Постанова № 9081911, 19.04.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 29/10-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача –Лотоцької О.В. –дов. (після перерви не з’явилася)

відповідача - Болоховцева Є.О. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ЗАТ «Болградський виноробний завод»(вх. № 31Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 19.11.2009 року у справі № 29/10-08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»м. Болград Одеської області

до Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків

про стягнення 386049,25 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин», м. Харків

до Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»м. Болград Одеської області

про стягнення 210613,10 грн.,

встановила:

У січні 2008 р. позивач, Закрите акціонерне товариство «Болградський виноробний завод», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 320409,00 грн. основного боргу по договору поставки виноматеріалу № 4/07 від 12.02.2007 р., 33002,12 грн. інфляційних втрат, 26192,41 грн. пені, 6445,72 грн. відсотків річних, а також понесених позивачем судових витрат.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги (т. 1 а.с. 157-158, т. 2 а.с. 4-6, т. 2 а.с. 118-119).

Згідно з останніми уточненнями від 16.10.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 320921,00 грн. основного боргу по договору поставки виноматеріалу № 4/07 від 12.02.2007 р., 97208,00 грн. інфляційних втрат, 26192,40 грн. пені, 14596,60 грн. відсотків річних за період з 05-09.04.2007 р. по 19.06.2008 р. (розрахунок т. 2 а.с. 123), а також понесених позивачем судових витрат.

Державним підприємством «Харківський завод шампанських вин»у липні 2008 р. подана зустрічна позовна заява, в якій він, з урахуванням подальших уточнень, просить стягнути з позивача за первісним позовом 195646,86 грн. заборгованості, в тому числі 133593,60 грн. основного боргу, що виник у позивача за первісним позовом перед ТОВ фірмою «Тагіт»на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2001 р. та переданий ДП «Харківський завод шампанських вин»на підставі договору про уступку права вимоги № 07/02/08 від 20.02.2008 р., 44887,45 грн. інфляційних втрат, 6225,83 грн. відсотків річних, 10939,98 грн. пені, а також понесені судові витрати за подання зустрічного позову (т. 2 а.с. 64-67, т. 2 а.с. 134-136). Розрахунок інфляційних, відсотків та пені здійснено за період з 17.04.2007 р. по 03.11.2008 р. (т. 2 а.с. 137-138).

Ухвалою від 07.07.2008 р. зустрічний позов прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом (т. 2 а.с. 99-100).

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2009 року у справі № 29/10-09 (головуючий суддя Тихий П.В., судді Бринцев О.В., Присяжнюк О.О.) у задоволенні позову ЗАТ «Болградський виноробний завод» до ДП «Харківський завод шампанських вин»відмовлено повністю. Зустрічний позов ДП «Харківський завод шампанських вин»до ЗАТ «Болградський виноробний завод» залишено без розгляду.

ЗАТ «Болградський виноробний завод»з зазначеним рішенням не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 19 листопада 2009 року у справі №29/10-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У апеляційній скарзі позивач за первісним позовом посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне дослідження усіх обставин справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження та її розгляд призначено на 15 лютого 2010 року.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання сторонам можливості довести свої вимоги та заперечення та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, які мають значення для справи.

Так, у зв'язку з тим, що ДП «Харківський завод шампанських вин» відзиву на апеляційну скаргу не надало, у судове засідання 15 лютого 2010 р. свого уповноваженого представника не направило, а ЗАТ «Болградський виноробний завод» не були надані запропоновані апеляційним судом уточнення вимог апеляційної скарги, в судовому засіданні 15.02.2010 р. розгляд справи відкладено до 10.03.2010 р. та відповідною ухвалою запропоновано сторонам за три дні до початку судового засідання надати апеляційному господарському суду:

ЗАТ «Болградський виноробний завод»- виконати вимоги попередньої ухвали апеляційного суду від 19.01.2010р.; обґрунтований розрахунок усіх поставок та оплат в межах договору, з наданням підтверджуючих доказів (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.); письмові пояснення - яким чином здійснювалася поставка за договором, інші додаткові письмові докази та пояснення, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі, з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні; обґрунтування своєї позиції щодо вимог зустрічного позову;

ДП «Харківський завод шампанських вин»- обґрунтований розрахунок усіх поставок та оплат в межах договору, з наданням підтверджуючих доказів (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.); інші додаткові письмові докази та пояснення, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справ; обґрунтування вимог зустрічного позову.

Сторонами вимоги вказаної ухвали не виконані, витребувані судом документи за три дні до початку судового засідання не надані, поважності причин невиконання вимог ухвали суду також не надано.

Лише в судовому засіданні 10.03.2010 р. сторонами надано:

ЗАТ «Болградський виноробний завод»–пояснення до апеляційної скарги, розрахунок поставок, здійснених за договором, копії товарно-транспортних та податкових накладних, довідки банку про рух грошових коштів;

ДП «Харківський завод шампанських вин»–відзив на апеляційну скаргу та пояснення по справі. Обґрунтованого розрахунку усіх поставок та оплат в межах договору, з наданням підтверджуючих доказів (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.) не надано через те, що, як зазначає представник відповідача за первісним позовом, такі документи на підприємстві відсутні. Відсутність документів представник пояснює зміною керівництва підприємства.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги та додатково надані документи до апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, враховуючи невиконання сторонами вимог суду щодо надання документів, та зважаючи на те, що для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи необхідні додаткові письмові докази та пояснення сторін, в судовому засіданні 10.03.2010 р. розгляд справи відклала до 12.04.2010 р. та запропонувала сторонам за три дні до початку судового засідання надати апеляційному господарському суду:

ЗАТ «Болградський виноробний завод»- виконати вимоги попередніх ухвал апеляційного суду у повному обсязі; обґрунтований розрахунок усіх поставок та оплат в межах договору з посиланням на підтверджуючі докази (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.) та відповідні підтверджуючі документи (за виключенням наявних у справі); письмові пояснення щодо здійснення поставок за договором без довіреностей та документи на підтвердження відпуску товару по цим поставкам належним особам; пояснення головного бухгалтера щодо відображення усіх поставок та оплат у бухгалтерському обліку та документи на підтвердження відповідного; журнал реєстрації податкових накладних за спірний період та докази відображення відповідних операцій у податковому обліку, податкові декларації по ПДВ (розширені) за спірний період (в оригіналах та копіях); уточнення вимог апеляційної скарги та докази доплати держмита (у разі оскарження рішення у повному обсязі); документи (договори, накладні, ін.) щодо стягнення 3427,81 грн.; інші додаткові письмові докази та пояснення, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі, з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні;

ДП «Харківський завод шампанських вин»- обґрунтований розрахунок усіх поставок та оплат в межах договору, з наданням підтверджуючих доказів (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.); договори з перевірником та інші докази на підтвердження стосунків з перевізником; пояснення головного бухгалтера щодо відображення усіх поставок та оплат у бухгалтерському обліку та документи на підтвердження відповідного; журнал реєстрації податкових накладних за спірний період та докази відображення відповідних операцій у податковому обліку, податкові декларації по ПДВ (розширені) за спірний період (в оригіналах та копіях); докази на підтвердження зміни керівництва, на підтвердження того, що на підприємстві відсутні документи по взаємовідносинам з позивачем по первісному позову та щодо того, які дії та заходи у зв’язку з цим були вчинені (складено акти, подано звернення до правоохоронних органів, ін.); письмові пояснення щодо неявки представника у судове засідання 15.02.2010 р. та докази на підтвердження обґрунтованості причин відповідного; інші додаткові письмові докази та пояснення, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі; обґрунтування вимог зустрічного позову та докази на підтвердження вимог зустрічного позову.

Також відповідною ухвалою запропоновано ЗАТ «Болградський виноробний завод»у строк до 20.03.2010 р. скласти та направити на адресу ДП «Харківський завод шампанських вин»розширений акт звірки заборгованості із вказанням усіх поставок та оплат в межах договору, з посиланням на підтверджуючі докази (накладні, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки, інш.), а ДП «Харківський завод шампанських вин»підписати на направити такий акт на адресу ЗАТ «Болградський виноробний завод» у строк до 30.03.2010 р. (із вказанням своїх розбіжностей та підтверджуючих доказів –за їх наявності). Копію акту звірки надати суду за три дні до початку судового засідання.

Вимоги відповідної ухвали сторонами виконані частково. В судовому засіданні представники сторін заявили, що інших доказів надати не можуть.

Таким чином, колегія суддів вважає, що нею у відповідності до приписів ст. 4-3 ГПК України були створені всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За клопотанням відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 12.04.2010 р. оголошено перерву до 19.04.2010 р. для виготовлення та оголошення повного тексту постанови.

Після судового засідання 12.04.2010 р. представником позивача за первісним позовом подано клопотання про проведення судового засідання 19.04.2010 р. за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї та додатково наданих поясненнях доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

відмовляючи у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Болградський виноробний завод», суд першої інстанції посилався на їх необґрунтованість та непідтвердженість належними доказами. При цьому судом першої інстанції зазначено, що позивач не надав суду належних доказів отримання відповідачем товару за спірними товаротранспортними накладними (довіреностей на особу, що дозволила відпуск).

Залишаючи без розгляду зустрічний позов, суд першої інстанції вказує, що в процесі розгляду справи господарський суд зобов’язував сторін, в тому числі і відповідача, надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду даної справи, однак, представник відповідача до суду не з’явився та не надав достатніх доказів по справі, які можуть мати суттєве значення для вирішення зустрічного позову.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, вважає їх безпідставними та такими, що зроблені при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи та при невірному застосуванні норм чинного законодавства, оскільки:

по первісному позову: як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 12 лютого 2007 р. між сторонами по справі було укладено договір № 4/07, у відповідності до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався передати у власність відповідачу за первісним позовом товар (виноматеріал), а останній зобов'язався прийняти його та оплатити у відповідності до умов цього договору (т. 1 а.с. 12-13).

П. 1.2 та 1.3 договору визначено асортимент, кількість, ціна та загальна сума договору –виноматеріал сухий н/об та виноматеріал шампанський на загальну суму 4914 000,00 грн.

П. 3.1 договору встановлено порядок розрахунків: 2 000 000,00 грн. передоплата при відвантаженні. Інша частина –на протязі 30 днів після відвантаження кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно з п. 4.1 договору вивіз товару здійснюється транспортом покупця (відповідача) за свій рахунок. Строк поставки продукції - до 01.06.2007 р.

П. 6.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю (позивачу) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Як вбачається із позовної заяви та подальших уточнень, до стягнення позивачем було фактично заявлено залишок боргу у розмірі 320 921,00 грн., який підтверджено чотирма товаротранспортними накладними (т. 1 а.с. 14-17), що датовані 05-07.03.2007 р..

Відповідачем же до суду першої інстанції надані платіжні документи про оплату за виноматеріал згідно договору 4/07 від 12.02.2007 р. 2 734 000,00 грн. в період з 15.02.2007 р. по 28.08.2007 р. (т. 1 а.с. 24-59), а тому у суді першої інстанції відповідач вказував, що у нього відсутня заборгованість, оскільки платежі значно перевищують суму позову.

На спростування відповідного позивачем зазначено про те, що ним до стягнення заявлено лише залишок неоплаченого товару по останнім поставкам, суми, що сплачені, до стягнення не були заявлені.

З метою встановлення дійсних обставин справи колегією суддів апеляційного господарського суду у сторін були витребувані розрахунок всіх поставок та оплат в межах спірного договору з підтверджуючими документами.

Відповідачем на виконання відповідного доказів не надано з посиланням на їх відсутність.

Позивач же, в свою чергу, вимоги суду виконав та надав письмові пояснення (т. 4 а.с. 1-3, 105) та товаротранспортні накладні і податкові накладні (т. 4 а.с.6-63) на підтвердження поставки товару відповідачу у розмірі 3 051 493,20 грн. в період з 23.02.2007 р. по 07.03.2007 р. Також позивач підтверджує, що відповідачем дійсно здійснена оплата товару в межах спірного договору на суму 2 734 000,00 грн., а відтак, несплачена сума боргу в межах спірного договору складає 317493,20 грн. (відповідне підтверджено позивачем в письмових поясненнях - т. 4 а.с. 1-2).

В цих же поясненнях позивач зазначає, що до цієї суми ним додано 3 427,81 грн., яка була наявна станом на 01.02.2007 р., а відтак, загалом сума боргу складає 320 921,01 грн., що й було заявлено до стягнення.

Однак, колегія суддів вважає, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення 3 427,81 грн. боргу, оскільки предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за договором № 4/07 від 12.02.2007 р., а борг у розмірі 3 427,81 грн. виник (як стверджує і сам позивач) до дати укладання відповідного договору. Крім того, на відповідну суму позивачем не надано підтверджуючих документів, а відтак, в цій частині основного боргу та відповідних нарахувань на неї позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

В іншій же частині основного боргу (в сумі 317 493,20 грн. заборгованості) колегія суддів вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що відповідна поставка здійснена в межах сум, передбачених спірним договором та за асортиментом, що визначений умовами договору. Доказів наявності у сторін інших правовідносин у спірний період до матеріалів справи не надано.

Аналіз наявних у справі платіжних доручень про часткову оплату боргу свідчить про те, що відповідач визнавав факт поставки товару саме в межах спірного договору, оскільки у всіх платіжних документах міститься посилання на такий договір. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснено попередню оплату, як то передбачено умовами договору (2 000 000,00 грн.) та часткову оплату отриманого товару в подальшому (734 000,00 грн.). Загалом відповідачем сплачено 2 734 000,00 грн., що складає майже 90% отриманого товару.

Отже, неоплаченим залишено близько 10% отриманого товару, що у грошовому виразі складає 317 493,20 грн. по останнім поставкам.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем товаротранспортні накладні дійсно оформлені неналежним чином (про що правомірно зазначає відповідач), однак, на думку колегії суддів, відповідне не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки факт поставки товару по відповідним накладним та факт отримання такого товару відображений обома сторонами у податковому обліку.

Так, як вбачається із наданих сторонами на вимогу апеляційного господарського суду доказах:

позивачем по першій із подій відповідно до положень Закону «Про податок на додану вартість»до складу податкових зобов’язань віднесені суми податку на додану вартість по всім спірним поставкам, що підтверджено реєстром отриманих та виданих податкових накладних за лютий та березень 2007 р., податковими деклараціями за відповідний період та актом ДПІ у Болградському районі від 26.03.2008 р. (т. 4 а.с. 108-153);

відповідачем же, в свою чергу, по першій із подій (по факту оплати чи отримання товару) відповідно до положень Закону «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по всім спірним поставкам, що підтверджено реєстром отриманих та виданих податкових накладних за лютий та березень 2007 р., та безпосередньо податковими накладними (т.5 а.с.74-117).

Таким чином, відповідач, здійснивши віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по всім наданим позивачем поставкам та податковим накладним по вказаним поставкам, фактично підтвердив отримання товару від позивача по всім товаротранспортним накладним (в т.ч. і на спірну суму).

Колегія суддів зазначає, що віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту надало відповідачу можливість зменшити свої податкові зобов’язання перед бюджетом (сплатити до бюджету менше), або отримати з бюджету відповідні грошові кошти, а відтак, його подальші наполягання на неотримання від позивача товару по спірним поставкам може привести до застосування до нього санкцій, передбачених податковим законодавством.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 317 493,20 грн. основного боргу по договору від 12.02.2007 р. № 4/07 є такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача 97 208,00 грн. інфляційних втрат, 26 192,40 грн. пені, 14 596,60 грн. відсотків річних, колегія суддів зазначає наступне:

позивачем до стягнення заявлено 26 192,40 грн. пені у відповідності до п. 6.2 спірного договору, яка останнім обрахована з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в межах строків позовної давності за півроку з дати поставки (т. 1 а.с. 160). Відповідачем обґрунтованість наданих позивачем розрахунків не оскаржена. Разом з тим, колегія суддів вважає, що така сума підлягає зменшенню до 26115,59 грн., оскільки пеня розраховувалась не з дійсної суми боргу, а з тієї, що заявлена до стягнення.

Позивачем до стягнення заявлено 14 596,60 грн. відсотків річних за період з 05-09.04.2007 р. по 19.06.2008 р. (розрахунок т. 2 а.с. 123). Відповідачем обґрунтованість наданих позивачем розрахунків не оскаржена. Разом з тим, колегія суддів вважає, що така сума підлягає зменшенню до 14 554,52 грн., оскільки відсотки річних розраховувалась не з дійсної суми боргу, а з тієї, що заявлена до стягнення.

Позивачем до стягнення заявлено 97 208,00 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2007 р. по вересень 2008 р. включно (розрахунок т. 1 а.с. 10, 159, 2 а.с. 7, 123). Відповідачем обґрунтованість наданих позивачем розрахунків не оскаржена, відтак, колегія суддів вважає, що така сума підлягає задоволенню повністю, оскільки фактична сума інфляційних втрат за відповідний період перебільшує заявлену до стягнення.

Таким чином, з урахуванням положень договору та ст. 232 ГК України, ст.ст. 549-551, 612, 625 ЦК України, вимоги позивача про стягнення з відповідача 97208,00 грн. інфляційних втрат, 14 554,52 грн. відсотків річних та 26 115,59 грн. пені підлягають задоволенню. В іншій частині (в частині стягнення 76,51 грн. пені та 42,08 грн. відсотків річних) позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки розраховані невірно.

Що ж стосується рішення суду в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви:

як встановлено вище, залишаючи без розгляду зустрічний позов, суд першої інстанції вказує, що в процесі розгляду справи господарський суд зобов’язував сторін, в тому числі і відповідача, надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду даної справи, однак, представник відповідача до суду не з’явився та не надав достатніх доказів по справі, які можуть мати суттєве значення для вирішення зустрічного позову, а тому, з посиланням на п. 5 ст. 81 ГПК України, зустрічний позов був залишений без розгляду.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, вважає їх такими, що зроблені при невірному застосуванні положень чинного законодавства, в тому числі і п. 5 ст. 81 ГПК України.

Так, названим пунктом ст. 81 ГПК України, передбачена можливість залишення позову без розгляду у разі, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, для застосування відповідного пункту названої статті необхідно наявність певних ознак:

позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору. При цьому, судом першої інстанції повинно бути зазначено, які ж саме документи (матеріали) бути ним витребувані та не надані позивачем, а також, що такі матеріали є необхідними для вирішення спору;

або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що зустрічна позовна заява була подана 03.07.2008 р. (т. 2 а.с. 64-67) та вона прийнята до розгляду ухвалою від 07.07.2008 р. (т. 2 а.с. 99-100). Жодних матеріалів у позивача за зустрічним позовом не витребувано.

В подальшому, під час проведення судових засідань та призначення справи до розгляду після зупинення провадження у справі (ухвали від: 22.07.2008 р. –т. 2 а.с. 108-109, 02.10.2008 р. - т. 2 а.с. 115, 16.10.2008 р. –т. 2 а.с.128-129, 03.11.2008 р. –т. 2 а.с. 142-143, 20.11.2008 р. –т. 2 а.с. 148-149. 18.02.2009 р. –т. 3 а.с. 1-2, 12.03.2009 р. –т. 3 а.с. 5-6, 02.04.2009 р. –т. 3 а.с. 11-12, 27.04.2009 р. –т. 3 а.с. 14, 13.07.2009 р. –т. 3 а.с. 22-23, 09.11.2009 р. –т. 3 а.с.27-28) судом першої інстанції у позивача за зустрічним позовом не були витребувані конкретні документи, які б, на думку суду, мали значення для вирішення спору (зазначено лише про надання правового та документального обґрунтування своїх вимог).

Як пояснив представник позивача за зустрічним позовом у суді апеляційної інстанції, жодних документів на підтвердження вимог зустрічного позову, крім тих, що додані до справи, у відповідача немає (відповідне пояснення зафіксовано засобами технічної фіксації).

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для залишення позову без розгляду згідно з п. 5 ст. 81 ГПК України немає, а відтак, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають розгляду по суті (оскільки у суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 103 ГПК України, відсутні повноваження для часткового скасування рішення суду та направлення справи на розгляд суду першої інстанції).

У зустрічній позовній заяві з урахуванням подальших уточнень, Державне підприємство «Харківський завод шампанських вин»просить стягнути з позивача за первісним позовом 195 646,86 грн. заборгованості, в тому числі 133 593,60 грн. основного боргу, що виник у позивача за первісним позовом перед ТОВ фірмою «Тагіт»на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2001 р. та переданий ДП «Харківський завод шампанських вин»на підставі договору про уступку права вимоги № 07/02/08 від 20.02.2008 р., 44 887,45 грн. інфляційних втрат, 6 225,83 грн. відсотків річних, 10 939,98 грн. пені, а також понесені судові витрати за подання зустрічного позову (т. 2 а.с. 64-67, т. 2 а.с. 134-136). Розрахунок інфляційних, відсотків та пені здійснено за період з 17.04.2007 р. по 03.11.2008 р. (т. 2 а.с. 137-138).

До зустрічної позовної заяви додано договір купівлі-продажу № 15 від 01.11.2001 р., в якому позивач за первісним позовом, як покупець, зобов’язується приймати та оплачувати отриманий від продавця товар, угода про уступку права вимоги від 20.02.2008 р, згідно з якою ТОВ фірма «Тагіт»уступило позивачу за зустрічним позовом право вимоги за договором купівлі-продажу № 15 від 012.11.2001 р. у розмірі 133 593,60 грн. та дві копії накладних про поставку товару від 27.03.2007 р. на загальну суму 133 593,60 грн. (т. 2 а.с.68-71).

Інших доказів на підтвердження вимог зустрічного позову до матеріалів справи не надано. Як зазначено вище, судом апеляційної інстанції неодноразово пропонувалося позивачу за зустрічним позовом надати докази та обґрунтування на підтвердження вимог зустрічного позову, однак, представником позивача за зустрічним позовом зазначено про відсутність інших документів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено їх обґрунтованість та підтвердженість належними доказами, оскільки до матеріалів зустрічного позову не надано належних та допустимих доказів існування такого боргу (в тому числі і оригіналів документів). Колегія суддів зазначає, що додані до зустрічного позову накладні не містять печатки отримувача, відсутні довіреності на отримання товару, а відтак, на думку колегії суддів, позивач за зустрічним позовом в силу ст. 517 ЦК України не довів факт передачі йому від первісного кредитора всіх документів, які засвідчують права, що передаються.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача за первісним позовом, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 листопада 2009 р. у справі № 29/10-08 скасувати та прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»(61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20 код ЄДРПОУ 30590422 п/р 260032676 в ВАТ «Мегабанк»м. Харків, МФО 351629) на користь Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»(68702, Одеська обл., Болградський район, м. Болград, вул. Асєна Христєва, 99 код ЄДРПОУ 00411938 п/р 26002315687 в АБ «Південний». м. Одеса, МФО 328890) 317 493,20 грн. основного боргу, 97 208,00 грн. інфляційних втрат, 14 554,52 грн. відсотків річних та 26 115,59 грн. пені, 4553,71 грн. витрат по сплаті держмита та 117,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині (в частині стягнення 3 427,81 грн. основного боргу, 76,51 грн. пені та 42,08 грн. відсотків річних) у задоволенні вимог первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин»(61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20 код ЄДРПОУ 30590422 п/р 260032676 в ВАТ «Мегабанк»м. Харків, МФО 351629) на користь Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»(68702, Одеська обл., Болградський район, м. Болград, вул. Асєна Христєва, 99 код ЄДРПОУ 00411938 п/р 26002315687 в АБ «Південний». м. Одеса, МФО 328890) 2 276,86 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя