Рішення № 90760465, 02.07.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12137/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 липня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Іванова А.П.,

з участю секретаря судового засідання Бота О.І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданн і в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просив суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса БРНО Колейчик В.В. № 3248, виданий 01.08.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 3248 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 13 978, 05 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2019 року

підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові, заперечень проти заочного розгляд справи не висловлювали.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Колейчик В.В. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Зі згоди позивача та його представника , суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

З`ясуваши позицію позивача та його представника, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 24.09.2019 року ОСОБА_1 дізнався що існує постанова приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.09.2019 . У вказаній вище постанові приватного виконавця зазначено те, що підставою для її винесення став виконавчий напис нотаріуса БРНО Київської області Колейчик В.В. Також даною постановою вирішено стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість в розмірі 13978,05 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис №3248 від 01.08.2019 виданий приватним нотаріусом Колейчик В.В. вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на прострочену заборгованість.

На підставі документів, наданих відповідачем третій особі із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис вчинено з порушенням.

Виконавчий напис вчинено із грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних дій, і відповідачем пропущено строк, на протязі якого відповідач міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерстваюстиції України від 22.02.2012№ 296/5 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Проте, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і третьою особою - приватним нотаріусом нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення позивача ОСОБА_1 щодо наявності безспірної заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання виконавчого напису, вчиненого 01.08.2019 року приватним нотаріусом нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрованого в реєстрі під номером 3248, про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13978,05 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача - ТОВ «Фінансова Компаня «Сіті Фінанс».

Керуючись ст.ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39508708), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Колейчик Володимир Вікторович (місцезнаходження: 07401, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 15, офіс 6) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.08.2019 року та зареєстрований в реєстрі під номером 3248 приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 13978,05 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов