Рішення № 90846086, 07.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020м. ДніпроСправа № 904/957/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 17, кв. 5а; поштова адреса: 49019 м. Дніпро, вул. Крамнича, буд. 49019; ідентифікаційний код 30544093)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3» (49073, м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 44, ідентифікаційний код 34984708 )

про стягнення 21 145 грн. 16 коп.

без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІО» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. № 867/20 від 19.02.2020р.) в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3» 21 145 грн. 16 коп., що складає 18 171 грн. 17 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором поставки від 09.06.2015 №ЧП-000013 та 2 973 грн. 99 коп. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу надати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається ухвалу суду від 24.02.2020 про відкриття провадження у справі відповідачем було отримано 14.03.2020.

Отже, відповідач мав право подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 19.03.2020, а відзив на позовну заяву до 29.03.2020.

19.03.2020 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла заява (вх. №13992/20 від 19.03.2020), в якій просить продовжити процесуальний строк для подання ТОВ "Хлібзавод №3" відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №3» про стягнення заборгованості у розмірі 21 145 грн. 16 коп., який встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/957/20 з метою підготовки обґрунтованого відзиву та у зв`язку з віддаленою роботою працівників.

В обґрунтування заяви відповідач посилається не те, що: - відповідно до приписів частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду; - з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України установлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"; - станом на 16.03.2020 зафіксовано два нових випадки інфікування коронавірусом COVID-19; - має місце один летальний випадок - смерть людини.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2020 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3» у продовженні процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву через можливість його подання засобами поштового або електронного зв`язку.

В подальшому відповідачем подано відзив (вх. №16707/20 від 07.04.2020, який надійшов засобами поштового зв`язку) на позовну заяву ТОВ "ТРІО" про стягнення суми боргу від 12.02.2020, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір пені на 30 відсотків, розстрочити виконання рішення у справі №904/957/20 в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 21 145 грн. 16 коп. на чотири місяці рівними частинами, починаючи з дня ухвалення рішення суду.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач посилається на те, що: - з січня 2019 року між відповідачем та позивачем відсутні господарські відносини; - заборгованість по договору поставки від 09.06.2015 №ЧП-000013, яка вникла у 2018 році відповідач сплатив у повному обсязі; - за сталою судовою практикою невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період такого розстрочення; - позивач не надав документального підтвердження правильності нарахування пені та 3% річних, а саме за період з 28 березня 2019 року по 29 вересня 2019 року; - Всесвітня організація охорони здоров`я офіційно визнала коронавірус пандемією, що підтверджує поширення нового захворювання у світових масштабах, зокрема і на території України; - встановлення Кабінетом Міністрів України карантину віднесено до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); - у зв`язку з викладеним відповідач потерпає значних збитків; - основною діяльністю відповідача є виробництво хлібобулочних виробів, які є товаром першої необхідності для споживачів Дніпропетровського району; - свій товар відповідач, зокрема, постачає бюджетним організаціям області, в тому числі дитячим садкам, школам та лікарням; - оплата таким установами та організаціями вартості хлібобулочних виробів напряму залежить від бюджетного фінансування та не завжди така оплата здійснюється своєчасно; - наразі у товаристві скрутний фінансовий стан; - станом на 30.03.2020 відповідач має прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 720 471 грн. 29 коп., як наслідок у відповідача недостатньо обігових коштів для своєчасного виконання всіх грошових зобов`язань (виплата заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів (податки та збори), виконання договірних зобов`язань; - станом на 30.03.2020 на рахунку відповідача, відкритого в банку, недостатньо грошових коштів для здійснення господарської діяльності товариством; - заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 475 000 грн. 00 коп.; - у разі одномоментного стягнення коштів діяльність підприємства опиниться під загрозою звільнення, що призведе до кризової ситуації у соціальній сфері Дніпропетровської області, а саме призведе до вимушеного масового звільнення висококваліфікованих працівників та зменшення робочих місць в період карантину; - за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне або фінансове становище товариства, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; - в період з березня 2019р. по вересень 2019 р. відсутні інфляційні процеси, у позивача відсутні збитки, крім того штрафні санкції, які стягуються позивачем з відповідача, надмірно великі та не відповідають принципу розумності та справедливості, а тому задоволення позовних вимог позивача призведе до дисбалансу прав та обов`язків сторін; - надання судом розстрочки виконання рішення суду буде здійснено з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі та принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позивач у відповіді (вх. №18713/20 від 24.04.2020) на відзив просить задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, оскільки: - відповідно до пункту 65 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №916/190/18 розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України; - відповідно до опису вкладення у цінний лист, який має штамп відділення Укрпошти та підпис відповідального працівника Додаток інфляційного збільшення суми боргу та пені було направлено відповідачу разом з позовом; - відповідач, вказуючи на можливі причини неможливості виконання зобов`язань, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим не вказав істотних причин, а лише посилається на те, що у нього є інші кредитори, яким потрібно платити і не враховує, що у позивача також є господарська відповідальність перед іншими і йому також потрібно сплачувати рахунки за договорами та платити зарплатню; - відповідач мав час почати сплачувати борг частками з 2019 року, намагатися вирішити питання у досудовому порядку, проте повністю ухилився від виконання зобов`язань за Договором; - сума, яка підлягає сплаті, є досить невеликою.

Відповідач у запереченні (вх. №18685/20 від 24.04.2020, яке подано через канцелярію суду) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження просить поновити відповідачу строк на подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, надати відповідачу строк для надання заперечень на відповідь позивача, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного заперечення відповідач посилається на те, що: - лише 24 квітня 2020 року на адресу відповідача від позивача надійшла відповідь на відзив; - відповідач бажає скористатися своїм процесуальним правом та надати заперечення на відповідь позивача, але зі спливом строку, встановленого статтею 248 ГПК України, позбавлений такої можливості; - предметом позовних вимог позивача є стягнення пені та 3% річних; - заборгованість відповідача перед позивачем відсутня; - відповідач виконав всі свої грошові зобов`язання; - в матеріалах справи відсутні письмові докази правомірності нарахування суми у розмірі 21 145 грн. 16 коп. за період з 13.05.2019 по 29.09.2019р.; - під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, продовжено процесуальні строки на строк дії такого карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" у поновленні строку на подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у здійсненні розгляду справи за правилами загального позовного провадження та у повторному наданні строку для надання заперечень на відповідь на відзив.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України, а також звертає увагу на те, що справа розглянута протягом розумного строку відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод протягом розумного строку.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається 09.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІО", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3", було укладено договір поставки №ЧП-000013 (надалі - Договір) відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві (поставити) товари (далі товар) згідно з узгодженими постачальником заявками покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених цим Договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору, 10.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод№3" про стягнення заборгованості за договором поставки №ЧП-000013 від 09.06.2015 у розмірі 249 129 грн. 78 коп., яка складає 222 636 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 20 528 грн. 96 коп. - пеня, 1 710 грн. 75 коп. - 3% річних, 4 254 грн. 07 коп. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 у справі №904/1462/19 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод № 3" (49073, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 44, ідентифікаційний код 34984708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 17, кв. 5А, ідентифікаційний код 30544093) 247 106,95 грн., з яких: 222 636,00 грн. - основний борг, 20 528,96 грн. - пеня, 1 710,75 грн. - 3% річних, 2 231,24 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 706,68 грн.

19.06.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 видано наказ у справі №904/1462/19.

30.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" подано заяву про розстрочення рішення у справі №904/1462/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі №904/1462/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 у справі №904/1462/19 в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 225 813 грн. 63 коп. задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 у справі № 904/1462/19 в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 225 813, 63 грн. на 3 (три) місяці зі сплатою: - до 20.08.2019 - 75 271 грн. 21 коп.; - до 20.09.2019 - 75 271 грн. 21 коп.; - до 20.10.2019 - 75 271,21 грн.

Фактична оплата відповідачем заборгованості здійснювалась наступним чином: - 14.05.2019 - 5 000 грн. 00 коп.; - 20.05.2019 - 10 000 грн. 00 коп.; - 29.07.2019 - 10 000 грн. 00 коп.; - 27.08.2019 - 71 998 грн. 48 коп.; - 29.08.2019 - 3 272 грн. 73 коп. та 30.09.2019 - 122 364 грн. 79 коп.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 16.10.2019 про сплату пені у розмірі 38 003 грн. 16 коп. за період з 28.03.2019 по 30.09.2019 та 3% річних (за користування чужими коштами) протягом 7 календарних днів від дня направлення цієї вимоги.

Відповідач у відповіді на вимогу №19/11-25-01 від 25.11.2019 зазначив, що дана вимога є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, обґрунтовуючи тим, що за сталою практикою невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за період такого розстрочення або відстрочення. А також наголошує на тому, що станом на день надання відповіді заборгованість перед позивачем за спірним договором повністю погашена.

Покупець зобов`язаний сплатити грошові кошти за товар у порядку та строки, зазначені у пункті 3.2. цього договору; постачальник вправі вимагати від покупця оплатити товар в строк згідно пункті 3.2. Договору (пункти 2.2.1, 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 3.2. Договору покупець здійснює оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дня поставки партії Товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 у справі №904/1462/19, яке набрало законної сили, встановлено, що:

- на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 251 386 грн. 00 коп., у тому числі згідно товарних накладних №1020260 від 22.11.2018 про поставку товару на суму 140 000 грн. 00 коп. та №2001627 від 27.12.2018 на суму 111 386 грн. 00 коп.;

- відповідач повинен був сплатити за поставлений товар за товарною накладною №1020260 від 22.11.2018 на суму 140 000 грн. 00 коп. у строк до 06.12.2018 та за товарною накладною №2001627 від 27.12.2018 на суму 111 386 грн. 00 коп. у строк до 10.01.2019;

- відповідачем порушено зобов`язання за спірним Договором в частині своєчасної оплати відповідно до умов Договору.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що у випадку порушення терміну оплати товару, передбаченого пунктом 3.2. цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми прострочено платежу за кожен день прострочення.

У справі №904/1462/19 позивачем заявлялася до стягнення пеня за період прострочення з 07.12.2018 по 27.03.2019.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, позивач мав право нарахувати пеню за прострочення оплати за товар, поставлений за товарною накладною від 22.11.2018 №1020260 на суму 140 000 грн. 00 коп., з 07.12.2018 по 06.06.2019, а за товарною накладною від 27.12.2018 №2001627 на суму 111 386 грн. 00 коп. з 11.01.2019 по 10.07.2019.;

Отже, пеня згідно розрахунку становить 18 171 грн. 17 коп. (з 28.03.2019 по 10.07.2019).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно розрахунку річні становлять 2 973 грн. 99 коп. (з 28.03.2019 по 10.07.2019).

Відповідач просить зменшити штрафні санкції (пеню), посилаючись на скрутний матеріальний стан, а також у зв`язку з тим, що він не ухилявся від виконання зобов`язання, а прострочення виникло через обставини, які не залежали від нього.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Системний аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Звертаючись із клопотанням про зменшення штрафних санкцій, відповідач посилається на скрутний матеріальний стан підприємства, обґрунтовуючи наявністю дебіторської заборгованості у розмірі 720 471 грн. 29 коп., а отже, як наслідок, недостатня кількість обігових коштів у відповідача для своєчасного виконання всіх грошових зобов`язань (виплата заробітної плати працівникам, сплати обов`язкових платежів (податки та збори), виконання договірних зобов`язань. Однак, відповідно до чинного законодавства, скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності. Що ж до "не ухилення відповідача від виконання зобов`язань", то суд виходить з того, що на час вирішення спору відповідач не здійснив жодних дій щодо врегулювання даного спору, у тому числі шляхом реструктуризації наявної заборгованості.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 17, кв. 5а; поштова адреса: 49019 м. Дніпро, вул. Крамнича, буд. 49019; ідентифікаційний код 30544093) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3» (49073, м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 44, ідентифікаційний код 34984708) про стягнення 21 145 грн. 16 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 3» (49073, м. Дніпро, вул. Прикордонна, буд. 44, ідентифікаційний код 34984708 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» (49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 17, кв. 5а; поштова адреса: 49019 м. Дніпро, вул. Крамнича, буд. 49019; ідентифікаційний код 30544093) 18 171 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн.17 коп. - пені, 2 973 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн. 99 коп. - річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

07.08.2020.