Рішення № 90729787, 23.07.2020, Вишгородський районний суд Київської області

23.07.2020 Справа № 363/1430/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд», третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд», третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, в якій просив стягнути з відповідача на його корить середню заробітну плату за весь час затримки надання трудової книжки та розрахунку під час звільнення в сумі 8 500 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з січня 2013 року працював на посаді комірника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» у філії підприємства, яке розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці. До початку 2019 року ніяких претензій та зауважень до позивача з боку його керівництва не було. 29.11.2018 року у зв`язку із народженням дитини, позивач написав заяву про надання короткочасної відпустки без збереження заробітної плати терміном на 12 днів. 11.12.2018 року ОСОБА_1 прибув на своє робоче місце та виявив, що на складі, де він працював комірником, проводиться ревізія, під час проведення якої позивача повідомили, що його переводять на інше відділення головного складу підприємства за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, на посаду вантажника - комплектувальника із зменшенням заробітної плати. Після завершення ревізії та звірки на складі, який перебував у його віданні, всі матеріальні цінності відповідали документам, ніякої нестачі не було виявлено та 21.01.2019 року ОСОБА_1 вирішив подати заяву про звільнення за власним бажанням та передав ключі від складу безпосередньо працівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» Шумило Максиму. Однак, безпосередній керівник позивача - ОСОБА_3 попросив позивача допомоги провести ревізію на складі «Мережа БТ», на що позивач погодився. 25.01.2019 року ОСОБА_3 сказав позивачу, що про результат ревізій на підприємстві була виявлена нестача 6 одиниць електроприладів на суму більш ніж 60 000 грн. та він звинуватив ОСОБА_1 у вказаній нестачі та змушував позивача напис ати розписку про те, що він винний в нестачі та зобов`язується її погасити. 06.02.2019 року позивач звернувся до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 з проханням підписати заяву про звільнення та видати наказ. Однак, після розмови з ОСОБА_3 директор директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 також відмовився звільнити позивача за власним бажанням та повідомив, що він не звільнить його до тих пір, поки позивач не погасить або не відпрацює вказану суму на що позивач відмовився. 10.02.2019 року позивач знову написав повторну заяву про звільнення, однак його не звільнили, вказану заяву відмовились приймати і тому він направив її поштою. 05.03.2019 року ОСОБА_1 отримав лист - повідомлення за підписом директора ОСОБА_2 в якому йому було запропоновано надати документальне підтвердження його відсутності на робочому місці з 21.01.2019 року по 07 березня 2019 року, а в разі відсутності документального підтвердження його буде звільнено з 07.03.2019 року за прогул. 16.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою про видачу йому наказу про прийняття на роботу, довідку про розмір його заробітної плати та копію наказу про його звільнення за власним бажанням. До цього часу на свою заяву позивач ніякої відповіді не отримав, а тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.07.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.01.2020 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог, а саме п. 3 про зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_1 зі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) на ст.36 п.6 КЗпП України. Провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито. В прийнятті заяви представника позивача про зміну позовних вимог відмовлено.

В судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву повністю підтримали та просили її задовольнити. Раніше надавали додаткові пояснення по справі позивача ОСОБА_1 .

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, а тому просила відмовити у їх задоволенні. Раніше надавала письмовий відзив на позовну заяву та письмові пояснення по справі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює головним бухгалтером у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд». Вона входила до складу комісії при складанні акту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці за період з 21.01.2019 року по 06.03.2019 року. Вказала, що з позивачем був здійснений розрахунок при його звільненні у повному обсязі, ОСОБА_1 особисто отримав грошові кошти за невикористану відпустку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що з 2007 року він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» на посаді завідуючого складом. Вказав, що він брав участь в перевірці відсутності ОСОБА_1 на робочому місці за період з 21.01.2019 року по 06.03.2019 року. Зазначив, що ОСОБА_1 був його підлеглим.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно наказу № 9 від 20.01.2014 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» на посаду комірника.

20.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

01.04.2016 року у відповідності до наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» № 12 ОСОБА_1 було переведено на посаду старшого комірника.

11.01.2019 року в структурному підрозділі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» у матеріально - відповідальної особи - старшого комірника ОСОБА_1 на складі за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 21 було виявлено нестачу товару на суму 79 266, 68 грн. про що свідчить акт контрольної перевірки інвентаризації матеріальних цінностей складу «Склад сети БТ Киев» за адресою: м. Київ, просп. С . Бандери , 21 та довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» про вартість товарно - матеріальних цінностей, нестачу яких було виявлено 11.01.2019 року в структурному підрозділі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» у матеріально - відповідальної особи - старшого комірника ОСОБА_1 на складі за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 21.

З 23.01.2019 року по 06.03.2019 року старший комірник ОСОБА_1 був відсутній на роботі цілий день без попередження відсутності і без поважних причин з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 будь - яких виправданих документів не надав та письмово не пояснив свою відсутність протягом вказаного вище періоду, про що свідчать акти про відсутність працівника на роботі, які складені директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 , головним завідувачем складу ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_5

01.03.2019 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» ОСОБА_2 було направлено до ОСОБА_1 лист - повідомлення з пропозицією до останнього про надання ним до 07.03.2019 року документального підтвердження його відсутності або письмових пояснень або ОСОБА_1 буде звільнено з 07.03.2019 року за прогул у відповідності з чинним законодавством України.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» № 17 від 07.03.2019 року звільнено з посади старшого комірника ОСОБА_1 07.03.2019 року у зв`язку з вчиненням ним прогулу без поважних причин, згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

16.04.2019 року за заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» Львова С.О. Оболонським УП ГУ НП в м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100050002832 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України за фактом виявленої нестачі товару на суму 79 266, 68 грн. в структурному підрозділі Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» у матеріально - відповідальної особи - старшого комірника ОСОБА_1 на складі за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 21

.Стаття 47 КЗпП і п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) передбачають, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення працівника видати йому трудову книжку із внесеним записом про звільнення і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

Крім того, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (частина п`ята статті 235 КЗпП України). Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 Інструкції.

Враховуючи вищезазначені правові норми, вирішальним при вирішенні даної справи є встановлення вини власника або уповноваженого ним органу у затримці видачі трудової книжки та проведенні розрахунку.

Як встановлено судом, 07.03.2019 року ОСОБА_1 було виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну оплачувану відпусту за період роботи з 20.01.2017 року по 07.03.2019 року - 50 календарних днів у розмірі 4782, 91 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер від 07.03.2019 року, про отримання яких міститься підпис позивача ОСОБА_1 та яким не заперечувався факт отримання коштів та видано трудову книжку.

Жодних доказів, спростовуючих наведене, позивачем чи його представником з дотриманням вимог ч. 3 ст.12, ст.ст.76, 77, 81 ЦПК України не надано.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» надано достатньо доказів на спростування твердження ОСОБА_1 у позовній заяві, а саме надані письмові докази щодо повного розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - трейд» з позивачем при звільненні та видачу трудової книжки, а тому судом не вбачаються підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення середньої заробітної плати за час розрахунку при звільненні.

Позивач не довів, що на день його звільнення з ним не був проведений повний розрахунок при звільненні, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача передбаченого ст.117 КЗпП України виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стосовно стягнення моральної шкоди судом зазначається наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, ОСОБА_1 мав можливість користуватися належними йому грошовими коштами, оскільки з ним був проведений повний розрахунок при звільненні 07.03.2019 року, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, суд відзначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем та його вини у невиплаті цієї заробітної плати та належних при звільненні сум у визначені ст. 116 КЗпП України строки, а тому і підстав вважати порушеними його трудові права на час розгляду справи немає.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 липня 2020 року.

Головуючий: М.Б. Баличева