Постанова № 9075459, 18.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6638/09/1770

18 січня 2010 р. 17год. 27хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Масюк О.І.,

відповідача: представник Шевчук С.М., прокурор:< Текст >, третьої особи:< Текст >,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватне підприємство-фірма "ТРИ-В" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

до Державна податкова інспекція в м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство фірма "Три-В" (далі ППФ "Три-В") звернулося в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001122342/3/23-121, №0001112342/3/23-121 від 08.10.2009 року.

В судовому засіданніпредставник позивача позов підтримала, обґрунтувала вимоги положеннями пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.2.3., пп.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та пп.5.2.1. п.5.2 , пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. Висновки податкового органу, які покладено в основу спірних рішень вважає неправомірними, позаяк сума витрат, понесених на придбання у ПП "Аспленіум" товарів підтверджена необхідними документами первинного обліку, як і сума сплаченого в ціні таких товарів ПДВ, підтверджена податковими накладними, виписаними суб'єктом господарю- вання, який, на момент їх оформлення був зареєстрованим платником ПДВ. Ствердила, що висновки податкового органу зроблені лише на підставі аналізу матеріалів кримінальної справи, тобто інформації, одержаної з джерел інших, ніж первинні документи, що є протиправним заходом. На таких підставах просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Зазначив, що під час проведення перевірки, позивачем не було надано усіх первинних документів, які б підтвердили факт поставки ПП "Аспленіум" товарів. Крім того, вказав, що сукупністю зібраних в ході розслідування кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України - за фактом використання завідомо підробленого документа та за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України - за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення ПП "Аспленіум" з метою прикриття незаконної діяльності, доведено факт підробки паспорту гр.ОСОБА_3, шляхом вклеювання до нього фотокартки гр.ОСОБА_4, та використання останнім цього паспорту для підтвердження його особи, як керівника ПП "Аспленіум", яке, в свою чергу, було створене з метою конвертації безготівкових коштів в готівку. Вказав, що жодною господарською діяльністю ПП "Аспленіум" не займалося. Відтак, ствердив, що операції з вказаним контрагентом є такими, які відбувалися лише на папері, а правочин укладений з позивачем не був спрямований на реальне настання наслідків передбачених ним, а відтак, в силу приписів ст.ст.203, 215 ЦК України, є нікчемним. На таких підставах, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позапланова виїзна документальна перевірка позивача була призначена, як перевірка по кримінальній справі №20-47-07, постановою Рівненського міського суду №4-305/09 від 12.02.2009 року (а.с.73).

ЇЇ результати оформлені актом "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Три-В" код ЄДРПОУ 24178056 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством "Аспленіум" код ЄДРПОУ 34703892 за період з 27.10.2006 року по 31.01.2009 року" (а.с.8-16, 76-92).

На підставі акту перевірки та за результатами процедури адміністративного узгодження відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001122342/3/23-121 від 08.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 42066 грн., в тому числі за основним платежем - 28044 грн. та за штрафними санкціями 14022 грн. (а.с.6);

- №0001112342/3/23-121 від 08.10.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 33653 грн., в тому числі за основним платежем - 22435 грн. та за штрафними санкціями 11218 грн. (а.с.7).

В основу податкового повідомлення-рішення №0001122342/3/23-121 від 08.10.2009 року, покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. В основу податкового повідомлення-рішення №0001112342/3/23-121 від 08.10.2009 року покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Вказані висновки, в свою чергу, зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ПП "Аспленіум" і оформлені первинною документацією позивача, копії якої долучені до матеріалів справи та досліджені судом (а.с.28-39).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення податкових зобовязань слугували висновки податкового органу про включення до складу валових витрат, витрат по ПП "Аспленіум", які не підтверджені документально на суму 112175 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 28044 грн., в т.ч. у IV кварталі 2006 року на суму 27000 грн. та в I кварталі 2007 року на суму 1044 грн., та включення до складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ 22435 грн., в тому числі за листопад 2006 року 935 грн., за грудень 2006 року 20614 грн., січень 2007 року 835 грн. та за березень 2007 року 51 грн. Вказаний висновок, в свою чергу, ґрунтується на тому, що операція з придбання товарів у ПП "Аспленіум" згідно з усною угодою є нікчемною та безтоварною.

Про виконання усної угоди сторони оформили видаткові накладні №06/12-12 від 19.12.2006 року, №06/12-14 від 27.12.2006 року, №06/12-15 від 29.12.2006 року, №06/11-02 від 20.11.2006 року, №06/12-08 від 01.12.2006 року, №07/12-01 від 02.01.2007 року (а.с.34-38). Відповідно до вказаних накладних ПП "Аспленіум" поставило ППФ "Три-В" електротовари на загальну суму 134610,02 грн., в т.ч. ПДВ 22435,00 грн. На вказану суму ПДВ ПП "Аспленіум" виписано податкові накладні №06/12-12 від 19.12.2006 року, №06/12-14 від 27.12.2006 року, №06/12-15 від 29.12.2006 року, №06/11-02 від 20.11.2006 року, №06/12-08 від 01.12.2006 року, №б/н від 02.01.2007 року (а.с.28-33). І видаткові і податкові накладні оформлені за підписом керівника ПП "Аспленіум" - ОСОБА_3

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював оплату товарів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Аспленіум" на загальну суму 134610,02 грн., в т.ч. ПДВ 22435,00 грн. Вказані операції відображені позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних, а суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту у відповідних періодах на загальну суму 22435,00 грн. (а.с.10).

Долученими відповідачем до справи матеріалами кримінальної справи №20/47-07, дозвіл на використання яких надано податковому органу начальником слідчого відділу ПМ ДПА в Рівненській області (а.с.75), підтверджено, що з 26.12.2006 року керівником ПП "Аспленіум" призначено ОСОБА_3 (а.с.50), який фактично не підписував жодних установчих та реєстраційних документів та не являвся ні керівником, ні засновником даного субєкта підприємницької діяльності, натомість восени 2006 року втратив свій паспорт біля "Будинку одягу" в м. Рівне (а.с.53-54). Вказаний паспорт ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після його підробки, шляхом вклеювання туди фотокартки ОСОБА_4, використовувався для одержання банківських та товарних кредитів. Наведені обставини підтверджені вироком Рівненського міського суду від 09.10.2007 року в кримінальній справі №1-554/07 про обвинувачення в тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст.358 КК України (а.с.58-68), який змінений ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 16.06.2009 року лише в частині відшкодування засудженими судових витрат (а.с.55-57). Факт підробки паспорту шляхом заміни фотокартки ОСОБА_3 фотокарткою ОСОБА_4 доведено також висновками технічної експертизи (а.с.51-52).

Матеріали кримінальної справи, в частині використання підробленого паспорту для внесення змін до відомостей про юридичну особу ПП "Аспленіум" щодо призначення керівником ОСОБА_3 були виділені в окреме провадження. 30.05.2007 року прокуратурою Рівненської області було порушено кримінальну справу по факту фіктивного підприємництва ПП "Аспленіум" за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України. 23.06.2007 року вказані справи обєднано в одне провадження, присвоєно номер №20/47-07 (а.с.46). Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.06.2007 року, який проводився працівниками ОВС УБОЗ УМВС України в Рівненській області він використав втрачений паспорт ОСОБА_3, у який попередньо вклеїв свою фотокартку, не для ведення господарської діяльності ПП "Аспленіум" від імені ОСОБА_3, а для конвертації безготівкових коштів у готівку, за що отримував відсоток від знятої з розрахункового рахунку ПП "Аспленіум" суми. ОСОБА_4 вказав і на той факт, що одного разу, грошові кошти в сумі 79000 грн., які були перераховані на розрахунковий рахунок ПП "Аспленіум" ПП фірмою "Три-В", були зняті ним і доставлені за місцезнаходженням цієї фірми (а.с.47-49).

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. А згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит згідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 цієї ж статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними.

