Рішення № 9080005, 30.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р. Справа № 42/48-10

вх. № 1735/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко Ю.Ю. (дов.)

відповідача - Кастєров С.О. (директор)

розглянувши справу за позовом Житлово - комунального експлуатаційного управління, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області

до Комунального підприємства "Домовой", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області

про стягнення 144263,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Житлово - комунальне експлуатаційне управління, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства "Домовой", про стягнення заборгованості в сумі 144263,82 грн., право на стягнення якої виникло на підставі договору відступлення права вимоги від 28.01.2010р., укладеного між позивачем та первісним кредитором ДП Теплоелектроцентраль-2.

У судовому засіданні позивач надав уточнену позовну заяву, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 124263,82 грн., оскільки відповідачем частково сплачена заборгованість у сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.

Відповідач позовні вимоги визнає, просить розстрочити стягнення заборгованості на 10 місяців.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ДП ТЕЦ-2 "Есхар".

Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Суду не надано доказів того, що рішення суду по даній справи може вплинути на права та обов'язки ДП ТЕЦ-2 "Есхар" щодо однієї із сторін, тому відмовляє в задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 січня 2010 року між Державним підприємством Теплоелектроцентраль-2 (Первісний кредитор) та Житлово-комунальним експлуатаційним підприємством (Новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір)

Відповідно до умов Договору первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за Договором № 39 -У від 23.10.2006 року, за яким кредитором є Державне підприємство Теплоелектроцентраль-2 "Есхар", а боржником - Комунальне підприємство "Домовой".

Відповідно п. 1.3. Договору Житлово-комунальне експлуатаційне управління втрачає право вимагати виконання зобов'язань від Державного підприємства Теплоелектроцентраль-2 "Есхар" за договором з водовідведення № 1 від 02.10.2006 року й судових рішень, які прийняті на підставі зазначеного Договору на суму 144263,82 грн.

За Договором Житлово-комунальне експлуатаційне управління одержало право отримати від Комунального підприємства "Домовой" належного виконання зобов'язань за Договором № 39 -У від 23.10.2006 року у сумі 144263,82 грн.

Між Первісним кредитором Державним підприємством Теплоелектроцентраль-2 "Есхар" та Комунальним підприємством "Домовой" було складено Акт звірки взаєморозрахунків, станом на 01.01.2006 року заборгованість Комунального підприємства "Домовой" за Договором № 39 -У від 23.10.2006 року складає 550000,00 грн., який підписаний обома сторонами.

Листом від 28.01.2010 року № 18-01/125 відповідач відповідно до ст.ст. 512-516 ЦК України був повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні за Договором № 39-У від 23.10.2006 року.

Позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію №1 від 04.02.2010 року на суму 144263,82 грн.

На теперішній час відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 20000,00 грн., у зв2язку з чим несплаченою залишилась сума в розмірі 124263,82 грн.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

А стаття 518 ЦК України передбачає, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Позивач надав всі належні документи, які підтверджують перехід до нового кредитора прав у зобов'язанні та відповідач не має заперечень, які б він мав до первісного кредитора, оскільки повністю визнає свої зобов'язання в сумі 124263,82 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач просить розстрочити стягнення заборгованості згідно графіку погашення на 10 місяців.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що за заборгованістю перед КП "Домовой" є відповідальними абоненти-боржники, які станом на 01.03.2010р. мають заборгованість у сумі 1,9 млн. грн.; а також державний бюджет в частині компенсації різниці встановленого тарифу за спожиту теплоенергію в сумі 1,1 млн. грн. та в частині відшкодування з державного бюджету по пільгам і субсидіям у сумі 0,3 млн. грн.

Відповідач зазначає, що ним приймаються заходи щодо стягнення заборгованості з абонентів-боржників, однак рішення суду про стягнення такої заборгованості не виконуються в повному обсязі виконавчою службою Чугуївського управління юстиції.

Позивач заперечує проти даного клопотання відповідача, свої заперечення обґрунтовує тим, що підприємство позивача також знаходиться в важкому фінансовому становищі.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

Отже, для вирішення питання про розстрочення виконання рішення необхідно дослідити наявність зазначених обставин і тільки у винятковому випадку розстрочити виконання рішення.

Відповідач не надав суду доказів відсутності чи наявності грошових коштів на своїх рахунках, відсутності майна, та інших документів підтверджуючих неможливість виконання рішення суду.

Крім того суд враховує матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення стягнення заборгованості, при цьому роз'яснює, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду на стадії його виконання.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1442,64 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Житлово - комунального експлуатаційного управління про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ДП ТЕЦ-2 "Есхар".

Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву (вх. 7312 від 30.03.2010р.).

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Домовой" (63524 Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна 17, р/р 260066914 ВАТ "Мегабанк" МФО 351629, код 31869931) на користь Житлово-комунального експлуатаційного управління (63524 Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна, 17, р/р 260043011474 у Чугуївському відділенні 2834 ВАТ "Держощадбанк", код 33867035) суму заборгованості в розмірі 124263,82 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1442,64 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання Комунального підприємства "Домовой" про розстрочення стягнення заборгованості відмовити.

Суддя

Рішення підписано 06.04.2010р.