Ухвала суду № 90840432, 07.08.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4323/17

Провадження № 4-с/487/68/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2020 року м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі, головуючого судді - Притуляк І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Янковець Г. А.,

розглянувши у відритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександрович, стягувач Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», заінтересована особа Державне підприємство «Сетам», -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018 року представник ОСОБА_1 адвокат Заливчий Я.В. звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О., стягувач Акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», заінтересована особа Державне підприємство «Сетам» в якій просив:

визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. з підготовки та подачі до Державного підприємства "Сетам" заявки на реалізацію арештованого майна - двокімнатної квартири загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вчинені в рамках виконавчого провадження №57726151 - неправомірними;

зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д. О. не вчиняти дії спрямовані на реалізацію арештованого майна - двокімнатної квартири загальною площею 46,1 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до втрати чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в провадженні приватного виконавця перебуває Виконавче провадження №57726151 з виконання виконавчого листа виданого Заводським районним судом м.Миколаєва 25.01.2018 року на підставі рішення суду від 11.12.2017 року у справі №487/4323/17-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райфайзен Банку Аваль» 29969,56 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/08-112/56758 від 06.08.2006 року.

В рамках вказаного Виконавчого провадження приватним виконавцем, в порушення вимог чинного законодавства, здійснено дії, щодо передачі арештованого нерухомого майна належного ОСОБА_1 а саме - двокімнатної квартири загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на реалізацію.

Зокрема, у заявці на реалізацію арештованого майна приватний виконавець вказав інформацію, що не відповідає дійсності, окрім того, передаючи арештоване нерухоме майно на реалізацію, діяв з порушенням вимог Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року було відкрито провадження за скаргою та зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №487/4323/17 виданого 25.01.2018 р. Заводським районним судом м. Миколаєва до завершення розгляду скарги.

До судового засідання заявник та її представник не з`явилися, представник заявника подав заяву у якій просив, розглянути скаргу без його та заявника участі, вимоги викладені у скарзі підтримав в повному обсязі.

Приватний виконавець, до судового засідання не з`явився, надав заперечення, якими у задоволенні скарги просив відмовити, посилаючись на те, що заявнику направлялись копії усіх рішень, які ним приймалися у даному виконавчому провадженні, в порядку визначеному ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження”, проте протягом двох років, боржником не було вчинено будь-яких дій на виконання рішення суду.

Також наголосив на тому, що згідно відповіді Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради №19.02.02.10/16015/18 від 12.12.2018 р. інформація про зареєстрованих неповнолітніх/малолітніх осіб за адресою АДРЕСА_1 відсутня у зв`язку з чим твердження заявника про те, що ним у заявку, щодо передачі арештованого майна на реалізацію внесено недостовірні відомості є безпідставними.

Окрім того зазначив, що ним неодноразово було здійснено вихід за адресою боржника, проте у квартирі вона була відсутня. Сусіди не могли достеменно повідомити чи проживає боржник у цій квартирі у зв`язку з чим ним було зроблено висновок, що ОСОБА_1 вірогідно за вказаною адресою не проживає, а тому будь-які перешкоди для звернення стягнення на квартиру яка перебуває в іпотеці у стягувача відсутні.

За такого приватний виконавець зазначив, що при передачі арештованого майна на реалізацію діяв у спосіб та в межах визначених чинним законодавством України.

Розгляд скарги просив провести за його відсутності.

Представники стягувача та заінтересованої особи до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши надані учасниками матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до наступного.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2017 р. по справі №487/4323/17-ц з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку “РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ” було стягнуто 29969,56 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 11.12.2017 р. складає 812455,00 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06.08.2006 р. №014/08-112/56758.

На виконання вищевказаного рішення Заводським райсудом м. Миколаєва 25.01.2018 р. було видано виконавчий лист, який банком було направлено на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Куліченку Дмитру Олександровичу.

Постановою приватного виконавця від 20.11.2018р. було відкрито виконавче провадження №57726151.

11.12.2019 р. приватним виконавцем Куліченком Д. О. складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника згідно якої описано та накладено арешт на двокімнатну квартиру загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці у стягувача. З наданих приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження також вбачається, що іншого нерухомого майна за заявником не зареєстровано.

Відповідно до листа Державного підприємства “СЕТАМ” №4104/17-18-20 від 18.06.2020 р. 15.07.2020 о 9.00 год. було призначено електронні торги (лот №426611) на які для реалізації передано предмет іпотеки — двокімнатну квартира загальною площею 46,1 кв. м., розташованої у АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.07.2020 р. єдиним нерухомим майном, що знаходиться у власності боржника є вищевказана квартира, вказане підтверджується і постановою приватного виконавця від 11.12.2019 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За інформацією, яка міститься у довідці від 27.03.2018 р. №957 наданій ЖКП “БРИЗ” у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано дві особи — ОСОБА_1 (дата реєстрації - 16.08.2012 р.) та її син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата реєстрації — 22.03.2014 р.).

Згідно листа Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради №19.02.02.10/16015/18 від 12.12.2018 р. відомості щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання ведуться з 04.04.2016 р. у зв`язку з чим станом на 12.12.2018 р. за відомостями департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради за адресою АДРЕСА_1 . зареєстрована ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а інформація про зареєстрованих неповнолітніх/малолітніх дітей за вказаною адресою відсутня.

При цьому, приватним виконавцем суду не надано доказів того, що ним здійснювалась перевірка реєстрації місця проживання фізичних осіб за адресою арештованого майна станом до 04.04.2016 р., зокрема матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про направлення відповідних запитів до ОАДБ в Миколаївській області та житлово-комунального підприємства, на балансі якого знаходиться вказаний багатоквартирний будинок.

Вказані обставини спростовують твердження приватного виконавця, щодо відсутності будь-яких даних про зареєстрованих у вказаній квартирі неповнолітніх дітей.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника за умови, що у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З наданих суду матеріалів, а саме Кредитного договору від 06.10.2006 р. №014/08-112/56758 та Іпотечного договоум від 29.12.2006 р., вбачається, що квартира АДРЕСА_2 є предметом іпотеки, яким забезпечується виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення коштів отриманих у валюті — доларах США (п.1 Кредитного договору, п.п. 1.1 п. 1 Іпотечного договору).

Згідно п. 1.2 Іпотечного договору загальна площа квартири складає 46,1 м 2. Факт реєстрації заявника за адресою АДРЕСА_1 підтверджується копією її паспорту та довідкою від 27.03.2018 р. №957.

Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.09.2014 р. по справі №487/6470/13 було відмовлено у задоволенні позовних вимог АБ “Райффайзен банк “Аваль” до заявника про звернення стягнення на предмет іпотеки – кВ. АДРЕСА_2 , з урахуванням дії мораторію, встановленого Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що на квартиру АДРЕСА_2 яка належить на праві власності заявникові поширюється дія Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, а отже в силу вимог ст. ст. 1, 3 вказаного Закону, на неї не може бути звернуто стягнення в примусовому порядку, до закінчення строку його дії.

Посилання приватного виконавця на те, що у разі задоволення вимог заявника буде порушено принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, передбаченого ст. 129-1 Конституції України у даному випадку є помилковими, оскільки в силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням вимог цього Закону, а й відповідно до інших законів, які є обов?язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Окрім того, суд констатує, той факт, що вищевказаний Закон має тимчасовий характер, а тому стягувач не позбавляється можливості погашення боргу за рахунок реалізації іпотечного майна, після закінчення строку його дії.

Керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича з підготовки та подачі до Державного підприємства "Сетам" заявки на реалізацію арештованого майна - двокімнатної квартири загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснені в рамках виконавчого провадження № 57726151 неправомірними;

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича не вчиняти дії спрямовані на реалізацію арештованого майна - двокімнатної квартири загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до втрати чинності Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо чи через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.08.2020 року

Головуючий суддя: І.О. Притуляк