Матеріалами справи доведено, що до складу валових витрат позивача у IV кварталі 2006 року та в I кварталі 2007 року включено суми коштів сплачених на користь ПП "Аспленіум", а податковий кредит позивача за листопад-грудень 2006 року та січень-березень 2007 року сформовано в тому числі і на підставі виписаних ПП "Аспленіум" податкових накладних.В той же час, сама по собі наявність у позивача видаткових та податкових, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту, позаяк вищевказані документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх обовязкового підписання уповноваженою особою.

Так, відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Для письмових правочинів, які вчиняє юридична особа, в ч.2 ст.207 ЦК України встановлені спеціальні вимоги - вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою. Вимоги закону щодо необхідності вчинення правочинів у певній формі спрямовані сприяти фіксації волевиявлення суб'єкта правочину з метою забезпечення доказовості реального існування між сторонами відповідного правовідношення та дійсності їх взаємних обов'язків та вимог. У відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999 року, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Аналогічним чином, відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, податкова накладна підписуються особою, уповноваженою платником податкуздійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку - продавця.

В ч.3 ст.206 ЦК України передбачено поняття правочину на виконання договору. Таким правочином є складання первинних документів та податкових накладних, які підтверджують виконання укладеного господарського договору, так як їх складання породжує для сторін обов'язки щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, коригування своїх податкових зобов'язань тощо.

Оскільки матеріалами справи доведено, що від імені ПП "Аспленіум", діяли особи, які небулинаділені відповідними правами та обов'язками, тобто не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочинів, то під час вчинення правочинів на виконання усних угод (виписування видаткових та податкових накладних), не були додержані вимоги ч.2 ст.203 ЦК України, а відтак означені правочини є нікчемними в силу закону.

Позивачем не надано суду жодних інших, крім видаткових накладних, документів, які б підтвердили факт отримання від ПП "Аспленіум" товарів (документи, що підтверджують перевезення товару, його приймання, оприбуткування, складський облік тощо).

Таким чином суд, беручи до уваги встановлений слідством факт внесення змін до відомостей про юридичну особу ПП "Аспленіум" щодо призначення керівником ОСОБА_3, на підставі паспорту, який ним був втрачений та який, після вклеювання фотокартки гр.ОСОБА_4, використовувався останнім для підтвердження своєї особи, як керівника ПП "Аспленіум", відсутність будь-яких доказів здійснення ПП "Аспленіум" господарської діяльності та його причетність до надання особам послуг з конвертації безготівкових коштів в готівку, приходить до висновку що усний договір щодо поставки ПП "Аспленіум" для ППФ "Три-В" електротоварів не був спрямований на настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Згідно з вимогами ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок. А згідно з ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобовязань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому й вважаються такими, що порушують публічний порядок. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки юридичних наслідків усний договір щодо поставки ПП "Аспленіум" для ППФ "Три-В" товарів не створює в силу своєї нікчемності, тому виписані видаткові та податкові накладні на його виконання не можуть братись до уваги в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Такий висновок зроблено з врахуванням практики Верховного Суду України, яка свідчить, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли до валових витрат віднесено ті, які нібито мали місце внаслідок проведення операцій за удаваними (нікчемними) угодами (Постанови судової палати в адміністративних справах Верховного Суду №08/91 від 01.04.2008 року №07/109 від 02.10.2007 року).

Доводи позивача щодо подальшого продажу ППФ "Три-В" отриманих у ПП "Аспленіум" електротоварів, судом до уваги не беруться, позаяк факт продажу ПП "Аспленіум" електротоварів, номенклатура яких відповідає, тій номенклатурі, яка визначена у видаткових накладних ПП "Аспленіум", доводить лише ту обставину, що такі товари були попередньо оприбутковані ППФ "Три-В", але зовсім не дає змоги встановити джерело їх отримання та, відповідно, не може підтвердити суму валових витрат, понесених ППФ "Три-В" на їх оплату.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в звязку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Приватному підприємству - фірмі "Три-В" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції в м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001122342/3/23-121, №0001112342/3/23-121 від 08.10.2009 року, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.01.10р.