Рішення № 9079139, 22.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 9/21-10-367 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

До відповідача: спільного підприємства "ИТЕА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 28005,49грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 22.01.2010 р. за вх. № 481 представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з спільного підприємства "ИТЕА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі –Відповідач) в сумі 28005,49грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, письмовий відзив на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 81.5 кв.м. що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Чайковського.19 (далі - спірний об’єкт). належать до комунальної власності територіальної громади м. Одеси, управління яким здійснює Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ИТЕА" займало дане приміщення на підставі договору оренди № б/н від 20.03.2003 р.(далі -Договір), укладеного з управлінням з питань культури та мистецтва Одеської міської ради.

Додатковим погодженням від 09.01.2007р. було змінено назву Орендодавця на представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальної власності територіальної громади м. "Одеси". а також договору оренди від 20.03.2003 р. був наданий номер 51/2.

12.08.2008 р. Представництво звернулось до СП ТОВ "ИТЕА" з повідомленням № 01-15/1130 про відмову від договору оренди № 51/2 від 20.03.2003 р. на підставі того, що орендар в порушення п. 2.3 та 2.4. договору оренди, ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 762 Цивільного кодексу України орендар не сплачує орендну плату за користуванням об'єктом оренди, у зв'язку з чим орендодавцем було запропоновано Орендарю в строк до 26.08.2008р. повернути Представництву нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 81,5 кв.м. розташоване за адресою: м. Одеса. пров.Чайковського. 19 та оплатити заборгованість з орендної плати та пені.

Через вищенаведені обставини та несплату орендарем орендної плати, Представництво було змушено звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення з незаконно займаного приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати і пені за період з 20.04.2008р. по 26.08.2008 р. у сумі 8269.16 грн. та пені в сумі 768.65 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.12.2008 р. по справі 34/174-08-3857. позовні вимоги Представництва були задоволені у повному обсязі, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2009р.

Згідно ст. 785 ЦК України, наймач зобов'язаний повернути річ наймодавцю одразу ж після закінчення строку дії договору найму, та згідно акту приймання - передачі нежитлового приміщення.

22.09.2009р. державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеської міського управління юстиції Парфьоновим Г.В. був складений акт про примусове виселення СП ТОВ "ИТЕА" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 81,5 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса. пров.Чайковського. 19.

Відповідно до п. 3.8. Договору оренди у випадку припинення договору оренди, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору. Орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі приміщення Орендодавцю.

Вищезазначені обставини, з урахуванням п.3.8. Договору, вказують на наявність права Представництва вимагати від СП ТОВ "ИТЕА" сплати за фактичне використання приміщенням за період з 27.08.2008 р. по 22.09.2009 р. в сумі 28005.49 грн. відповідно до наданого розрахунку за фактичне користування приміщенням.

З огляду на викладене. Представництвом було направлено претензію за № 01-15/1259 от 19.10.2009 г. з пропозицією оплатити заборгованість за фактичне користування приміщенням у сумі 28005,49 грн. на розрахунковий рахунок Представництва. Але зазначена претензія залишилась без відповіді і задоволення.

Відповідно до п. 3.8. Договору, ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст. 762 та п.1. ст. 530 ЦК України, одним з обов'язків орендаря є внесення плати за користування об'єктом оренди своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно зі ст. 19 Закону України " Про оренду державного і комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Через неналежне виконання Відповідачем зобов'язань по Договору територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діє Представництво, в значній мірі втрачає кошти, які поступають в місцевий бюджет, чим порушується ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та перешкоджає ефективному використанню і розпорядженню вищевказаним об’єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Керуючись ст. ст. 15.16 ЦК України Представництво звертається до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу, та вимагає стягнення за фактичне використання приміщенням в сумі 28005,49 грн. в судовому порядку.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно п.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з спільного підприємства у формі ТОВ "ИТЕА" (юридична адреса: 65004, м. Одеса, вул. Гоголя.9. кв.12. р\р2600730019746 в АКБ УСБ. МФО 328016 код 24761100) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійска, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011. ЗКПО 26302595) - 28005,49грн., 280,05грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.