Рішення № 90801267, 05.08.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 р. Справа№200/6809/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в інформаційній довідці № 21671765 від 14.07.2020 на підставі повідомлення ДВС м. Вугледара від 11.05.2006 за № 05-426-06 державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори, як реєстратором, 13.05.2006 за № 3203118 зареєстровано обтяження у вигляді заборони відчуження об`єкту нерухомого майна. Об`єктом обтяження виступає квартира АДРЕСА_1 .

15.07.2020 адвокатом позивача було здійснено адвокатський запит до відповідача відносно інформації про стан виконавчих проваджень, які були відкриті відносно ОСОБА_1 Вугледарським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). На запит адвоката відповідачем була надана відповідь, з якої вбачається, що припинення обтяження № 3203118, яке наявне в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставою обтяження є повідомлення про накладення заборони відчуження майна 05-426-06 від 11.05.2006. Також зазначено, що неможливо надати жодної інформації щодо обтяження у відношенні ОСОБА_1 від 2006 року та в межах якого провадження було накладено арешт, оскільки закінчені виконавчі провадження зберігаються не більше трьох років.

Оскільки, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що зареєстрований 13.05.2006 за № 3203118 арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 05-426-06, 11.05.2006, Державна виконавча служба м. Вугледар станом на день подання позову не знятий, просить задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову відповідач заперечує, посилаючись на те, що неможливо встановити інформацію на підставі якої було накладено арешт, оскільки обтяження від 2006 року та неможливо встановити до якого саме виконавчого провадження відноситься накладений арешт, у зв`язку з чим, у виконавчої служби відсутня можливість припинити чинність арешту № 320118. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України (категорія термінових адміністративних справ) та призначено судове засідання на 05.08.2020.

Представники сторін до судового засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 7-8). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № 01426 від 06.05.1999 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та членам її сім`ї: ОСОБА_1 (позивач у справі), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 9).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 13.05.2006 року за № 3203118 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, 05-426-06, 11.05.2006, Державна виконавча служба м. Вугледар, заявником зазначено ДВС у м. Вугледар (а.с. 10).

Об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 .

15.07.2020 адвокатом, який діє в інтересах позивача подано до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) запит щодо зняття арешту, який накладений на майно позивача.

Листом від 15.07.2020 за № 17.24 Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомив, що неможливо з`ясувати по якому саме виконавчому провадженню в 2006 році накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , тому припинити чинність арешту № 320118 у відділу не має підстав (а.с. 11).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 статті 24 Закону України від 21.04.1999 №606 "Про виконавче провадження" (в редакції на час винесення постанови про накладення арешту, далі - Закон №606) передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною 1 статті 50 Закону № 606 визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до п.1 частини 6 статті 55 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. (ч.1 ст. 55 Закону №606).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листа Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) неможливо з`ясувати по якому саме виконавчому провадженню в 2006 році накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , тому припинити чинність арешту № 320118 у відділу не має підстав. Крім того, відділ, не може надати іншу інформацію щодо боржника - ОСОБА_1

Проте згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на даний час відносно майна позивача зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна.

Реєстратором вказаного обтяження є Вугледарська державна нотаріальна контора, яка здійснила вказану реєстрацію на підставі повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, 05-426-06, 11.05.2006, Державна виконавча служба м. Вугледар.

Об`єктом обтяження є: квартира, адреса: АДРЕСА_2 .

Як встановлено ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній редакції, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні норми містили й редакції Закону України "Про виконавче провадження", які діяли у період з дати накладення арешту.

Відповідачем зазначено, що по якому саме виконавчому проваджені в 2006 році накладено арешт встановити неможливо, оскільки закінчені виконавчі провадження зберігаються не більше трьох років.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Відповідно до цієї норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, державний виконавець позбавлений права на зняття арешту з майна, у випадку відсутності виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в іншій спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність відкритого виконавчого провадження та не підтверджено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно позивача, а наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про цей арешт перешкоджає позивачу розпоряджатись своїм правом власності, керуючись вимогами ч. 2 ст. 5 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 34032339, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 22) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту з нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на квартиру № 01426 від 06.05.1999 року, накладеного на підставі повідомлення ДВС м. Вугледара від 11.05.2006 року за № 05-426-06 відносно боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори, як реєстратором, 13.05.2006 року за № 3203118 у вигляді заборони відчуження об`єкту нерухомого майна.

Зобов`язати Вугледарський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження на квартиру та зняти арешт з нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності на квартиру № 01426 від 06.05.1999 року, накладеного на підставі повідомлення ДВС м. Вугледара від 11.05.2006 року за № 05-426-06 відносно боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Вугледарської державної нотаріальної контори, як реєстратором, 13.05.2006 року за № 3203118 у вигляді заборони відчуження об`єкту нерухомого майна.

Стягнути з Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 34032339, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Трифонова, 22) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 серпня 2020 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець