Постанова № 9077644, 18.12.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4859/09/1770

18 грудня 2009 р. 10год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: представник Тарновецький Я.М.,

відповідача: представник Павлишина О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" <Список ><в особі >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетелекомбуд” звернулося з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Рівне № 0002562342/0/23-121 від 15.06.2009 р. про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8255,52 грн. в т.ч. 5503,68 грн. основного платежу та 2751,84 грн. застосованих штрафних санкцій та податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Рівне № 0002572342/0/23-121 від 15.06.2009 р. про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6604,41 грн. в т.ч. 4402,94 грн. основного платежу та 2301,47 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що вчиненні господарські операції ТОВ “Рівнетелекомбуд” з ТОВ “В-М-К Інвест” підтверджуються первинними документами у відповідності до вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР та Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Додатково стверджує, що товари, які були придбані у ТОВ “В-М-К Інвест” були використанні ТОВ “Рівнетелекомбуд” у власній господарській діяльності, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт з корпорацією “Альтіс-Холдинг”, ПП ОСОБА_1. та ТОВ “Інвестжитлобуд”.

Крім того зазначає, що на момент придбання продукції у ТОВ “В-М-К Інвест”, щодо останнього не існувало рішення Оболонського районного суду про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлений позов. Просив суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002562342/0/23-121 від 15.06.2009 р. № 0002572342/0/23-121 від 15.06.2009 р.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальної невиїзної перевірки позивача було встановлено, що ТОВ “Рівнетелекомбуд” придбавало у ТОВ “В-М-К Інвест” товарно-матеріальні цінності. Як було встановлено під час проведення перевірки, рішенням Оболонського районного суду м. Києва по справі 2-а-406/07 від 03.08.2007 р. було визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “В-М-К Інвест”. Як вбачається з рішення суду, ОСОБА_2. засновник та директор товариства, не здійснювала будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ “В-М-К Інвест” та не підписувала жодних фінансово-господарських документів. За таких обставин, на думку відповідача, право та дієздатність ТОВ “В-М-К Інвест” реалізовувалася невстановленими та не уповноваженими на те особами, як наслідок первинні документи, що надані під час проведення перевірки ТОВ “Рівнетелекомбуд” оформлені неналежним чином і не можуть бути взяті до уваги. Враховуючи вищевикладене, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем було порушено приписи пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР та пп. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Представник відповідача повністю підтримав позицію викладену в письмових запереченнях, вважає оспорюванні податкові повідомлення рішення правомірними та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2009 р. було підписано акт № 702/23-400/31710741 документальної невиїзної перевірки ТОВ “Рівнетелекомбуд” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “В-М-К Інвест”, проведеної посадовими особами ДПІ у м. Рівне, за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р.

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення зі сторони ТОВ “Рівнетелекомбуд” пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за 2006 р. на суму 5503,68 грн. та пп. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за 2006 р. на суму 4402,94 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення рішення № 0002562342/0/23-121 від 15.06.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8255,52 грн. в т.ч. 5503,68 грн. основного платежу та 2751,84 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0002572342/0/23-121 від 15.06.2009 р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6604,41 грн. в т.ч. 4402,94 грн. основного платежу та 2301,47 грн. застосованих штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи прийняття оспорюваних податкових повідомлень рішень посадові особи ДПІ у м. Рівне послалися на наявність судового рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 2-а-406/07, яким визнано недійсним статут ТОВ “В-М-К Інвест” та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту їх реєстрації.

З такими висновками податкового органу суд не може погодитися з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 31.05.2006 р. ТОВ “Рівнетелекомбуд” придбав у ТОВ “В-М-К Інвест” кабель ТППеп 100?2?0,4 довжиною 1,04 км та люк звязку загальною вартість 13830,74 грн. в т. ч. 2305,12 грн. ПДВ. По факту придбання ТОВ “В-М-К Інвест” було виписано накладну № 36 від 31.05.2006 р. та податкову накладну № 36 від 31.05.2006 р. 28.07.2006 р. ТОВ “Рівнетелекомбуд” було придбано у ТОВ “В-М-К Інвест” кабель ТППеп 100?2?0,4 довжиною 0,12 км, кабель ТППеп 200?2?0,4 довжиною 0,12 км, кабель ТППеп 50?2?0,4 довжиною 0,24 км, консоль КК4-1 та муфти, загальною вартістю 12586,92 грн. з ПДВ. На підтвердження вчиненої господарської операції ТОВ “В-М-К Інвест” було виписано накладну № 217 від 28.07.2006 р. та податкову накладну № 254 від 28.07.2006 р. плата за придбаний товар проводилася шляхом перерахування коштів через розрахункові рахунки товариств, що підтверджується банківськими виписками.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, у відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Придбані у ТОВ “В-М-К Інвест” товарно-матеріальні цінності були використані ТОВ “Рівнетелекомбуд” при проведенні підрядних робіт за замовленнями Корпорації “Альтіс-Холдинг”, ПП ОСОБА_1., ТОВ компанії “Інвестжитлобуд”, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та актів приймання передачі виконаних підрядних робіт.

В результаті здійсненної господарської діяльності ТОВ “Рівнетелекомбуд” отримано за 3 кв. 2006 р. прибуток в сумі 240348 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що придані позивачем у ТОВ “В-М-К Інвест” товарно-матеріальні цінності були використанні в господарській діяльності позивача, яка в наступному мала наслідком отримання прибутку.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки витрати та податковий кредит сформовані ТОВ “Рівнетелекомбуд” по господарських операціях вчинених з ТОВ “В-М-К Інвест” підтверджуються накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями. Зі сторони ДПІ у м. Рівне відсутні будь-які зауваження щодо оформлення вищезазначених документів.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що господарські операції вчинені ТОВ “Рівнетелекомбуд” з ТОВ “В-М-К Інвест” підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ “В-М-К Інвест” було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі 2-а-406/07 від 03.08.2007 р. не тягне за собою автоматичного визнання недійсними правочинів вчинених ТОВ “В-М-К Інвест” до його винесення. Судове рішення не має зворотної сили в часі як наслідок посилання ДПІ у м. Рівне на останнє, як на підставу неврахування наданих до перевірки ТОВ “Рівнетелекомбуд” первинних документів є необґрунтованим та надуманим.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходиться до висновку, що ДПІ у м. Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень рішень № 0002562342/0/23-121 від 15.06.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 8255,52 грн. в т.ч. 5503,68 грн. основного платежу та 2751,84 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0002572342/0/23-121 від 15.06.2009 р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6604,41 грн. в т.ч. 4402,94 грн. основного платежу та 2301,47 грн. застосованих штрафних санкцій, в той час як ТОВ “Рівнетелекомбуд” спростовано належними та допустимими доказами підстави їх прийняття.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати незаконними та скасувати з моменту їх прийняття податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 0002562342/0/23-121, №0002572342/0/23-121 від 15 червня 2009 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.