Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
23.03.10 Справа № 12/184
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Літа Центр” в особі Чернівецької філії ТзОВ “Літа Центр” без дати та без номера
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 р.
у справі № 12/184
за позовом ТзОВ “Рома”, м.Чернівці
до ТзОВ “Літа Центр”, м.Збараж Тернопільської обл., в особі Чернівецької філії ТзОВ “Літа Центр”, м.Чернівці
про стягнення 17 306 грн., в т.ч. 16 549, 5 грн. основного боргу, 659, 93 грн. пені, 96, 57 грн. 3 % річних, за поставлений товар
За участю представників сторін:
від позивача –не з»явився;
від відповідача - не з»явився
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 р. у справі № 12/184 (суддя Бутирський А.А.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ТзОВ “Літа Центр” (м.Збараж Тернопільської обл.) на користь ТзОВ “Рома” 16 549, 5 грн. основного боргу, 96, 57 грн. 3 % річних, за поставлений товар за підставністю й обгрунтованістю, а в задоволенні позовної вимоги про стягнення 659, 93 грн. пені відмовлено, так як договором у порушення ч.1 ст.547 ЦК України не передбачено нарахування пені за прострочення в оплаті товару.
Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення 96, 57 грн. 3 % річних з підстав неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити частково, стягнувши тільки 87, 05 грн., в решті рішення суду залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги грунтуються в основному на тому, що, виходячи з п.5.3 вищевказаного договору, останній день оплати товару згідно з накладною № РН-153218 від 02.07.2009 р. припадає на 22.07.2009 р., однак при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми позивач визначив період з 17.07.2009 р. по 25.09.2009 р., хоча необхідно було рахувати з 23.07.2009 р.
Як встановлено судом першої інстанції, 25.05.2008 р. між сторонами укладено договір поставки товару № 84103 (далі - договір) (а.с.11-12), за яким позивач зобов»язувався передати у власність відповідачу товар, а останній – прийняти й оплатити його протягом 14-ти банківських днів з моменту передачі товару (п.5.3 договору в редакції додатку № 1, а.с.14).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 16740, 2 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-145359 від 15.06.2009 р. (а.с.22) і № РН-153218 від 02.07.2009 р. (а.с.23).
Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, а тому розмір основного боргу становить 16 549, 5 грн.
Як сам факт заборгованості, так і її розмір не заперечений відповідачем, тобто погоджений, про що свідчить і неоскарження ТзОВ “Літа Центр” в особі Чернівецької філії ТзОВ “Літа Центр” рішення в апеляційному порядку в частині стягнення 16 549, 5 грн. основного боргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ “Літа Центр” в особі Чернівецької філії ТзОВ “Літа Центр” слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 р. у справі № 12/184 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов у частині стягнення 96,57 грн. 3 % річних задоволити частково, а саме: стягнути з ТзОВ “Літа Центр” на користь ТзОВ “Рома” 87, 05 грн. 3 % річних. В решті стягнення 9, 52 грн. 3 % річних відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.
При цьому колегія виходила з наступного.
Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за отриманий товар, виходячи з дати останньої видаткової накладної № РН-153218, настав з 23.07.2009 р.
Порушенням зобов’язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання відповідачем товару та виникнення обов”язку його оплати.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів, які б спростували цю заборгованість, або доказів її погашення.
Таким чином, позовна вимога про стягнення 16 549, 5 грн. основного боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Що стосується відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 659, 93 грн. пені, то суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до п.6.1 договору нарахування пені можливе лише в разі порушення п.4.2 договору, який регламентує питання повернення тари (п.5.4 договору виключений згідно з додатком № 1 до договору). Нарахування пені за прострочення в оплаті товару договором не передбачено. Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Щодо стягнення господарським судом 3 % річних у сумі 96, 57 грн., то колегія суддів вважає такий висновок неправильним, а тому погоджується з доводами апелянта в частині зменшення стягненої суми 3 % річних з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.5.3 договору відповідач зобов»язаний оплатити поставлений товар протягом 14-ти банківських днів з моменту його передачі.
Таким чином, останній день оплати товару згідно з видатковою накладною № РН-153218 від 02.07.2009 р. припадає на 22.07.2009 р.
Проте при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми позивач визначив період з 17.07.2009 р. по 25.09.2009 р., хоча необхідно рахувати з 23.07.2009 р.
Отже, термін прострочення платежу відповідачем становить 64 календарні дні, а тому сума 3 % річних –87, 05 грн. (16549, 5 грн. х 3 %/100 %/365 дн. х 64 дн.).
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області в частині стягнення 96, 57 грн. 3 % річних не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТзОВ “Літа Центр” в особі Чернівецької філії ТзОВ “Літа Центр” задоволити повністю.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 р. у справі № 12/184 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов у частині стягнення 96,57 грн. 3 % річних задоволити частково, а саме:
Стягнути з ТзОВ “Літа Центр” (ідентифікаційний код 36016324) на користь ТзОВ “Рома” (ідентифікаційний код 30208421) 87, 05 грн. 3 % річних.
В решті стягнення 9, 52 грн. 3 % річних відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнути з ТзОВ “Літа Центр” (ідентифікаційний код 36016324) на користь ТзОВ “Рома” (ідентифікаційний код 30208421) 166, 3 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 226, 87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ТзОВ “Рома” (ідентифікаційний код 30208421) на користь ТзОВ “Літа Центр” (ідентифікаційний код 36016324) 83, 23 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин
Судове рішення № 9081743, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 23.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/184. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: