Вирок № 90866803, 10.08.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/10144/18

Провадження № 1-кп/265/148/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Вайновського А.М., за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В., Гавшиної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050790000277 від 03 лютого 2017 року та за №12018050790001511 від 23 серпня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградне Новоазовського району Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого без укладання трудового договору, раніш судимого: 1) 22 липня 2009 року вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.164 КК України зміненого 14 грудня 2009 року ухвалою Донецького апеляційного суду до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт; 2) 18 листопада 2010 року вироком Новоазовського районного суду Донецької області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до 5 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією всього мана; 3) 27 квітня 2011 року вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.185, ст.70 ч.4 КК України до 5 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією всього мана; 4) 12 січня 2012 року вироком Новоазовського районного суду Донецької області за ч.2 ст.186, ст.70 ч.4 КК України до 5 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією мана, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Хаваліц О.В., Книш Т.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Бережної М.І.

ВСТАНОВИВ

13 січня 2017 року ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_3 за допомогою персонального комп`ютера з МАС-адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістив на сайті "OLX.UA" оголошення №37973678 про продаж ноутбука за ціною 2000 гривень, якого фактично не мав у своєму розпорядженні. Таким чином, переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів підшукав потерпілу ОСОБА_2 , якій запропонував сплатити (перерахувати) вартість ноутбука на картковий рахунок ПАТ "КБ Приватбанк" № НОМЕР_1 , що зареєстрований та належить дружині - ОСОБА_3 . Потерпіла ОСОБА_2 13 січня 2017 року будучи введеною в оману перерахувала за допомогою дистанційного банківського обслуговування "Приват-24" в якості оплати за товар (ноутбук) грошові кошти в сумі 2000 гривень на вказаний рахунок, цього ж дня ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір в банкоматі відділення ПАТ "КБ "Приватбанк" №79 за адресою: вулиця Азовстальска, 57 в Лівебережному районі міста Маріуполя зняв вказані грошові кошти у сумі 2000 гривень тим самим заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_2 , після чого грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

22 серпня 2018 року близько 16 години ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням, за попередньою змовою з особою щодо якої матеріали справи виділені в окреме провадження шляхом розпилювання металевої дужки навісного замка, таємно проникли до гаражу, що розташований по АДРЕСА_4 , де викрали чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_4 : три рулони сітки рабиці 1.6х35 висотою 1.5м, металеві каструлі, металевий кут, металеву тачку, загальною вагою 54.55 кг, тим самим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 305.48 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, зазначив, що обставини вчинення злочину в обвинувальному акті відповідають дійсності. Так, в січні 2017 на спеціалізованому інтернет сайті розмістив оголошення про продаж ноутбука, при цьому заздалегідь не мав на меті його продати, таким чином підшукав раніш невідому потерпілу ОСОБА_2 , яка за вказаними ним банківськими реквізитами перерахувала повну вартість ноутбука, які він зняв з банкомату та витратив на власні потреби. Пізніше, в серпні 2018 року разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 пошкодивши замок проникли до гаражу ОСОБА_4 де викрали металеві вироби, а отримані від реалізації металобрухту кошти витратили на власні потреби. В скоєному щиро розкаявся, висловив негативне ставлення до вчиненого, просив суд суворо не наказувати та врахувати, що має на утриманні неповнолітню дитину, ряд хронічних захворювань, працює без укладання трудового договору, має наміри відшкодувати завдану шкоду потерпілій ОСОБА_2 .

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про день, місце та час слухання справи до судового засідання не з`явились, при цьому надали на адресу суду заяви з проханням розглянути кримінальне провадження буз їх участі. Крім того, потерпіла ОСОБА_2 своєю заявою повністю підтримала цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у сумі 2000 гривень просила стягнути вказану суму з ОСОБА_1 .. Потерпіла ОСОБА_4 крім того, повідомила суд про відсутність вимог матеріального та морального характеру, на суворому покаранні не наполягала.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень свідчить ряд доказів, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст.94 КПК України.

