Рішення № 9079236, 22.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 4/18-10-787 За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»;

До відповідача:          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області;

Треті особи, які не заявляють

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача:          Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт»;

          Міністерство транспорту і зв’язку України;

про визнання результатів конкурсу і договору оренди недійсними, зобов’язання підписати додаткову угоду до договору оренди

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача:          Покась О.С. по довіреності.

Від відповідача: Чистяков О.О. по довіреності          

Від третіх осіб: Суворова Н.П. по довіреності          

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт», Міністерство транспорту і зв’язку України, про визнання результатів конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Одесі по вул. Приморській, 6, проведеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області 23.12.2009 року, результати якого закріплені протоколом № 832 від 23.12.2009 р., договору оренди вказаного майна від 28.01.2010 р. недійсними, та зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди зазначеного вище об'єкту нерухомості від 23.12.2005 р. щодо продовження строку договору на 2 роки.

Представник позивача позовну заяву підтримав, наполягав на своїх вимогах.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дію договору оренди нерухомого майна, загальною площею 83,78 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, балансоутримувачем якого є Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт», укладеного з позивачем 23.12.2005 р. припинено, орендовані приміщення передані (повернені) позивачем РВ ФДМУ по Одеській області за актами прийому –передачі в зв’язку з закінченням строку дії договору.

Як стверджує представник відповідача, жодних звернень щодо продовження строку договору понад встановлений останньою додатковою угодою від 23.09.2008 р. строк (до 31.07.2009 р.) від позивача не надходило.

Щодо листа позивача про внесення змін до договору оренди від 23.12.2005 р., з яким він звертався до РВ ФДМУ по Одеській області 05.01.2010 року, тобто перед проведенням конкурсу на право оренди, то, на думку представника відповідача, його взагалі не можна приймати до уваги, оскільки діюче законодавство не передбачає укладення договорів про внесення змін до договорів, які не існують чи припинили свою дію.

Крім того, ще одним аргументом, на який посилається відповідач як на підставу відмови у позові є те, що за заявою ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»позивач був допущений та приймав участь у конкурсі на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Одесі по вул. Приморській, 6, проведеного відповідачем 23.12.2009 року, результати якого закріплені протоколом № 832 від 23.12.2009 р., та став його переможцем, чим, як стверджує відповідач, фактично підтвердив припинення дії договору оренди від 23.12.2005 р.

До категорії осіб, яким відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», надано право на оренду державного майна поза конкурсом, позивач не відноситься.

Таким чином конкурс на право оренди, за результатами якого між ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»та РВ ФДМУ по Одеській області був укладений договір оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, від 28.01.2010 р., проведений відповідно до вимог чинного законодавства.

Окрім наведеного, представник відповідача посилався на те, що такий спосіб захисту порушеного права як «зобов’язання підписати договір»не передбачений діючим законодавством України, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», відзив на позов не надала, проти позову заперечувала з підстав, наведених представником відповідача.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство транспорту і зв’язку України, відзив на позов не надала, проти позову заперечувала з підстав, наведених представником відповідача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що між позивачем –ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»(колишня назва –ТОВ УШСП «Вайтнауер –Україна Лтд») та відповідачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області 23.12.2005 р. було укладено договір оренди нерухомого майна що належить до державної власності, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6 на першому поверсі комплексу морського вокзалу, що належить до державної власності та обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», обліковий № 2098409616. Строк дії цього договору неодноразово продовжувався, зокрема договорами про внесення змін до договору оренди від 23.12.2005 р. державного майна, що належить до державної власності, від 25.01.2007 р., 25.10.2007 р., 23.09.2008 р., так останнього разу дію договору було продовжено до 31.07.2009 року.

До закінчення строку дії вищевказаного договору оренди позивач декілька разів звертався до відповідача з проханням продовжити строк цього договору на новий термін, зокрема, 07.04.2009 року було направлено лист № 168, проте, як стверджує позивач та видно з матеріалів справи, відповіді на нього РВ ФДМУ по Одеській області не надало.

Листом № 41-дф-40/7004 від 27.07.2009 р. балансоутримувач об’єкту оренди –ДП «Одеський морський торговельний порт»повідомило позивача про розірвання договору.

З огляду на те, що строк дії договору оренди закінчився 31.07.2009 р., а угода про продовження строку дії договору оренди, позивачем було повернуто об’єкт оренди орендодавцеві за актом приймання-передачі від 31.07.2009 року, оскільки його не повернення свідчило б за таких умов про порушення позивачем законодавства України, а саме користування чужим майном без належного дозволу.

Згодом, відповідно до ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», відповідачем було прийняте рішення про проведення конкурсу на право укладення договору оренди вказаного вище державного майна та запропоновано позивачеві прийняти участь у вказаному конкурсі.

Як видно з пояснень представника позивача все ще бажаючи поновити свої права як орендаря спірного приміщення в позасудовому порядку, ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»прийняло рішення прийняти участь в конкурсі та надало необхідні документи.

Разом з тим, перед початком конкурсу позивач звернувся на адресу конкурсної комісії з вимогою скасувати проведення конкурсу та укласти договір оренди з позивачем поза конкурсом.

Як вбачається з протоколу засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладання договору оренди державного майна № 832 від 23.12.2009 р., цю вимогу було відхилено.

За результатами конкурсу позивач став його переможцем. Інформацію про переможця було опубліковано в газеті "Відомості приватизації" N 47 (589) від 02.12.2009 року, що стало підставою для укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.01.2010 року.

Судом також встановлено, що 05.01.2010 року ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»у відповідності зі ст. 181 ГК України листом № 3 звернулось до РВ ФДМУ із пропозицією укласти договір про внесення змін до зазначеного вище договору оренди (стосовно продовження строку дії останнього), проте, як видно з матеріалів справи відповіді на цей лист позивачеві надано не було.

Тож, відмова відповідача укласти договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 23.12.2005 року щодо продовження строку дії вказаного договору, проведення конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Одесі по вул. Приморській, 6, укладення з в’язку з цим договору оренди від 28.01.2010 р., вирішення питання про те, чи порушував відповідач право позивача на продовження строку дії договору оренди від 23.12.2009 року, стали причиною спору у справі та слугують підставою для звернення позивача до суду.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік. Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним та зміна правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проаналізувавши подані до суду документи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про правомірність позовних вимог за таких підстав:

Правовідносини сторін за договором оренди державного майна регулюються ЦК України, ГК України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 5 та 6 вказаного закону регламентовано, що орендодавцями майна, яке перебуває у комунальній власності, є, зокрема, органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, орендарями, відповідно, можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділи інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якій кореспондує ст. 291 ГК України, встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів законодавства, зокрема, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки та зобов’язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. При цьому укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ч 1 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду бюджетним установам; музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 141, 142 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

Крім того, частинами 4, 5 ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»(в редакції Закону України від 10.06.2009 р., чинній на час дії договору оренди від 23.12.2005 р.), встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди нерухомого майна.

Тобто, вказаною нормою фактично встановлене імперативне правило, яким, за умови належного виконання своїх обов’язків та завчасного повідомлення орендодавця орендар має право на продовження строку дії договору оренди державного майна.

Тож слід дійти висновку, що ця норма, по-перше, абсолютно виключає можливість проведення конкурсу на право укладення договору оренди державного майна, а по-друге, встановлює обов’язок відповідача (орендодавця) продовжити строк дії договору оренди за вимогою позивача (орендодавця).

Тієї ж думки дотримується і Фонд Державного майна України, яким в листі № 10-16-531 від 20.01.2010 року зазначено, що «…після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»(№ 1498-VI від 10.06.2009) орендарі отримали право на продовження договорів оренди без проведення конкурсу…».

Як випливає з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у справі, в даному випадку відсутні докази неналежного виконання ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»умов договору оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6. Крім того, як вже зазначалося, позивач завчасно повідомляв відповідача про бажання продовжити строк дії договору.

Таким чином, в даному випадку, наявні всі умови для продовження дії договору оренди державного нерухомого майна, укладеного між ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»та РВ ФДМУ по Одеській області 23.12.2009 року на строк до 2 років.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі, зокрема, випадків, встановлених законом. У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. При цьому у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

У відповідності з п.п. 1, 2 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 р. N 2149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.11.2004 р. за № 1405/10004 цей Порядок розроблено відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 7 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", з метою визначення порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна у випадках, передбачених чинним законодавством України. Дія Порядку поширюється, зокрема, на випадки проведення конкурсів з передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно п. 4 вказаного Порядку конкурс оголошується за ініціативою орендодавця або за наявності заяви про оренду від фізичної чи юридичної особи за умови відсутності заяви від особи, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду поза конкурсом.

Як видно з матеріалів справи позивачем, як особою, що має право на отримання державного майна в оренду поза конкурсом, направлявся до РВ ФДМУ по Одеській області листи № 168 від 07.04.2009 року та № 3 від 05.01.2010 року, про бажання продовжити строк дії договору від 23.12.2005 року, таку ж заяву було надано конкурсній комісії перед початком її засідання,а отже, дії і рішення конкурсної комісії під час проведення конкурсу на право оренди державного майна розташованого у м. Одесі по вул. Приморській, 6, вчинені з порушенням положень Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 2149 від 13.10.2004 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1405/10004 03.11.2004 р.

Що стосується укладення договору оренди вказаного вище майна, що належить до державної власності, від 28.01.2010 року, слід зазначити наступне: по-перше, договір укладений з позивачем як з переможцем відповідного конкурсу, але саме проведення конкурсу є незаконним; по-друге, п. 3.1 вказаного договору містить посилання на розмір орендної плати, обчислений відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 р. № 2149, проте, як встановлено судом, на час проведення конкурсу позивач мав право на отримання відповідного державного майна в оренду поза конкурсом (шляхом продовження строку дії договору оренди, що укладався раніше).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Як видно в даному випадку недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів, та, зокрема, дефекту (незаконності) змісту правочину і дефекту суб'єктного складу. Крім того, з огляду на наведене, слід констатувати неможливість визнання недійсними окремих частин договору, що у відповідності зі ст. 217 ЦК України тягне за собою необхідність визнання його недійсним повністю.

Як встановлено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, договір оренди від 28.01.2010 року, укладений з порушенням чинного законодавства, а отже є недійсним.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, серед яких, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, визнання права, визнання правочину недійсним та зміна правовідношення. Спосіб захисту порушеного права має відповідати наявному порушенню та сприяти його усуненню.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає нормам чинного законодавства, оскільки саме шляхом спонукання (зобов’язання) відповідача укласти з позивачем договір про внесення змін до договору оренди від 23.12.2005 року щодо продовження строку дії вказаного договору, позивач може припинити порушення своїх прав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України та зважаючи на факт встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у справі суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»щодо визнання результатів конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Одесі по вул. Приморській, 6, проведеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області 23.12.2009 року, результати якого закріплені протоколом № 832 від 23.12.2009 р., договору оренди вказаного майна від 28.01.2010 р. недійсними, та зобов’язання укласти додаткову угоду до договору оренди зазначеного вище об'єкту нерухомості від 23.12.2005 р. щодо продовження строку договору на 2 роки, та наявності підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що базуються на законних підставах, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»–задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсними рішення конкурсної комісії, прийняті за наслідками проведення конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості, розташованого в м. Одесі по вул. Приморській, 6 на першому поверсі комплексу морського вокзалу, що відбувся 23.12.2009 року, проведеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, закріплені протоколом № 832 від 23.12.2009 р.

3.          Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.01.2010 року, укладений за наслідками проведення конкурсу на право оренди об'єкту нерухомості між товариством з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області.

4.          Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.12.2005 року обліковий № 2098409616 в наступній редакції: «

ДОГОВІР

про внесення змін до Договору оренди від 23 грудня 2005 року (обліковий номер договору №2098409616) державного нерухомого майна, що належить до державної власності.

м. Одеса                                                                                «___» ______ 2010 року

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (код ЄДРПОУ 20984091), місцезнаходження якого: 65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15 (в подальшому іменоване «Орендодавець»), в особі начальника регіонального відділення ФДМУ по Одеській області Козлова Олександра Володимировича, що діє на підставі «Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України», затвердженого Постановою КМУ від 15 червня 1994 року № 412, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД» (код ЄДРПОУ 23161898), місцезнаходження якого: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 15 (в подальшому іменоване «Орендар»), в особі Генерального директора Шакарова Юрія Семеновича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, (разом в подальшому іменовані як «Сторони»), уклали цей договір про внесення змін до Договору оренди від 23 грудня 2005 року (обліковий номер договору №2098409616) державного нерухомого майна (надалі –«Зміни»», що належить до державної власності про наведене нижче:

1.          Пункт 10.1. договору оренди від 23 грудня 2005 року, доповнити реченням такого змісту:

«Продовжити термін дії цього договору до 31 липня 2011 року включно.»

2.          Ці Зміни діють з моменту їх підписання та є невід’ємною складовою часиною Договору оренди від 23 грудня 2005 року (обліковий номер договору №2098409616) державного нерухомого майна, що належить до державної власності.

3.          Ці Зміни, укладені у 4-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу: один –Орендодавцю, два –Орендарю, один –Балансоутримувачу.

4.          На відношення Сторін, не врегульовані цими Змінами, розповсюджуються умови Договору оренди від 23 грудня 2005 року (обліковий номер договору №2098409616) державного нерухомого майна, що належить до державної власності.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

Регіональне відділення Фонду державного

майна України по Одеській області

65125, м. Одеса, , вул. В. Арнаутська, 15

код ЄДРПОУ 20984091

Начальник

____ Козлов О.В.ОРЕНДАР:

Товариство з обмеженою відповідальністю

«ДЬЮТІ ФРІ УКРАЇНА ЛТД»

03150, м. Київ, вул. Боженка, 15

код ЄДРПОУ 23161898

Генеральний директор

____ Шакаров Ю.С.

БАЛАНСОУТРИМУВАЧ:

Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт»

65026, м. Одеса, Митна площа, 1.

Код ЄДРПОУ 01125666

Начальник ____ Павлюк М.П.»

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя