Постанова № 9082574, 08.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7999/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" квітня 2010 р.

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі головуючого судді Кузьменко В.В. та суддів Василенко Я.М., Умнова О.В. при секретарі Сесемко А.О. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Приватного підприємства «Лагуна 2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5040000 грн., за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації у м. Києві та Приватного підприємства «Лагуна 2004» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2009 року та апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2009 року ,-

В С Т А Н О В И ЛА :

15 липня 2009 року Державна податкова адміністрація у місті Києві звернулася з до суду позовом до приватного підприємства "Лагуна 2004" про стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

В позовній заяві ДПА у місті Києві просила стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 5040000грн., а також конфіскувати гральні автомати в кількості 220 штук, які належать відповідачу та розташовані за адресою – м. Київ, вул. Горького, 50.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що працівниками Головного відділу податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м.Києва було здійснено перевірку приміщення за адресою - м.Київ, вул. Горького, 50, при проведенні перевірки було встановлено здійснення відповідачем діяльності з проведення азартних ігор.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2009 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Також , ухвалою від 23 липня 2009 року відмовлено в клопотанні позивача про забезпечення позову шляхом заборони розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку відповідача.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції сторони оскаржили дану постанову в апеляційному порядку. Позивач просить задовольнити його вимоги, а відповідач просить змінити мотивування рішення. Також позивач просить скасувати ухвалу про відмову в забезпеченні позову та задовольнити назване клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що підтримують власні апеляційні скарги та заперечують проти скарг протилежної сторони, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно зі ст.. 198 ч.1 п.3, 201 ч. 1 п.1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та змінює постанову суду у випадку правильного по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням матеріального чи процесуального права.

Згідно ст.. 199 ч.1.п.1 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу з конфіскацією грального обладнання, а прибуток від такої азартної гри підлягає перерахуванню до державного бюджету України.

Відповідно до ст. 1 даного Закону азартна гра — будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю залежить від випадковості.

Згідно протоколу від 03.07.2009 огляду місця події, складеного оперативним уповноваженим Відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було зафіксовано, що за адресою м. Київ вул. Горького 50, розташовано 220 гральних автоматів. Протокол було складено в порядку ст. ст. 190, 191, 195 Кримінально –процесуального кодексу України у зв’язку з перевіркою інформації згідно з ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не доведено факт організації та проведення азартних ігор Відповідачем у приміщенні казино “Тайм-Аут” за адресою м. Київ вул. Горького 50.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно неправомірності позовних вимог, проте при постановленні оскаржуваного рішення Окружним судом м. Києва було порушено як норми матеріального, так і процесуального права, що не призвело до неправильного вирішення спору, що і свідчить про необхідність зміни мотивувальної частини останньої.

Згідно п.1 ст. 159 КАСУ судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Пунктом 3 ст. 159 КАСУ визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п. 3 ст. 163 КАСУ, постанова суду складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Судом першої інстанції підставою для відмови позивачу в задоволенні його позовних вимог було визнано про не доведеність факту організації та проведення азартних ігор Відповідачем у приміщенні казино “Тайм-Аут” за адресою м. Київ вул. Горького 50.

Однак, судом першої інстанції в порушення вимог ст. 159 КАС України при ухваленні оскаржуваної постанови не було враховано ряд обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Так зокрема, судом першої інстанції взагалі не було надано юридичної оцінки наступним обставинам, на які посилалися сторони, а саме: Угоді про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р., яка ратифікована Законом України від 10.11.1994р. №237/94-ВР, та ухвалі Солом’янського районного суду міста Києва від 10.06.2009 у справі № 2а-2233/2009р., та постанові від 19.06.2009 якою визнано право Приватного підприємства "Лагуна-2004" на здійснення господарської діяльності відповідно до ліцензій виданих Київською обласною державною адміністрацією серія АБ №218846, Міністерством фінансів України серія АВ №082982, Київською міською державною адміністрацією серія АА №777033.

Відповідно до 42 Конституції України кожному гарантується право на зайняття підприємницькою діяльністю, яка незаборонена законом.

Згідно до п.8 ст. 92 Конституції України правові засади та гарантії підприємництва визначаються виключно законами України.

При цьому в силу приписів ст. 8 Конституції норми Конституції є нормами прямої дії.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" під організаторами азартних ігор розуміються фізичні і юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. Такими суб’єктами господарювання можуть бути й юридичні особи з іноземним капіталом, у тому числі і ті на яких поширюються гарантії Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р., яка ратифікована Законом України від 10.11.1994р. №237/94-ВР.

Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р. відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, у відношенні до Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Таким чином, положення ч. 4 ст. 36 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р застосовуються до організаторів азартних ігор у разі, якщо буде доведено, що вони відповідають вимогам даної Угоди.

Вирішення питання чи користується конкретний організатор азартних ігор перевагами, зазначеними в ч. 4 ст. 36 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р., потребує з'ясування низки обставин, зокрема: чи є організатор азартних ігор дочірньою компанією; чи мало місце заснування компанії, дочірніх компаній, філіалів компаній Співтовариства, на дату набуття чинності законодавчого акту, що передбачає більш обмежені умови для їх існування та функціонування.

Судом встановлено, що згідно з п. 3.1.Статуту ПП "Лагуна-2004", приватне підприємство "Лагуна-2004" є дочірнім підприємством Компанії з обмеженою відповідальністю ЕНЕФАН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (ENEFAN HOLDINGS LIMITED) юридичної особи за законодавством Республіки Кіпр.

Республіка Кіпр 16 квітня 2003 року відповідно до Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС від 29 квітня 2003 року, ставши членом ЄС (Європейського союзу) з 1 травня 2004 року приєдналась до даної угоди. Даний протокол був ратифікований в Україні відповідно до Закону України від 06 липня 2005 № 2753-ІV.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість, яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до п. 2 ст. 10 Цивільного кодексу України якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, судом встановлено, що дія закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" на протязі трьох років не поширюється на ПП "Лагуна-2004". Аналогічної позиції притримується і Генеральна прокуратура України, про що свідчить припис Генеральної прокуратури України від 14.09.2009 № 05/2/3-11774-09 про усунення порушень вимог закону.

Відповідач в порядку визначеному Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор" від 18 квітня 2006 року №40/374 отримав ряд ліцензій на організацію діяльності з проведення азартних ігор, а саме Ліцензія Київської обласної державної адміністрації серія АБ №218846, Ліцензія Міністерства фінансів України серія АВ №082982, Ліцензія Київської міської державної адміністрації серія АА №777033.

Окрім того, право ПП “Лагуна-2004” на здійснення господарської діяльності відповідно до вищезазначених ліцензій було визнано в судовому порядку, а саме, постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 19.06.09 по справі № 2-а-2233/2009. Дана постанова суду на момент складення постанови огляду місця події від 03.07.2009 була чинною та набрала законної сили, та відповідно до приписів ст. 124 Конституції України була обов’язковою для виконання на всій території України.

Окрім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2009 по справі №2-а-10033/09/1070 дії Державної податкової адміністрації у м. Києві (код ЄДРПОУ 01291502), щодо втручання в господарську діяльність Приватного підприємства "Лагуна-2004" (код ЄДРПОУ 33293504), що здійснюється відповідно до ліцензій виданих Київською обласною державною адміністрацією серія АБ №218846, Міністерством фінансів України серія АВ №082982, Київською міською державною адміністрацією серія АА №777033 визнано неправомірними. Однією з підстав звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПА у м. Києві, було неправомірність втручання в господарську діяльність позивача, в тому числі при проведенні перевірки від 03.07.2009. Означена Постанова суду прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства України, за участю тих самих сторін, що в силу приписів ст. 72 КАСУ звільняє від необхідності повторного доведення тих самих обставин.

Дане рішення суду набрало законної сили та відповідно до приписів ст. 124 Конституції України є обов’язковим для виконання на всій території України, а сам факт неправомірності таких дій, в силу приписів п. 1 ст. 72 КАСУ не потребує доказування.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню як з тих підстав, що позивачем не доведено факт організації та проведення азартних ігор відповідачем у приміщенні казино “Тайм-Аут” за адресою м. Київ вул. Горького 50, так і у зв'язку із тим, відповідач користується перевагами встановленими Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським співтовариством та їх державами –членами від 14.06.1994р., в силу вимог якої дія Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" на відповідача по справі не поширюються.

Викладене у сукупності є підставою для зміни мотивувальної частини спірного рішення.

Одночасно, колегія не знаходить підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2009 року. Так як при вирішенні питання про можливість забезпечення позову, суд вірно оцінив відсутність підстав, передбачених ст.. 117 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201 , 205, 207, 212, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2009 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Приватного підприємства «Лагуна 2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5040000 грн. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2009 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Приватного підприємства «Лагуна 2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5040000 грн. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лагуна 2004» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2009 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації у м. Києві до Приватного підприємства «Лагуна 2004» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5040000 грн. задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2009 року – змінити в мотивувальній частині.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 13.04.2010 року шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя В.В.Кузьменко.

Судді Я.М.Василенко.

О.В.Умнова.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13.04.2010 року.