Ухвала суду № 907212, 24.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Промдоломітсервіс» на рішення господарського суду Донецької області від 22 березня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 травня 2005 року, у справі за позовом ТОВ «Промдоломітсервіс» до Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Промдоломітсервіс» звернулось до суду з позовом до Волноваської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.10.2004р. № 000079265000 на суму 53473,50 грн., у тому числі 17824,50 грн. - штрафні санкції, 35649 грн. - основний платіж. Позивач посилався на те, що податковим органом зроблено неправомірний висновок про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту, оскільки витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджені відповідними податковими накладними.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22 березня 2005 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 травня 2005 року зазначене рішення частково скасовано. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.10.2004р. № 000079265000 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 7318 грн. 20 коп. та застосованих фінансових санкцій у сумі 3659 грн. 10 коп. У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Промдоломітсервіс» просить скасувати зазначені судові рішення в частині та винести нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.

У запереченнях на касаційну скаргу Волноваська ОДПІ просить залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, вважаючи її законною і обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Волноваською ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Промдоломітсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002р. по 01.09.2004р., за результатами якої складений акт від 21.10.2004р. №1/24-75-26/211-31187298. Актом перевірки встановлено, що позивач в порушення вимог п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, а також за податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у податкових накладних не заповнені рядки: кількість (об'єм, обсяг), ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість, порядковий номер, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 35649 грн., у тому числі: у липні 2002 року - 4833грн., у жовтні 2002 року - 167грн., у січні 2003року - 1301грн., у лютому 2003 року - 5065грн., у березні 2003 року - 2984грн., у травні 2004 року - 7095грн., у червні 2004 року - 5676грн., у липні 2004 року - 5488грн., у серпні 2004 року - 3040грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.10.2004р. №0000792650/0, яким позивачу згідно з п.п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53473,50 грн., у тому числі основний платіж - 35649 грн., штрафні (фінансові) санкції - 17824,50 грн. Штрафні санкції нараховані згідно п.п.17.1.3. п. 17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед на бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом встановлено, що податкова накладна № 190 від 31.05.2002р., що складена СПО Докучаєвське АТП-11479 на суму 2000,25 грн., у т.ч. ПДВ - 333,38 грн. об'єктом оподаткування якою є авто послуги - не містить ціну одиниці продажу без врахування податку, кількість (обсяг, об'єм); представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити та підтвердити відповідними доказами, які саме авто послуги надавалися ,чи встановлена ціна цієї послуги у тонно кілометрах чи у будь-яких інших одиницях виміру.

Податкові накладні №1296 від 25.05.2004р. на суму 25542 грн., у т.ч. ПДВ - 4257 грн., № 1222 від 13.05.2004р. на суму 8514 грн., у т. ч. ПДВ - 1419 грн., № 1247 від 18.05.2004р. на суму 8514 грн., у т.ч. ПДВ - 1419 грн., № 1452 від 09.06.2004р. на суму 8514 грн., у т.ч. ПДВ 1419 грн., № 1540 від 23.06.2004р. на суму 25542 грн., у т.ч. ПДВ - 4257 грн., №1864 від 31.07.2004р. на суму 20750,40 грн., у т.ч. ПДВ - 3458,40 грн., №1712 від 08.07.2004р. на суму 17028 грн., у т.ч. ПДВ - 2838 грн., №2032 від 18.08.2004р. на суму 13500 грн., у т.ч. ПДВ - 2250 грн., що складені ВАТ "Новотроїцьке рудоуправління" об'єктом оподаткування в якій визначено товарно-транспортні витрати - не містять ціну поставки без врахування податку, кількість (обсяг, об'єм). Позивач не надав доказів здійснення за спірними накладними господарських операцій за цивільно-правовим договором, який передбачає передачу права власності на товари або послуги та ін., і які є об'єктом оподаткування. Відповідно до п.7.7.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті у бюджет або відшкодуванню з бюджету визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з будь-якою поставкою товарів або послуг протягом звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду. За правилами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Згідно з Законом України "Про податок на додану вартість", яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України. За таких підстав, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку, що податковим органом правомірно донарахований податок на додану вартість в сумі 28330грн.80коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 14165грн.40коп.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промдоломітсервіс» відхилити, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30 травня 2005 рокута змінене судом апеляційної інстанції рішення господарського суду Донецької області від 22 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: