Постанова № 9081549, 12.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2010                                                                                           № 7/282

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Гогітідзе Г.Н.;

відповідача – Величко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2009

у справі № 7/282 ( )

за позовом                               ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль"

до                                                   Концерну "Техвоєнсервіс"

про                                                   стягнення 88799,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (далі – ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль») звернулося до господарського суду з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 88799,97 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.04.2009 порушено провадження у справі № 7/282 за позовом ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 88799,97 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2009 у справі № 7/282 в задоволенні позову відмовлено повністю, за незаконністю, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2009 ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр – Кан Пауер» в подальшому перейменоване на ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» та Концерном «Техвоєнсервіс» в особі директора Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Оборонавтосервіс» 03.01.2007 був укладений Договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440563 (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов’язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача товар – теплову енергію у вигляді гарячої води (п. 1.1 Договору), а покупець (Концерн «Техвоєнсервіс» в особі Філії «Оборонавтосервіс») зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між позивачем та відповідачем договору дає підстави вважати, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спір між сторонами виник оскільки на думку ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль», відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води, яку останній здійснював на виконання умов Договору № 440563 від 03.01.2007. В свою чергу, факт отримання товару (теплової енергії) відповідачем заперечується з огляду на відсутність підписаних з позивачем актів прийому – передачі товару за відповідні періоди.

За твердженням відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, позивачем не надано жодного документу (іншого доказу), який би підтверджував постачання теплової енергії, а згідно умов Договору оплата здійснюється лише за отриману теплову енергію.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності балансової належності покупця та АК «Київенерго», у відповідності з «Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії». Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується Актом постановки на комерційний облік приладів обліку спожитої теплової енергії покупцем (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.9 Договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в «Енергопостачальну організацію» до 27 числа звітного місяця.

Покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в «Енергопостачальній організації» оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в «Енергопостачальну організацію» не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 6.4 Договору).

Згідно п. 6.5 Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Статтями 526 та 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, в період з грудня 2007 р. по березень 2008 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 88799,97 грн., що підтверджується наданими позивачем на вимогу суду належним чином завіреними копіями відомостей обліку споживання теплової енергії, зо складені відповідачем.

Доказів на підтвердження неналежного виконання чи невиконання позивачем в період з грудня 2007 р. по березень 2008 р. умов договору № 440563 від 03.01.2007 щодо поставки зазначеного товару, відповідачем ні суду першої ні апеляційної інстанції не надано.

А за таких обставин, твердження відповідача про те, що в період з грудня 2007 р. по березень 2008 р. постачання теплової енергії позивачем не здійснювалось є безпідставними та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

На виконання зазначених вимог позивачем доведено здійснення поставки товару, теплової енергії, в межах укладеного договору № 440563 від 03.01.2007 на загальну суму 88799,97 грн. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів оплати отриманої теплової енергії у визначеному договором порядку не подано.

Висновки суду першої інстанції з приводу ліквідації філії відповідача, не заявлення у встановленому порядку позивачем кредиторський вимог, колегія суддів відхиляє як помилкові, оскільки договір про постачання теплової енергії укладався саме від імені відповідача, а останній в будь якому випадку відповідає за зобов’язаннями створеної філії на загальних підставах.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 15.10.2009 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивачем при поданні апеляційної скарги за платіжним доручення № 2407 від 26.10.2009 на суму 4440,00 грн. державне мито сплачене у більшому розмірі ніж встановлено законодавством для подання апеляційної скарги, зайво сплачене мито за подання апеляційної скарги в сумі 3996 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 00 коп. підлягає поверненню Закритому акціонерному товариству «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» відповідно до ст. 47 ГПК України та п.1. ч.1 ст. 8 Декрету України «Про Державне мито».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2009 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, код ЄДРПОУ 33689867) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (02660, м. Київ, вул. Червоноармійська 20, код ЄДРПОУ 21661022) 88799,97 грн. (вісімдесят вісім тисяч сімсот дев’яносто дев’ять гривень 97 коп.) боргу, 888,00 грн. (вісімсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, код ЄДРПОУ 33689867) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (02660, м. Київ, вул. Червоноармійська 20, код ЄДРПОУ 21661022) 444,00 грн. (чотириста сорок чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

Повернути Закритому акціонерному товариству «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (02660, м. Київ, вул. Червоноармійська 20, код ЄДРПОУ 21661022) з Державного бюджету України 3996,00 грн. (три тисячі дев’ятсот дев’яносто шість гривень 00 коп.) зайво сплачене державне мито за подання апеляційної скарги перераховане платіжним дорученням № 2407 від 26.10.2009 на загальну суму 4440,00 грн., яке знаходиться в матеріалах даної справи.

Видачу наказів та довідок на повернення державного мита на виконання даної постанови суду доручити господарському суду м. Києва.

Справу N 7/282 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.04.10 (відправлено)