Вирок № 90866801, 10.08.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4456/20

Провадження №1-кп/265/987/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Себко Г.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному проваджені № 12020050790000381 відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя, Донецької області, громадянина України, із середньо- спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 309 ч.1, 317 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ламшиної О.О.

захисника - адвоката Чепурного С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2020 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою своєї реєстрації та фактичного проживання в квартирі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, з метою забезпечення незаконного вживання психотропних речовин, безкоштовно, добровільно надав раніше знайомим йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , приміщення квартири за вищезазначеною адресою для незаконного вживання психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку останні там вжили шляхом внутрішньовенної ін`єкції.

Також, 03 квітня 2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою своєї реєстрації та фактичного мешкання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, з метою подальшого особистого використання, без мети збуту, почав незаконно зберігати психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.

Злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена співробітниками поліції, які 03 квітня 2020 року, у період часу з 18 год. 55 хв. до 19.год 52 хв. під час обшуку квартири АДРЕСА_2 , в присутності двох понятих, виявили та вилучили: тарілку, на якій згідно висновку експерта міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено- метамфетамін, масою 0,00002 г., металеве лезо, на якому згідно висновку експерта міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено -метамфетамін, масою 0,0002г., полімерний шприц проградуйований на 5мл. без поршня, який згідно висновку експерта містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0001 г., дві скляні ємності з написами «...ЕТАНОЛ 96...», які містять психотропну речовину, обіг якої обмежено -мегамфетамін, масою 0,7701 г. та 0,4358 г., скляну ємність закриту гумовою кришкою, з полімерною трубкою, на якій згідно висновку експерта міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено -метамфетамін, масою 0,00004г., фрагмент упаковки з надписом «...Stop Gold», на якій згідно висновку експерта міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено-метамфетамін, масою 0,00001 г., полімерний медичний шприц проградуйований на 2мл. з рідиною, масою 1,2221г., яка згідно висновку експерта містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0527 г., полімерний медичний шприц проградуйований на 10 мл., який згідно висновку експерта містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,00086 г. Загальна маса психотропної речовини, обіг якої обмежено-метамфетаміну, виявленій та вилученій під час обшуку, становить 1,25965г., яку ОСОБА_1 умисно, незаконно зберігав за місцем проживання для особистого використання без мети збуту.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.1 ст. 317 КК України, оскільки він умисно надав приміщення для незаконного вживання психотропних речовин,

- ч.1 ст. 309 КК України , оскільки він умисно, незаконно зберігав психотропні речовини без мети збуту.

7 серпня 2020 року між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 прокуратури Донецької області Ламшиної О.О.. з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку укладено угоду про визнання винуватості, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 під час судового розгляду беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Сторони погоджуються призначити ОСОБА_1 покарання:

- за ст.309 ч.1 КК України, у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень;

- за ст. 317 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, більш суворим покаранням за вчинення злочину, передбаченого ст. 317 ч.1 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до положень ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди є обмеження оскарження вироку згідно ст.ст. 394,424 КПК України, для ОСОБА_1 - відмови від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 476 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 309 ч.1, ст. 317 ч.1 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі, підтвердив, що угода укладалася добровільно в присутності адвоката Чепурного С.В .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Чепурной С.В. просив затвердити угоду про визнання винуватості, пояснив, що угода укладалася обвинуваченим ОСОБА_1 добровільно, обвинуваченому було роз`яснено всі наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки невиконання покарання призначеного за угодою.

В судовому засіданні прокурор просив суд угоду затвердити.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь по справі, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 470, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність що діяв на час вчинення цього діяння.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч.1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, та за ст. 317 ч.1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

Під час судового слідства, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, щиро покаявся у скоєному.

Таким чином зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, ч. 2 ст. 473 КПК України.

Відповідно до пояснень обвинуваченого суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки її умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам кримінального правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого а саме:

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро покаявся у скоєному.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Донецької області Ламшиної О.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання:

- за ст. 309 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 гривень;

- за ст. 317 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, більш суворим покаранням за вчинення злочину, передбаченого ст. 317 ч.1 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, поклавши обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення судово-хімічних експертиз у сумі 4576,60 ( 3922,80 + 653,80) гривень.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 471, 473- 475, 476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 7 серпня 2020 року в рамках кримінального провадження № 12020050790000381 укладену між прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Донецької області Ламшиної Оксани Олександрівни з одного боку та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 309 ч.1, ст. 317 ч.1 КК України та призначити покарання:

- за ст. 309 ч.1 КК України у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень;

- за ст. 317 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, більш суворим покаранням за вчинення злочину, передбаченого ст. 317 ч.1 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період випробувального терміну періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 4576,60 гривень.

Речові докази :

- флеш носій «Kingston» з об`ємом пам`яті 16 GB з записом обшуку, який долучений до матеріалів справи - залиши зберігати в матеріалах справи.

- металеве лезо у паперовому згортку, рідини брудно-коричневого кольору масою 66,1573 г. та 59,0686 г. У двох скляних ємностях з написами «...ЕТАНОЛ 96...» , рідину темно коричневого кольору масою 0,066г. у скляній ємності з написом «ЙОД», полімерний медичний шприц, проградуйований на 20 мл., з фрагментом губки всередині, фрагмент полімерного медичного шприца, проградуйованого на 5 мл., без поршня, скляну тарілку білого кольору, порошкоподібну речовину темно- червоного кольору масою 41,0386 г. у полімерній ємності з написом «...Норвир...», рідину жовто-коричневого кольору масою 0,9262 г. у полімерному медичному шприці, проградуйованому на 2 мл., з запаяним носиком, закритому гумовою кришкою, з полімерною трубкою всередині ємності, два порожні фрагменти чарункової упаковки з написами «...StopCold», первинні упаковки (сейф-пакети «4330363», «INZ1031371», «ІNZ1031372», «INZ 1031382»), чотири полімерних пакети упаковки експерта, обклеєні смужками паперу з відбитком круглої печаті «Відділ досліджень матеріалів, речовин і виробів №1, Донецький науково- дослідний екпертно-криміналістичний центр МВС України ідентифікаційний код 25574914» з пояснювальними текстами, надписом «Висн.експ. №1/12-486 від 22.06.2020.... ЄРДР №12020050790000381», датою пакування, ПІБ та підписом експерта (зображення 1.24 ілюстративної таблиці) які згідно квитанції № 1391 передано до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НПВ в Донецький області - знищити.

- шприц, первинна упаковка - вміщені в полімерний пакет(пакування експерта), бирка з відбитком круглої печаті «Відділ досліджень матеріалів, речовин і виробів №1, Донецький науково-дослідний екпертно- криміналістичний центр МВС України ідентифікаційний код 25574914» з пояснювальними текстами, надписом «Висн.експ. №1/12-765 від 23.06.2020- ЄРДР №12020050790000381», датою пакування, ПІБ та підписом експерта (зображення 1.6-1.8 ілюстративної таблиці), які згідно квитанції № 1393 зберігаються в камері зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області - знищити.

- зразок крові, висушений на марлевій серветці гр-на ОСОБА_1 (упакований в конверт), зразок крові, висушений на марлевій серветці гр- на ОСОБА_2 (упакований в конверт), зразок крові, висушеним на марлевій серветці гр-на ОСОБА_3 (упакований в конверт), два шприци з голками , упаковані в поліетиленовий спец.пакет і паперовий спец.конверт Національної поліції(+ залишки змивів зі слідів крові на вказаних предметах, на ниточках стерильних марлевих серветок, упаковані в один конверт), зразки крові, висушені на марлевих серветках, громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (упаковані в три конверти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12020050790000381 від 06.03.2020 року, які згідно квитанції № 1392 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лівобережного ВП ЦВП ГУ НП в Донецький області - знищити.

Роз`яснити ОСОБА_1 що, у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

На вирок суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Суддя: