Рішення № 90733083, 30.07.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/632/19 р.

2/622/28/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Золочівської селищної ради (код ЄДРПОУ25175462, адреса: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Центральна, 13а, електронна адреса: zolsrada@ukr.net), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 6,7549 га сільськогосподарського призначення на території Велико-Рогозянської сільської ради Золочівського району, яка належала останньому згідно Державного акту від 01.08.2001 року серія Р1№ 704339.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що за життя його батькові ОСОБА_5 належала, окрім іншого спадкового майна, і земельна ділянка площею 6,7549 га, що розташована на території Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту від 01.08.2001 року серія Р1 № 704339. За життя ОСОБА_5 склав заповіт від 22.06.2007 року, за яким заповів позивачу вказану земельну ділянку. Спадщину позивач прийняв звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, оскільки в державному акті від 01.08.2001 року серія Р1 № 704339 площа земельної ділянки вказана 6,7549 га. Кадастровий номер земельної ділянки не вказаний, натомість у заповіті від 22.06.2007 року площа земельної ділянки вказана 6,99 га. Кадастровий номер земельної ділянки також не вказаний. Вказані розбіжності не дозволили нотаріусу однозначно ідентифікувати земельну ділянку зазначену у державному акті із земельною ділянкою, зазначеною у заповіті. Проте позивач впевнений, що помилка у площі земельної ділянки чисто технічна та виникла з вини нотаріуса, що посвідчувала заповіт. Крім того, у попередньому заповіті від 05.08.2005 року площу земельної ділянки вказано правильно. В даний час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

Ухвалою судді від 10.06.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження на 01.07.2019 року, витребувано з Третьої Харківської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи № 47/2018 після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у приватного нотаріуса Пендюриної Лариси Сергіївни матеріали нотаріальної справи щодо посвідчення заповітів від 05.08.2005 року та від 20.06.2007 року від імені ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 07.08.2019 року витребувано із Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах головного територіального управління юстиції у Харківській області належним чином засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , 1941 року народження.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.01.2020 року витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області відомості про те, чи заводилася спадкова справа після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Мерефа Харківського району Харківської області, якщо так, то чи звертався хтось із потенційних спадкоємців із заявами про прийняття спадщини після останньої, чи видавалися свідоцтва про право на спадщину, якщо так, то коли та на чиє ім`я; із Мереф`янської міської ради Мереф`янської об`єднаної територіальної громади відомості щодо спадкоємців після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також осіб з якими вона постійно мешкала на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 04.06.2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник за угодою про надання адвокатських послуг від 16.01.2018 року адвокат Смаль В.В. не з`явилися, від останнього завчасно через канцелярію суду надійшла письмова заява з проханням справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Золочівський селищний голова Канівець Л.В. в судове засідання також не з`явився, завчасно подав до канцелярії суду письмову заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу за відсутності їх представника, вирішення справи відніс на розсуд суду

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду не надав. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 . До суду повертаються поштові повідомлення про неможливість вручення судових повісток ОСОБА_1 через відсутність адресата або за закінченням терміну зберігання.

Стаття 130 ЦПК України регулює питання вручення судових повісток

Частиною 1 статті визначено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Частиною 2 статті визначено, що розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Частиною 4 статті визначено, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Стаття 131 ЦПК України встановлює обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання

Згідно частини 1 вказаної статті учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Стаття 223 ЦПК України передбачають наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Частина 4 цієї ж статті встановлює, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа Пономарьов проти України 3 квітня 2008 року заява 3236/03).

Так, після подання 14.11.2019 року до суду заяви про відкладення справи у зв`язку з наміром звернутися за правовою допомогою до адвоката відповідач ОСОБА_2 жодного разу не отримав судової повітки про виклик до суду (05.12.2019 року, 14.01.2020 року, 19.02.2020 року, 17.03.2020 року, 15.04.2020 року, 18.05.2020 року, 04.06.2020 року, 24.06.2020 року, 14.07.2020 року) та жодного разу не поцікавився станом розгляду вказаної цивільної справи.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_8 в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , народився син ОСОБА_1 , про що 10 жовтня 1957 року виконкомом Артемівської сільської ради Дзержинського району Сталінської області складено актовий запис, та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , народився син ОСОБА_2 , про що 23 серпня 1961 року виконкомом Артемівської сільської ради міста Дзержинська Донецької області складено актовий запис № 269, та 11 квітня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області повторно видано відповідне свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

24 березня 2001 року рішенням XVI сесії ХХІІІ скликання В.Рогозянської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку, загальною площею 6,7549 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території В.Рогозянської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №704339 від 01 серпня 2001 року, що зареєстрований у Книзі записів записів державних актів на право приватної власності на землю за №2157.

05 серпня 2005 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, відповідно до якого: 1) належний йому житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою, на якій він розташований, що знаходиться в с. Велика Рогозянка Золочівського району Харківської області, заповів онучці ОСОБА_7 , 1985 року народження; 2) все інше майно та належну йому землю площею 6,7549 гектарів, що знаходиться на території В.Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності РІ № 704339 від 01.08.2001 року заповів синам, в рівних частинах кожному: ОСОБА_1 , 1957 року народження, та ОСОБА_2 , 1961 року народження. Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Пендюріною Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 644.

22 червня 2007 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, відповідно до якого: 1) належну йому землю площею 6,99 гектарів, що знаходиться на території В.Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності заповів синові ОСОБА_1 , 1957 року народження; 2) все інше майно, де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось, заповів ОСОБА_3 , 1941 року народження. Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Пендюріною Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 739.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 66 років в місті Харків померла ОСОБА_4 , про що 10 грудня 2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції складено актовий запис № 3604 та 27 липня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області повторно видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 років в місті Мерефа Харківського району Харківської області помер ОСОБА_1 , про що 23 січня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено актовий запис № 1278 та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 .

Згідно інформаційної довідки з реєстру територіальної громади міста Харкова №12-0002387-2018 від 16.03.2018 ОСОБА_1 , 1934 року народження, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

З довідки Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 25.07.2018 року № 15136/30-13-01 ОСОБА_2 , 1961 року народження, на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

З довідки Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 24.07.2018 року №1497-01 відповідно до діючої та архівної бази даних програмного комплексу ASOPD KOMTEX, ОСОБА_2 , 1961 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 24.07.2018 року на обліку в Управлінні не перебуває та ніяких видів соціальних допомог не отримує.

З довідки Дергачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 08.08.2018 року № 3332-02/39 ОСОБА_2 , 1961 року народження,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в Дергачівському ОУПФУ Харківської області не перебуває.

З довідки Дергачівського управління праці та соціального захисту населення від 01.08.2018 року № 07-16/686 ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 станом на 01.08.2018 року дійсно не перебуває на обліку в Дергачівському УПСЗН і не отримує ніяких видів допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 77 років в місті Мерефа Харківського району Харківської області померла ОСОБА_3 , про що 29 жовтня 2018 року Виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області складено актовий запис № 416 та цього ж дня видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 . Аналогічні відомості містяться також у актовому записі про смерть № 416 від 29 жовтня 2018 року, надісланому начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському районі та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області Локойдою Я.В. на виконання ухвали суду від 07.08.2019 року.

Згідно відомостей завідувача Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю. від 08.02.2020 року № 455/01.16 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Мерефа Харківського району Харківської області, з заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа невідкрита. Свідоцтво про право на спадщину держнотконтора не видавала. Аналогічні відомості містяться також в інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №59342045 від 08.02.2020 року.

З інформації першого заступника Мереф`янського міського голови Зибнєва В. від 06.04.2020 року № 1338 За обліками Картотеки та Реєстру територіальної громади Мереф`янської міської ради, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , значилася зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 ., інформація щодо зареєстрованих разом з померлою осіб на момент її смерті, відсутня.

Згідно повідомлення начальника відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Трофімова В. від 21.07.2020 року № 345/112-20 станом на 01.01.2013 року відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на землю, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди землі, на ім`я ОСОБА_5 зареєстрований державний акт серії Р1 №704339 від 01.08.2001 року за № 2157 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,7549 га. Інших земельних ділянок у власності чи користуванні ОСОБА_5 станом на 01.01.2013 року не зареєстровано.

Згідно належним чином завіреної копії спадкової справи №47/2018, наданої на виконання ухвали суду про від 10.06.2019 року Третьою Харківською державною нотаріальної конторою 06 березня 2018 року заведена спадкова справа №47/2018, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . 06.03.2018 року до нотаріальної контори за вх. № 128 надійшла заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , згодом 11.06.2018 року до нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини після ОСОБА_5 його сина ОСОБА_1 , зареєстрована за вх.№ 367. Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило. Свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом нікому не видавалися. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 06.03.2018 року № 51144548 приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Харківської області 05.08.2005 року та 22.06.2007 року були посвідчені заповіти ОСОБА_5 , зареєстровані за номерами 644 та 739 відповідно, з відміткою про чинність обох заповітів.

Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 12.12.2018 року №2564/02-31, винесеною державним нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори Лебедєвою Н.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,7549 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території В.Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у заповіті від 22.06.2007 року за реєстровим номером 739 ОСОБА_5 заповів своєму сину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,99 га., що знаходиться на території В.Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності, в той час, коли в державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 №704339 зазначена інша площа земельної ділянки. При цьому кадастровий номер ніде не зазначено, та у заповіті не конкретизовані реквізити державного акту, що викликає сумнів у тому, що земельна ділянка, зазначена у заповіті від 22.06.2007 року є земельною ділянкою, зазначеною у вказаному державному акті. Одночасно у попередньому заповіті від 05.08.2005 року площі земельної ділянки, зазначеної у заповіті та державному акті співпадають.

При вирішення спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5.

У ч.1 ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст.ст. 1268, 1269,1270 ЦК України (в ред. 2003 року) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно положень ч.ч. 1-3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктом 4.15 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юст України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 володів земельною ділянкою площею 6,7549 га сільськогосподарського призначення на території Велико-Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, яка належала останньому згідно Державного акту від 01.08.2001 року серія Р1№ 704339.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі спірну земельну ділянку.

Позивач як спадкоємець за заповітом, відповідно до положень ст.ст. 1233, 1236, 1268, 1269, 1270 ЦК України прийняв спадщину після смерті батька так як протягом 6 місячного строку подав заяву про прийняття спадщини. Брат позивача відповідач у справі ОСОБА_2 хоча і прийняв спадщину, протягом шестимісячного строку звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори, проте у заповіті від 22.06.2007 року, яким було змінено заповіт від 05.08.2005 року, зазначений не був, право на обов`язкову частку у спадщині згідно спадкової справи 47/2018 року не має. ОСОБА_3 , яка також є спадкоємицею після ОСОБА_5 згідно заповіту від 22.06.2007 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа після її смерті не заводилася, із заявами про прийняття чи відмову від спадщини не подавалися.

За таких обставин, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право власності на земельну ділянку площею 6,7549 га сільськогосподарського призначення на території Велико-Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, яка належала ОСОБА_5 згідно Державного акту від 01.08.2001 року серія Р1№ 704339. Оскільки це єдина земельна ділянка, яка перебувала у власності ОСОБА_5 , не зважаючи на розбіжності між державним актом та заповітом, суд доходить висновку, що саме її ОСОБА_5 заповів своєму сину ОСОБА_1 згідно заповіту від 22.06.2007 року. Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст.,ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268,294, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,7549 га сільськогосподарського призначення, що розташована на території Велико-Рогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області, яка належала ОСОБА_5 згідно Державного акту від 01.08.2001 року серія Р1№ 704339 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. С.Шабас