №6423 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 266,66 грн., у тому числі ПДВ–44,44 грн.;

від 30.09.2007 №6422 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 1446,00 грн., у тому числі ПДВ–241,00 грн.;

від 31.10.2007 №7236 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 1156,80 грн., ПДВ–192,80грн.;

від 30.11.2007 №8130 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 1388,16 грн., у тому числі ПДВ–231,36 грн.;

від 31.12.2007 №8873 від ТОВ «Еволюшен Медіа» у сумі 266,67 грн., у тому числі ПДВ–44,45 грн.;

Як вказує відповідач, податковим періодом є 1 календарний місяць, склад податкового кредиту конкретизується звітним періодом, діюче законодавство не надає право платнику податків приймати самостійне рішення про відстрочку реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після наступу дати виникнення права на податкових кредит.

17.06.2009 позивач сформував податкову декларацію з податку на додану вартість. Відповідно до рядку 10.1 кол.Б декларації сума податкового кредиту склала 419439,00 грн.

22.06.2009 позивач сформував податкову декларацію з податку на додану вартість. Відповідно до рядку 10.1 кол.Б декларації сума податкового кредиту склала 419439,00 грн.

18.09.2009 позивач сформував податкову декларацію з податку на додану вартість. Відповідно до рядку 10.1 кол.Б декларації сума податкового кредиту склала 569437,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За п. 7.4.5. Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вказана стаття надає право платнику податків сформувати податковий кредит, але ж не зобов’язує його сформувати податковій кредит по даті здійснення першої події. Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що 31.03.2009 на адресу позивача був спрямований розрахунок – фактура № КМ – R- 150 на суму 7095,93 грн., у тому числі ПДВ – 1177,75 грн.

Сплата за рахунком була проведена позивачем у повному обсязі, згідно платіжного доручення від 02.04.2009 № 325 у сумі 7095,93 грн., у тому числі ПДВ – 1177,75 грн.

Протягом травня 2009 року позивачем були отримані дублікати податкових накладних, про що свідчать реквізит реєстрації вхідної кореспонденції на копіях, що додані до матеріалів справи, на загальну суму ПДВ – 1177,75 грн.

Також у травні 2009 року позивачем була отримана податкова накладна від 30.11.2007 від ЗАТ «Український мобільний зв'язок» на підставі договору про надання послуг на загальну суму 4177,41 грн., у тому числі ПДВ – 696,24 грн.

Оскільки відповідні податкові накладні були отримані платником податків у травні 2009, що підтверджується копією реєстрів вхідних податкових накладних, та не оскаржується відповідачем, вказані суми ПДВ були враховані під час формування податкового кредиту вказаного періоду у повній сумі.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Відповідно до підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника та з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Як бачимо, відповідно до Закону про ПДВ подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця.

Згаданий абз. 2 п. 7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 №165, дублює наведену норму Закону про ПДВ, тобто теж вказує на відповідне право (а не обов'язок!) платника податку.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону про ПДВ єдиним випадком не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), є відсутність податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з пп.7.2.6).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

За ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, керуючись ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 71 КАС України визначені поняття належності та допустимості доказів, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином суд надходить висновку, що наявність податкової накладної є належним доказом, що підтверджує суму податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до загальних критеріїв адміністративної процедури. Серед яких є принцип розсудливості, згідно котрому суб’єкт владних повноважень повинен діяти логічно, відповідно до здорового глузду, загальноприйнятих моральних стандартів та відповідно до обов’язків, покладених на нього за законом.

Висновок посадових осіб відповідача вказаним принципам не відповідає, тому суд визнає неправомірним нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість 1967,70 грн.

Оскільки суд визнає неправомірним визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість, то також визнає неправомірним нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 93,70 грн.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом не встановлено порушень чинного законодавства з боку позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем податкове повідомлення–рішення від 21.10.2009 № 0000791502/0 прийнято неправомірно, у зв’язку з чим повинно бути скасовано.

В судовому засіданні 19.04.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 21.04.2010.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 21.10.2009 № 0000791502/0.

3.          Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Ольшанська Т.С.