Ухвала суду № 90890967, 10.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/22198/20

Провадження № 2/947/3567/20

УХВАЛА

10.08.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

07.08.2020 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради від 28.12.2019 року про призначення ОСОБА_1 «тимчасово виконуючим обов`язки на період з 01.01.2020року по 19.02.2020року на посаді завідувача відділенням, лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії стаціонарного сектору»;

-визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради від 19.02.2020року про звільнення ОСОБА_1 з посади «завідувача відділенням, лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення з ліжками інтенсивної терапії стаціонарного сектору у зв`язку з реорганізацією по п.1 ст.40 КЗпП України»;

-визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді лікаря-анастезіолога (старшого лікаря);

-визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради від 18.06.2020року про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря-анастезіолога (старшого лікаря) за прогул без поважних причин по п.4 ст.40 КЗпП України;

-поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого анестезіологічним відділенням Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради з 18.06.2020року;

-стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.06.2020року по час прийняття рішення по справі;

-стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 року з 01 січня встановлений у розмірі 2102 гривні.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 840 грн. 80 коп. та не більше 10510 гривень 00 копійок; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 840,80 коп.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем у позові заявлені вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру.

Позивачем у позові визначену ціну позову в сумі 300000 гривень, що відповідає сумі заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди, та надано до позову квитанцію на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Окрім цього вбачається, що позивач за вимогами про стягнення середнього заробітного за час вимушеного прогулу та скасування наказів не звільнений, кожна з цих вимог є об`єктом справляння судового збору.

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити вартість заявленої вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за наслідком чого відкорегувати суму ціни позову, яка повинна дорівнювати вартості заявлених вимог: про відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за період з 18.06.2020 року по день звернення до суду з позовом, оскільки інший період залежить від часу розгляду справи;

- надати документ на підтвердження доплати судового збору, з урахуванням зміненої ціни позову, який підлягає сплаті у розмірі 1% від ціни позову, з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 3000 гривень;

- надати документ на підтвердження доплати судового збору за чотирма вимогами немайнового характеру, який підлягає до сплаті в сумі 3363 гривні 20 копійок (840,80*4=3363,20);

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі доплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, позивач повинен надати їх копії, у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди– залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.