Рішення № 9081153, 01.04.2010, Господарський суд Чернігівської області

01.04.10

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"30" березня 2009 року                               Справа №20/30

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:           відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі

Центру телекомунікаційних послуг

Чернігівської філії “ВАТ “Укртелеком”

14000, вул. Коцюбинського,50-а, м.Чернігів;

до відповідача: приватного підприємства “Лідер Агрозбут”

юридична адреса: 14000, вул. Святомиколаївська,34, м. Чернігів;

фактична адреса: 14037, вул. Інструментальна, 7, м. Чернігів;

предмет спору: стягнення 448,83 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Шамрук С.П. довіреність № 6341 від 21.07.2008 року;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії „ВАТ Укртелеком” звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства „Лідер Агрозбут ” про стягнення 448,83 грн. заборгованості за користування послугами зв’язку.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010р. розгляд справи призначено на 04.03.2010року, після чого розгляд справи відкладався до 30.03.2010р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає:

·          відповідачу були надані послуги за Договором від 20.12.2006р. №8 та Договором від 29.01.2007р. за №1280 всього на суму 409,91грн.;

·          вимоги викладені у позові пов’язані між собою підставою виникнення, оскільки заборгованість виникла за телекомунікаційні послуги до складу яких входять послуги телефонного зв’язку, послуги доступу до мережі Інтернет та інші, вартість даних послуг виставляється в єдиному рахунку;

·          позивачем заявлено клопотання про об’єднання вимог за Договором від 20.12.2006р. №8 та Договором від 29.01.2007р. за №1280 та розгляд в одному провадженні;

·          у зв’язку з несплатою основного боргу позивачем нараховано 18,87грн. пені, 4,88грн. річних та 15,17грн. інфляційних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, ухвала господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010р., направлена на юридичну адресу відповідача: м.Чернігів, вул. Святомиколаївська,34, повернулася з поштовою відміткою „за зазначеною адресою не значиться”.

Ухвала господарського суду Чернігівської області від 04.03.2010р., направлена відповідачу за фактичною адресою: вул. Інструментальна,7, м.Чернігів, повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення за закінченням строку зберігання.

Згідно надано державним реєстратором витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №5398949, ПП «Лідер Агрозбут»зареєстрований за адресою: м.Чернігів, вул. Святомиколаївська,34, відомості щодо зміни місцезнаходження підприємства в реєстр не вносились.

Виходячи з викладеного, господарський суд належним чином повідомив відповідача про час та місце слухання справи.

Враховуючи положення ст. 75 ГПК України, неявку відповідача та неподання відзиву на позов, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.12.2006р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електрозв’язку №8 (далі –Договір-1).

29.01.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ №1280 ( далі - Договір-2).

Згідно до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, отже суд дійшов висновку, що вимоги за Договором-1 та Договором-2 підлягають сумісному розгляду в одному провадженні.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1 Договору-1, Підприємство зв’язку (позивач) надає послуги електрозв’язку, перераховані в Додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку 2.

Відповідно до п.1 Договору-2 , Позивач надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнанняADSL та динамічної (постійної) ІР- адреси.

За юридичною природою вказані договори є договорами про надання послуг, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 63 ЦК України

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір виник щодо стягнення заборгованості за надані послуги за 01.07.2009р. по 31.08.2009р. в сумі 409,91грн.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Позивачем обов’язки по договору виконувались належним чином.

Так, позивач надавав відповідачу пакет послуг по доступу до мережі Інтернет та послуги електрозв’язку вартістю 409,91грн.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору-1, послуги, які надаються Підприємством електрозв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4.5 Договору-1, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.5.1 Договору-2 розрахунок вартості послуг здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного Споживачем тарифного плану.

Відповідно до п.5.2 Договору-2, Споживач проводить оплату за надану Послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.

За Договором-1 та Договором-2 позивачем виставлені відповідачу спільні рахунки від 31.07.2009р. на суму 249,71грн. за липень 2009 року, від 31.08.2009р. на суму 160,20грн. за серпень 2009 року, які відповідачу вручені не були.

Проте, відповідач не виконав свого обов’язку щодо виконання умов Договорів, а саме оплати наданих послуг до 20 числа поточного місяця.

Разом з цим, відповідно до ч.2 п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, у разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідач зобов’язання щодо оплати послуг в сумі 409,91грн. не здійснив.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 409,91грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.8 Договору-1 , у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п.6.9 Договору-2, при невиконанні п.5.2 (в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Позивачем нарахована пеня з серпня 2009р. по лютий 2010р. в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 18,87грн. Нарахування пені відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу 15,17грн. інфляційних та 04,88грн. 3% річних, які підлягають задоволенню та стягненню на його користь.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись ст.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Лідер Агрозбут»( 14000, вул. Святомиколаївська,34, м. Чернігів, р/р 26004004579 в ПАТ «Дністер», МФО 300722, код 34567989) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, бул. Т. Шевченка,18, м. Київ, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 409,91грн. основного боргу, 18,87грн. пені, 15,17 грн. інфляційних, 04,88грн. 3% річних, а всього 448,83грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 01 квітня 2010 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна