Рішення № 90722338, 16.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2020Справа № 910/2737/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження

справу 910/2737/20

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного підприємства "Онікс-Опт"

про стягнення 26 513 345,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гіндрюк Т.С., довіреність № 113/18 від 03.04.2018;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Онікс-Опт" про стягнення 26513345,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 010/Д2-1-КБ/196 від 28.11.2017, що укладений в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операції № 01/42-0-1/11-025 від 15.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2020.

20.03.2020 на адресу господарського суду від відповідача надійшли: клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з введенням карантину та припиненням міжміського сполучення; клопотання про передачу справи до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 повідомлено сторін про перенесення судового засідання на 21.05.2020, у зв`язку з виконанням постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

15.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на клопотання про передачу справи до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 відкладено підготовче засідання на 25.06.2020, у зв`язку неявкою представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні 25.06.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги; просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до Господарського суду Миколаївської області та призначити справу до розгляду по суті.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про передачу справи до Господарського суду Миколаївської області, відмовив у його задоволенні, оскільки підстави прийняття даного позову до провадження Господарським судом міста Києва були наведені в ухвалі про відкриття провадження у справі від 28.02.2020, яку відповідач отримав, про що наявні відповідні докази в матеріалах справи.

Зокрема, суд зазначив, що положеннями п. 13.11. Генерального договору на здійснення кредитних операції №01/42-0-1/11-025 від 15.03.2011, в редакції Додаткової угоди № 01/42-0-1/11-025/47 від 11.06.2019, визначено місце виконання зобов`язань за Генеральним договором, в т. ч. з метою їх виконання поручителем або третіми особами, є: м. Київ, вул. Пирогова, буд.7-7б. За змістом ч. 1 та ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість права позивача щодо вибору між судами та підсудності даного спору Господарському суду міста Києва .

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 25.06.2020 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на на 16.07.2020.

Присутній у судовому засіданні 16.07.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги; просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до Господарського суду Миколаївської області та призначити справу до розгляду по суті.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 Банком (кредитор) і Товариством (позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операція №№01/42-0-1/11-025, за умовами пункту 1.1 якого кредитор зобов`язався здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2 і 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, умов і договорів, та здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Відповідно до додаткової угоди №01/42-0-1/11-025/19 12.06.2014 до Генерального договору сторони домовились включити до складу позичальників Приватне підприємство «ОНІКС-ОПТ».

Відповідно до додаткової угоди №01/42-0-1/11-025/30 від 23.12.2015 до Генерального договору сторони домовились включити до складу позичальників Фермерське господарство ЛВЕННІ ЛАНИ» (Позичальник-2) та виключити зі склали підприємство «ОНІКС-ОПТ».

Відповідно до додаткової угоди №01/42-0-1/11-025/38 від 10.05.2017 до Генерального договору сторони домовились включити до складу позичальників - Приватне підприємство «ОНІКС-ОПТ».

Додатковою угодою від 11.06.2019 №01/42-0-1/11-025/47 Генеральний договір викладено в новій редакції, згідно з якою:

- дефолт - обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Генеральним договором, обставини, які свідчать про те, що зобов`язання позичальника за Генеральним договором не будуть виконані, а також інші обставини, визначені статтею 9 Генерального договору та/або умовами як обставини дефолту (розділ «Визначення термінів» Генерального договору);

- Договори (Договір) - всі та окремі додаткові договори до Генерального договору, якими ініціюється здійснення Кредитних операцій у межах Генерального договору та в яких обумовлюється спеціальні умови здійснення таких операцій. Договори є невід`ємною частиною Генерального договору. Достатнім доказом того, що відповідний Договір є невід`ємною частиною Генерального договору та підпорядковується всім його положенням, є відповідне посилання в Договорі на Генеральний договір. Договір може містити положення, які змінюють умови Генерального договору та/або Умов, якщо про це прямо зазначено в Договорі (розділ «Визначення термінів» Генерального договору);

- Умови проведення кредитних операцій (Умови) - документ, який є додатком до Генерального договору та його невід`ємною частиною, в якому визначено порядок та особливості здійснення Кредитних операцій відповідного виду, а також додаткові права та обов`язки Кредитора та Позичальника, особливі умови та вимоги при здійсненні Кредитних операцій відповідного виду. Умови проведення кредитних операцій можуть містити положення, які змінюють умови Генерального договору, якщо про це зазначено в Умовах.

- кредитор зобов`язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.1 і 1.2 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а позичальник зобов`язаний виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитних операцій, Генерального договору, умов і договорів, та здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції (пункт 1.1 Генерального договору);

- загальний ліміт становить 200 000 000 грн.; останній день строку дії загального ліміту - 01.12.2024 або інша дата, визначена відповідно до статті 9 Генерального договору (пункт 1.2 Генерального договору);

- за змістом пунктів 9.1-9.4 Генерального договору у разі порушення Позичальниками строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Генеральним договором та/або за окремими договорами, а також у разі прийняття рішення про припинення Позичальника/Поручителя тощо Кредитор має безумовне право вимагати негайного дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

- Генеральний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Генеральним договором; при підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення Генерального договору, в тому числі при підписані договорів та змін до них, сторони визнають обов`язковим скріплення підписів позичальників/уповноважених осіб печаткою відповідної сторони (пункт 13.1 Генерального договору);

- Перелік осіб на стороні Позичальника (тобто склад Позичальників) може бути змінений шляхом укладання Сторонами додаткового договору про викладення в новій редакції були генерального договору (із зазначенням нового складу Позичальників), який підписується всіма Сторонами.

При виключенні будь-якої особи зі складу Позичальників, зазначений додатковий договір може бути укладений лише за відсутності невиконаних зобов`язань такого позичальника перед Кредитором. Після підписання додаткового договору до Генерального договору про виключення особи зі складу Позичальників, така особа у подальшому не приймає участі в укладанні та/або підписанні будь-яких документів, що стосуються умов Генерального договору.

у випадку включення до складу Позичальників нової особи (нового Позичальника), підписання відповідного додаткового договору до Генерального договору здійснюється Сторонами за участю нового Позичальника. З моменту підписання такого додаткового договору новий Позичальник приймає на себе всі права та обов`язки Позичальників, що випливають з Генерального договору (пункт 13.7. Генерального договору).

В рамках Генерального договору між позивачем чк Кредитором та ПП «Онікс-Опт» як Позичальником укладено кредитний договір №010/Д2-1-КБ/196 від 28.11.2017 (далі - Кредитний договір), за умовами якого ліміт кредитної операції - 27 873 005,64 грн. в межах Субліміту, вказаного в п. 1.3.1.5. Генерального договору (п. 1.1. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №010/Д2-1-КБ/196/04 від 11.06.2019).

Додатковою угодою №010/Д2-1-КБ/196/04 від 11.06.2019 до Кредитного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості та кінцеву дату повернення кредиту - 22.11.2022.

На виконання Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 27 873 005,64 грн, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою по рахунку.

Кредитні кошти повернуті позичальником частково у розмірі 1 359 660,64 грн., pалишок заборгованості становить 26 513 345,00 грн.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що відповідачем зобов`язання з повернення кредитних коштів у порядку визначеному Графіком погашення заборгованості виконано не було, внаслідок чого за ним станом на утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 6 513 345,00 грн, а позивач набув безумовного права вимагати дострокового повного погашення заборгованості за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генерального договору.

Враховуючи викладене, 28.10.2019 позивачем на адресу позичальників та поручителів направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Вказан вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по поверненню кредиту.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором та надання кредиту в сумі 27 873 005,64 грн (меморіальні ордера та виписка по рахунку), та існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 26 513 345,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи положення ст.ст 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи пунктів 9.1-9.4 Генерального договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по поверненню кредиту на момент розгляду справи судом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 26 513 345,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" до Приватного підприємства "Онікс-Опт" про стягнення 26513345,00 грн є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Онікс-Опт" (57210, Миколаївська обл., Вітовський район, смт. Воскресенське, вул. Соборна, буд. 58; ідентифікаційний код 36896357) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) заборгованість по кредиту у розмірі 26 513 345,00 грн та судовий збір у розмірі 397 700,18 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.08.2020.

Суддя А.І. Привалов