Рішення № 9079505, 22.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 26/255-09-5763 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : відкритого акціонерного товариства „Уманське АТП 17107”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об’єднання автобусних станцій”

про стягнення 7044, 66 грн.

за участю представників сторін :

від позивача : Кулик В.С. за довіреністю від 30.12.2009 р.;

від відповідача : Касьяненко Ю.Я. за довіреністю від 09.01.2010 р.

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Уманське АТП 17107” ( далі –Позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об’єднання автобусних станцій” ( далі –Відповідач ) про стягнення суми боргу в розмірі 7044 грн. 66 коп. посилаючись на наступне.

21 травня 2007 р. між сторонами у справі укладений договір № 356 про продаж квитків та надання обов’язкових послуг, пов’язаних з прибуттям, відправкою та перевезенням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. ( далі - Договір )

Відповідно до умов Договору, сторони зобов’язались спільно діяти з метою забезпечення обслуговування пасажирів автомобільним транспортом на маршруті Умань-Одеса.

Одним із обов’язків відповідача був попередній та поточний продаж автобусних квитків, остаточний розрахунок за які, повинен був проводитись кожного 15 числа наступного місяця за звітним.

Але, взяті на себе договірні зобов’язання відповідач своєчасно не виконував, розрахунки проводив не в повній мірі.

За період з 27.05.2007р. по 14.08.2007 р. відповідачем продано квитків на суму 30766,66 грн., перераховано відповідачеві, згідно виписок банку –20000 грн., утримано з виторгу винагороду – 3692 грн.

На заявлені відповідачеві 12 вересня 2007 р. та 03.12.2007 р. претензії № 231 та № 343, останній не відповів.

Згідно наданого позивачем розгорнутого розрахунку позову, борг відповідача за продані ним квитки складає –7074,66 грн., яка дотеперішнього часу ним не сплачена. Вказані дії відповідача на думку позивача свідчать про порушення відповідачем умов Договору та приписів ст. ст. 526 ЦК України.

Представник відповідача з вимогами позивача не згоден, відзив на позов не надав, тому справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 січня 2010 р. строк розгляду справи продовжено на 2 місяця до 30 березня 2010 р.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, приведені позивачем обставини повністю підтверджуються наданими ним доказами : вищевказаним Договором, банківськими виписками, взаєморозрахунками з контрагентами, розрахунком суми позову, відповідно до якого відповідачем надано послуг за період з 27.05.2007 р. по 31.08.2007 р, відомостями продажу квитків.

Згідно п. 4.1 Договору за продаж квитків пасажирам на проїзд відповідного напрямку і перевезення багажу „ПЕРЕВІЗНИК” сплачує „АВТОСТАНЦІЇ” винагороду у розмірі 12% від тарифної вартості квитка, яка утримується з виторгу отриманого від продажу цих квитків за винятком страхових платежів.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що виплата сум, згідно п.4.1 договору за реалізовані квитки здійснюється у безготівковій формі.

Пунктом 4.6 Договору визначено, що остаточний розрахунок проводиться після підписання акту - звірки кожного 15 числа наступного місяця за звітним.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу позивачеві не сплатив, чим порушив приписи ст. ст. 526, 527 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення сум господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне об’єднання автобусних станцій” ( 65045, м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд. 58; код ЄДРПОУ 32067472) на користь відкритого акціонерного товариства „Уманське АТП 17107” ( 20300, м. Умань, Черкаської області, вул. Вокзальна, буд. 1; код ЄДРПОУ 03115407, р/р № 2600312821 в ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 354411 ) - суму боргу в розмірі 7044 (сім тисяч сорок чотири) грн. 66 коп., державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя