Постанова № 9077646, 11.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6298/09/1770

11 січня 2010 р. 18год. 20хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Сторожук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бойко О.Ю.,

відповідача: представник Бухта Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватне підприємство фірма "Інтерекопласт" <Список ><в особі >

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма “Інтерекопласт” звернулося з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Рівне № 0003002342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,5 грн., № 0003012342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн., № 0000692240/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств іноземних осіб в сумі 22643,91 грн. та № 0003022342/0 від 06.07.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 78897 грн.

В процесі розгляду справи по суті представник позивач збільшив позовні вимоги та просить суд додатково скасувати податкові повідомлення рішення № 0003002342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,50 грн., № 0003012342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн., № 0000642240/1/22-513 від 09.09.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств іноземних осіб в сумі 22643,91 грн.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ДПІ у м. Рівне визначаючи податкові зобов’язання по податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість на підставі п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР фактично було застосовано методику непрямих методів, яка на сьогоднішній день не затверджена.

Додатково зазначає, що 24.03.94 р. набрала чинності Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Контрагенти, яким ППФ “Інтерекопласт” виплачував доходи по договорах перевезення є резидентами Республіки Польща і силу ст. 8 Конвенції звільняються від оподаткування на території України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлений позов і додатково зазначив, що ППФ “Інтерекопласт” не здійснювало продажу квартир нижче ціни придбання в результаті чого було отримано прибуток, що засвідчується даними податкової звітності за відповідні періоди. На думку, представника позивача висновок податкового органу щодо завищення бюджетного відшкодування через не підтвердження сформованого податкового кредиту податковими накладними є надуманим та спростовується долученою до матеріалів справи податковою накладною від ТОВ “Укрторгпостачгруп ХХІ”.

Просить суд задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у м. Рівне № 0003002342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,5 грн., № 0003012342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн., № 0000692240/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств іноземних осіб в сумі 22643,91 грн. та № 0003022342/0 від 06.07.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 78897 грн. та аналогічні рішення зі індексом “1” від 10.09.2009 р.

Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема, представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки ППФ “Інтерекопласт” було встановлено реалізацію 4 квартир в будинку за адресою м. Рівне, вул. Тракторна, 4 (вул. Й. Драгайчука, 4) нижче звичайної ціни, яка склалася по регіоні, що є порушенням приписів п. 1.20, ст. 1, ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР та ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Додатково зазначає, що ППФ “Інтерекопласт” не надано до перевірки, довідок на підтвердження статусу резидентів Республіка Польща контрагентів, які надавали послуги перевезення автомобільним транспортом, як наслідок позивач у відповідності до ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР зобов’язаний був при виплаті останнім доходу утримати та перерахувати до бюджету податок на прибуток підприємств. Під час проведення перевірки було встановлено, що ППФ “Інтерекопласт” не виконано вказаний обов’язок, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Крім того представник відповідача вказує, що під час проведення перевірки було завищення позивачем податкового кредиту по податковій накладній отриманій від ТОВ “Укрторгпостачгруп-ХХІ” на загальну суму 100000 грн. Даний документ заповнено з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача оспорювані податкові повідомлення рішення є правомірними і підстав для задоволення позову не має. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.06.2009 р. підписано акт № 797/23-400/30461096 планової виїзної перевірки приватного підприємства фірми “Інтерекопласт” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

За наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення зі сторони ППФ “Інтерекопласт” вимог:

- пп. 1.20.1, пп. 1.20.2, пп. 1.20.3 п. 1.20 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР, що призвело до заниження податкового зобов’язання на суму 50269 грн.;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, абз. “в”, “д” пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 99932 грн. та завищення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 78897 грн.;

- п. 13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР при виплаті доходів нерезидентам за перевезення вантажів автомобільним транспортом (фрахт) не утримано та не перераховано до бюджету податок на прибуток за ставкою 6 % в сумі 7547,97 грн.

На підставі даного акту перевірки посадовими особами ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення рішення № 0003002342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,5 грн., № 0003012342/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн., № 0000692240/0 від 06.07.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств іноземних осіб в сумі 22643,91 грн. та № 0003022342/0 від 06.07.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 78897 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження. Під час розгляду первинної скарги ДПІ у м. Рівне було проведено позапланову перевірку та складено акт № 1085/23-400/30461096 у висновках якого зазначено аналогічні порушення податкового законодавства.

За результатами розгляду первинна скарга залишена без задоволення та прийнято податкові повідомлення рішення № 0003002342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,50 грн., № 0003012342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн., № 0000642240/1/22-513 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств іноземних осіб в сумі 22643,91 грн., № 0003022342/1 від 10.09.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 78897 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 21.12.2005 р. між ТОВ “Рівнеміськбуд” та ППФ “Інтерекопласт” укладено договір б/н інвестиційного фінансування будівництва житлового будинку за адресою м. Рівне, вул. Тракторна, 4 (вул. Й. Драгайчука, 4). Відповідно до даного договору ППФ “Інтерекопласт” надає ТОВ “Рівнеміськбуд” кошти для будівництва житлового будинку по вулиці Тракторній, 4. Натомість, після завершення будівництва ППФ “Інтерекопласт” отримує у власність частину житлового будинку згідно переліку квартир вказаному в додатку № 1 до договору.

Загальна вартість об’єкта обраховується виходячи із ціни одного квадратного метра загальної площі 1800 грн. і разом складає 3598380 грн.

ППФ “Інтерекопласт” проведено фінансування будівництва згідно встановленого графіку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів. 20.07.2007 р. на підставі акту приймання-передачі ППФ “Інтерекопласт” було отримано квартири, згідно з переліком, у новозбудованому будинку по вул. Тракторній, 4 м. Рівне від ТОВ “Рівнеміськбуд”. В наступному ППФ “Інтерекопласт” на підставі договору № 02/06-08 від 02.06.2006 р. дві однокімнатні квартири № 84 загальною площею 45,2 кв. м. та № 86 загальною площею 39,4 кв. м. було реалізовано ТОВ “Альянс Престиж Буд” за загальною ціною 152787,60 грн. Ціна 1 м. кв. складає 1806,00 грн. Квартира № 65 загальною площею 52.3 кв. м. на підставі договору від 11.03.2008 р. була реалізована Лойко Наталії Іванівні по ціні 103370,00 грн. з ПДВ. Балансова вартість даної квартири відповідно становить 78603,00 грн. Ціна за 1 м. кв. 1976,48 грн. Квартира №110 загальною площею 41,5 кв. м. на підставі договору від 27.05.2008 р. була реалізована Хоміцькому Любомиру Миколайовичу по ціні 82024,00 грн. з ПДВ. Балансова вартість даної квартири становить 62403 грн. Ціна за 1 м. кв. 1976,48 грн.

На думку посадових осіб ДПІ у м. Рівне вищенаведені квартири було реалізовано нижче звичайних цін в результаті чого було занижено податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України –Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Приписи вищенаведеної статті Цивільного кодексу України узгоджуються з вимогами пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР відповідно до якої, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

          Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР –Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР – База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

          З вищенаведеного слідує, що приписи Цивільного кодексу України та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР декларують свободу ринкових відносин, складовою частиною яких є вільне волевиявлення продавця при визначені ціни товару, що продається.

          Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР було встановлено застосування звичайних цін виключно при оподаткуванні операцій з пов’язаними особами.

          З акту перевірки не вбачається, що ТОВ “Альянс Престиж Буд”, Лойко Наталія Іванівна, Хоміцький Любомир Миколайович є пов’язаними особами з ППФ “Інтерекопласт”.

          Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР –під господарською діяльністю мають на увазі будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

          Як вбачається з матеріалів справи ціна придбання квартир у ТОВ “Рівнеміськбуд” є нижчою за ціну реалізацію останніх для ТОВ “Альянс Престиж Буд”, Лойко Наталії Іванівні, Хоміцькому Любомиру Миколайовичу. Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 1 кв. 2008 р. ППФ “Інтерекопласт” отримано прибуток в сумі 31416 грн., за 2 кв. 2008 р. сума прибутку складає 46836 грн. Таким чином, дана господарська операція мала наслідком отримання ППФ “Інтерекопласт” прибутку, що повністю узгоджується з положеннями п. 1.32 ст. 1 Закону України Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР.

          До того ж слід зауважити, що податковий орган приймає як звичайну ціну вартість придбання ППФ “Інтерекопласт” квартир у ТОВ “Рівнеміськбуд” по ціні 1800 грн. за 1 м. кв.

          Посилання ДПІ у м. Рівне на інформацію надану агентствами нерухомості відповідно до якої податковим органом визначено звичайну ціну на житло в регіоні не заслуговує, на увагу так як дана інформація не є офіційною статистичною інформацією, згідно приписів ст. 19 Закону України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII, за своєю суттю остання є половинчастою та не відображає загальної тенденції на ринку житла.

          За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність висновків ДПІ у м. Рівне щодо продажу ППФ “Інтерекопласт” квартир нижче звичайних цін, як наслідок необґрунтованим є збільшення валових доходів по податку на прибуток підприємств та податкових зобов’язань по податку на додану вартість ППФ “Інтерекопласт” .

          Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення рішення № 0003002342/0 від 06.07.2009 р., № 0003002342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 75403,5 грн., № 0003012342/0 від 06.07.2009 р., № 0003012342/1 від 10.09.2009 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 149898 грн. підлягають скасуванню як необґрунтовані та безпідставні.

          Під час проведення перевірки посадовими особами ДПІ у м. Рівне встановлено завищення зі сторони ППФ “Інтерекопласт” податкового кредиту на суму 100000 грн. по податковій накладній № 0610/4 від 06.10.2008 р. виписаної ТОВ “Укрторгпостачгруп-21”.

          Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР - платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

          Позивачем долучено до матеріалів справи копію податкової накладної № 0610/4 від 06.10.2008 р. виписаної ТОВ “Укрторгпостачгруп-21”, судом досліджено її на предмет відповідності вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Досліджена податкова накладна № 0610/4 від 06.10.2008 р. виписана ТОВ “Укрторгпостачгруп-21” відповідає за своїм змістом положенням вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР як наслідок податковим органом безпідставно не було враховано останню під час перевірки правильності формування ППФ “Інтерекопласт” податкового кредиту за жовтень 2008 р.

          Додатково слід зазначити, що податковий орган при проведенні перевірки обмежився перевагою “форми над сутністю” не дослідивши дані правовідносини на предмет формування ТОВ “Укрторгпостачгруп-21” податкових зобов’язань з ПДВ по факту надання ППФ “Інетрекопласт” спірної податкової накладної.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність зменшення посадовими особами ДПІ у м. Рівне ППФ “Інтерекопласт” бюджетного відшкодування. Як наслідок, податкове повідомлення рішення № 0003022342/0 від 06.07.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 78897 грн. підлягає скасуванню.

Як було встановлено під час проведення перевірок в період з 01.01.2008 р. 31.12.2008 р. ППФ “Інтерекопласт” за наданні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом було здійснено виплату доходів фірмі Zaklad Transporty Energryki Lublin в сумі 3000 Євро/22 256,87 грн. та фірмі “Inprosped Polska Sp.z.o.o.” в сумі 14000 Євро/103542,60 грн. Як вбачається з актів перевірки, під час їх проведення позивачем не було надано довідки на підтвердження резиденства Республіки Польща вищенаведених контрагентів. За таких обставин ДПІ у м. Рівне дійшла висновку, що виплачені доходи слід було оподатковувати на підставі п. 13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР.

Згідно пп. 13.1 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР –Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР –Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно п. 13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 рок № 334/94-ВР –Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Відповідно до ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, дата підписання 12.01.93 р., дата набуття чинності 11.03.94 р. –Прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

Згідно п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 470 –Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Як вбачається з матеріалів справи статус резидента Республіки Польща фірми “Inprosped Polska Sp.z.o.o.” підтверджується довідкою від 09.06.2009 р. виданою Начальником Другої Сілезької Податкової інспекції.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що згідно з приписами ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень доходи отримані фірмою Inprosped Polska Sp.z.o.o.” повинні оподатковуватися в Республіці Польща.

На підтвердження резиденства фірми Zaklad Transporty Energryki Lublin позивачем надано довідку від 16.06.2009 р. Начальника першої фінансової інспекції в Любліні з якої вбачається, що Заяць Андрій є резидентом Республіка Польща. Дана довідка не підтверджує статусу резидента Республіка Польща фірми Zaklad Transporty Energryki Lublin.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ППФ “Інтерекопласт” виплачуючи фірмі Zaklad Transporty Energryki Lublin дохід в сумі 3000 Євро/22 256,87 грн. зобов’язаний був утримати та перерахувати до бюджету 6 відсотків податку на прибуток підприємств від суми виплаченого доходу, що складає 1335,41 грн. (22256,87 грн.* 0,06).

Відповідно до приписів пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” 21 грудня 2000 року № 2181-III –У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, ДПІ у м. Рівне було правомірно застосовано штрафні санкції в сумі 2670,82 грн. (1335,41 грн. * 2).

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення рішення № 0000692240/0 від 06.07.2009 р. та № 0000642240/1/22-513 від 09.09.2009 р. є правомірним в частині визначення податку на прибуток підприємств на загальну суму 4006,23 грн. в т.ч. 1335,41 грн. основного платежу та 2670,82 грн. застосованих штрафних санкцій, як наслідок в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 18637,68 грн., то в цій частині оспорювані податкові повідомлення рішення № 0000692240/0 від 06.07.2009 р. та № 0000642240/1/22-513 від 09.09.2009 р. є неправомірними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0003002342/0 від 6 липня 2009 року, №0003002342/1 від 10 вересня 2009 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 75 403, 50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0003012342/0 від 6 липня 2009 року, №0003012342/1 від 10 вересня 2009 року про донарахування податку на додану вартість на суму 149 898, 00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №0000642240/0/22-513 від 6 липня 2009 року, №0000642240/1/22-513 від 9 вересня 2009 року в частині донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 18 637, 68 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне №003022342/0 від 6 липня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя                                                   Жуковська Л.А.