Постанова № 9081729, 08.04.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10                                                                                           Справа № 1/99

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватної фірми «Інтервал», за вих. №4 від 21.01.2010 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 р.

у справі № 1/99 (суддя –Желік Б.Є. )

за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», м. Київ

до Приватної фірми «Інтервал», м. Чернівці

про стягнення заборгованості 641172,15 дол. США та 35000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гелей Ю.Р. –юрисконсульт (довіреність №603/1/-03-ІІІ від 04.03.2009 р.);

від відповідача: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 р. у справі №1/99 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», м. Київ (надалі –Позивач) до Приватної фірми «Інтервал», м. Чернівці (надалі –Відповідач) та стягнуто з Приватної фірми «Інтервал»(м. Чернівці, вул. Яремчука, буд. 4, код за ЄДРПОУ 21431690 п/р №26008011100001 та №26002023100084 у ВАТ «Піреус Банк МКБ, МФО 300658) на користь ВАТ «Піреус Банк МКБ»(м. Київ, Контрактова площа, 4 код за ЄДРПОУ 20034231 кор/рах: №32006192301 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) - 641172,15 дол. США заборгованості по кредитному договору №00443-СL від 17 січня 2008 р., 35000 грн. штрафу, 3190,29 дол. США на повернення витрат з державного мита і 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у справі.

Відповідач –Приватна фірма «Інтервал», не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу, за вих. №4 від 21.01.2010 р., в якій посилається на те, що таке прийнято з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи та дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, а саме: Скаржник вказує, що строк виконання зобов»язання по поверненню суми кредиту в розмірі 560000 дол. США на момент подачі позовної заяви в суд та розгляду справи в суді не настав. Відповідач не допустив прострочення сплати чергового платежу за кредитом, а отже позовні вимоги банку щодо стягнення кредиту в сумі 560000 дол. США безпідставні. Таким чином, Скаржник вказує, що суд, стягнувши з Відповідача суму кредиту в повному обсязі (хоча строк виконання зобов»язання по кредиту фактично не настав) порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для зміни рішення в частині стягнення з Приватної фірми «Інтервал»кредитних коштів в розмірі 560000 дол. США, і в цій частині просить прийняти нове рішення, яким в позові - відмовити.

Позивач –Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»у відзиві, за вих. №124 від 02.04.2010 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що факт невиконання вимог п.5.1.2. Кредитного договору впродовж більш як одного року Відповідачем визнаний. Пунктом 6.3. Кредитного договору встановлено, що у разі порушення Позичальником будь-яких зобов»язань за цим договором, вказаних у п.5.1. Банк має право надіслати Позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення (розписка про отримання, повідомлення про отримання). Якщо Позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, Банк має право на дострокове стягнення/повернення заборгованості по кредиту в повному обсязі, який визначається згідно з п.2.2. Кредитного договору, або у визначеній Банком частині. Як підтверджено наявними у справі документами з приводу допущених Відповідачем порушень умов Кредитного договору йому було надіслано: вимогу про усунення порушення від 01.06.2009 р. №199/1 та вимогу від 17.09.2009 р. №336, у яких Позивач вимагав погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, сплати відповідної пені та штрафів за усі встановлені факти порушення умов кредитного договору. Однак, порушення Відповідачем не усунуті, від належного виконання умов кредитного договору Відповідач ухиляється, що відповідно до п.6.3. кредитного договору дало Позивачеві усі підстави для дострокового стягнення/повернення заборгованості по кредиту в повному обсязі. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

Крім цього, Позивач у відзиві зазначає, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»ВАТ «Піреус Банк МКБ»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», у зв»язку з чим 16.03.2010 р. видано нове свідоцтво про державну реєстрацію, а тому судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вносить зміни у назву Позивача Відкритого акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»на Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ».

06.04.2010 р. в канцелярію суду від Відповідача (Скаржника) поступила телеграма про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв»язку з хворобою.

Дане клопотання судова колегія Львівського апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на те, що таке документально не обґрунтоване. Крім цього, ухвалою суду від 04.02.2010 р. розгляд справи призначено на 08.04.2010 р., яка отримана Відповідачем 09.02.2010 р., а відтак останній мав час та можливість подати додаткові докази чи пояснення по справі.

08.04.2010 р. додаткових доказів сторонами не подано, а відтак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

17.01.2008 р. ВАТ «Міжнародний комерційний банк»м. Київ, правонаступником якого згідно з п.1.1. розділу 1 «Загальні положення»Статуту ВАТ «Міжнародний комерційний банк»(Т-1, а.с.19, 20) є ВАТ «Піреус банк МКБ»(надалі –Банк) та Приватною фірмою «Інтервал»(надалі –Позичальник) укладено кредитний договір №00443-СL від 17 січня 2008 р. (Т-1, а.с.31-34 (надалі –Договір)).

Згідно п. 1.1. Договору за умови виконання вимог п.4.1. цього Договору (момент виникнення у Позичальника права на отримання кредиту наступає за таких умов: укладення та набуття чинності цим Договором; укладення, набуття чинності та нотаріального посвідчення Договору іпотеки; укладення, набуття чинності Договору застави) Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 560000 дол. США (надалі –Кредит) терміном з 17.01.2008 р. по 16.01.2013 р., із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов п.п.3.1., 3.2. цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору Позичальник зобов»язується повернути кредит у повному обсязі, як це передбачено п.п.2.2., 2.3. цього Договору не пізніше 16 січня 2013 р.

У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплати проценти.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов»язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім цього, згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання п.1.1. Договору Банк (Позивач по справі) двома траншами у тому числі 17.01.2008 р. №6253 на суму 250000 дол. США і 02.04.2008 р. №42524 на суму 310000 дол. США перерахував на поточний рахунок Відповідача суму кредиту (Т-1, а.с.36, 37).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.8.1. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення суми кредиту у визначеній Банком частині або в цілому, сплати процентів за його користування та інших платежів у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов»язань за кредитним договором в тому числі, але не виключно, у разі настання будь-якого випадку невиконання умов кредитного договору та/або додаткових угод та/або випадку невиконання умов діючих документів забезпечення.

За умовами кредитного договору Позичальник (Відповідач по справі) взяв на себе зобов»язання своєчасно, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки 12,5% річних відповідно до п.5.1.2., п.3.1., п.3.2. договору. Дана умова не виконується Відповідачем з листопада 2008 р. , про що Відповідач вказав в апеляційній скарзі , а відтак факт невиконання вимог п.5.1.2. кредитного договору впродовж більш як одного року Відповідачем визнаний.

Пунктом 6.3. кредитного договору вказано, що у разі порушення Позичальником будь-яких зобов»язань за цим договором, вказаний у п.5.1. Банк має право надіслати Позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення (розписки про отримання, повідомлення про отримання). Якщо Позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, Банк має право на дострокове стягнення/повернення заборгованості по кредиту у повному обсязі , який визначається згідно п.2.2. цього Договору, або у визначеній банком частині.

З матеріалів та обставин справи вбачається, що Відповідач починаючи з листопада 2008 р. припинив сплату відсотків за отриманий кредит у зв»язку з чим, на його адресу, надіслано дві вимоги у тому числі за №1/199 від 01.06.2009 р. та №336 від 17 вересня 2009 р. (Т-1, а.с.25-29), у яких Позивач просив Відповідача (Позичальника за договором) погасити заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, а також сплатити передбачені п.3.3., п.5.1.4, п.6.2 пеню та штраф.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України належне виконання умов кредитного договору №00443-СL, а відтак місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про законність позовних вимог і відповідно стягнення з Відповідача 641172,15 дол. США (сума кредиту) та 35000 грн. штрафу.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Змінити назву Відкритого акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»на Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ».

2.                    Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2010 р. у справі №1/99 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватної фірми «Інтервал», за вих. №4 від 21.01.2010 р. - без задоволення.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Справу № 1/99 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.