Так, фактичні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушеннь підтверджені наданими стороною обвинувачення доказами: витягом з ЄРДР за №12017050790000277 від 03.02.2017р та №12018050790001511 від 23.08.2018р., щодо шахрайських дій відносно ОСОБА_2 та крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4 , протоколом обшуку від 12 квітня 2017 року проведеного за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 під час якого виявлено та вилучено платіжну банківську картку на яку обвинувачений отримав грошовий переказ від потерпілої ОСОБА_2 , а також мобільний телефон, персональний комп`ютер що ним використовувались під час вчинення шахрайських дій; випискою з карткового рахунку потерпілої ОСОБА_2 з якого вбачається проведення нею платежу 13 січня 2017 року на користь ОСОБА_3 , з урахуванням комісії 2010.05 гривень; протоколом огляду місця події від 22 серпня 2018 року, відповідно до якого за згодою ОСОБА_4 проведено огляд належного їй гаражу, що розташований по АДРЕСА_4 під час якого, крім іншого встановлені ознаки проникнення у вигляді пошкодження навісного замку; протоколом огляду предметів від 23 серпня 2018 року та розпискою про добровільну видачу майна з боку свідка ОСОБА_6 з яких вбачається, що останнім було прийнято в якості металобрухту викрадене майно потерпілої ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.08.2018 року за участю свідка ОСОБА_6 та двох понятих, серед 4 схожих за антропометричними даними чоловіків свідок ОСОБА_6 вказав, що за рисами обличчя, статурою впізнає громадянина ОСОБА_1 , який здав йому належне потерпілій майно в якості металобрухту; висновком експерта №1/4-167 від 24.09.2018 року згідно якого навісний замок, вилучений під час огляду домоволодіння 22.08.2018 року, що розташоване по АДРЕСА_4 є справним, тобто придатним для замикання і відпирання, вказаний замок був усунутий, як перешкода не способом його розлому, а способом перепилювання з подальшим розломом металевих "провушин", яких він фіксував дужкою в замкнотому положенні; протоколом проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2018 року за участю ОСОБА_1 під час якого, останній вказав на місці події: АДРЕСА_4 спосіб та обставини проникнення до гаражу потерпілої ОСОБА_4 .

Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи його пояснення як об`єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, а також дослідженим протоколам слідчих дій, експертизам, іншим письмовим документам, вважаючи їх достатніми для винесення вироку суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, дослідивши обставини справи та оцінивши вказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до переконання, що події кримінальних правопорушень мали місце, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена прокурором за встановлених судом обставин поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковані вірно за ч.3 ст.185 та ч.2 ст.190 КК України тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення та заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_1 скоїв злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, раніш судимий, має на утриманні малолітню дитину, щиро розкаявся у скоєному, сприяв встановленню істини у справі, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання. Також суд враховує, що ОСОБА_1 , працює приватним способом, має заробіток, перебуває на диспансерному обліку в Міському центрі СНІДу з 04 липня 2014 року із захворюванням: 4 клінічна стадія кандидозу стравоходу (або трахеї, бронхів, легенів), хвороба зумовлена ВІЛ з проявами кандидозу, основний діагноз ВІЛ-інфекція, супутній діагноз: хронічний вірусний гепатит "С", а/фаза на інших диспансерних обліках міста Маріуполя Донецької області не перебуває.

Згідно висновку досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ризики вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризики небезпеки для суспільства з його боку оцінюється як високий та середній, відповідно. Уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 цілком можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк із застосуванням положень ст.75 та ст.76 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 та передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

За таких даних про особу обвинуваченого, обставин скоєних злочину, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи особу винного, стан його здоров`я, відсутність тяжких наслідків, а також те, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, працює без укладання трудового договору, думку потерпілої ОСОБА_4 , висновок уповноваженого органу з питань пробації суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином на суму 2000 грн,

Вирішуючи зазначені позовні вимоги суд враховує, що згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, спричинена майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинуваченим ОСОБА_1 позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди визнав у повному обсязі. Враховуючи зазначені обставини, а також положення ст.1166 ЦК України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та, відповідно, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

З обвинуваченого на користь держави підлягають відшкодуванню судові витрати на залучення експертів в сумі 1716грн.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого обраний у вигляді домашнього арешту сплинув та не продовжувався.

Керуючись ст.373, ст.374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з відбуванням призначеного покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу;

- за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з відбуванням призначеного покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 проживає АДРЕСА_6 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої злочином 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь держави судові витрати у сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень за залучення експертів Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Речові докази по справі: експертний сейф пакет з замком, ключем, а також металевим шматком дуги - знищити; три рулони сітки рабиці 1.6х35 висотою 1.5м, довжиною 30м, площею 45 кв.м., мішок з каструлями, металевий рівень та металеву тачку загальною вагою 19.55кг, що передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити в розпорядженні та користуванні останньої, як належне їй майно; системний блок сірого кольору марки "Philips", картку ПАТ "КБ "Приватбанк" НОМЕР_1 , стреч-картку від сім-карти № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки "Nokia j9300" з двома сім-картками передані до камери схову речових доказів повернути ОСОБА_1 ; договір між ОСОБА_1 та ТОВ "Трініті-телеком", договір оренди квартири від 10.01.2017 року на ім`я ОСОБА_1 , договір банківського рахунку НОМЕР_1 ПАТ "КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_3 , документи щодо ідентифікаційних ознак власника картки та транзакцій по картці ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя А.М. Вайновський