Рішення № 90697606, 31.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4362/20

Справа № 522/5991/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 13.04.2020 р. до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 46 195, 92 грн. за Договором про відкриття поточного карткового рахунку з використанням електронного платіжного засобу №557 від 25.01.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.01.2016 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», правонаступником якого є АТ КБ «Комерційний Індустріальний Банк», та ОСОБА_1 був укладений договір шляхом надання оферти про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронного платіжного засобу на підставі заяви №557 від 25.01.2016 року, яку підписала відповідач, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 30 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї станом на 13.04.2020 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої становить 46 195,92 грн., з яких:

-29 769,98 грн. – прострочена заборгованість за Договором.

-8 961,84 грн. – прострочені нараховані % за заборгованість, яка обумовлена Договором.

-4 386,05 грн. – пеня за прострочення кредиту.

-2 178, 05 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків.

-900,00 грн. – штраф за кожний пропуск мінімального платежу згідно тарифів Банку.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року було задоволено самовідвід судді Чернявської Л.М.

Матеріали справи суддя Домусчі Л.В. отримала 28.04.2020 року,

Ухвалою суду від 28.04.20 року відкрите провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 29.05.2020 року.

У судове засідання, призначене на 29.05.2020 року учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, призначене на 02.07.2020 року учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином та у зв`язку з відсутністю належного підтвердження їх повідомлення засідання відкладено.

У судове засідання, призначене на 03.07.2020 року та 31.07.2020р. учасники справи не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 31.07.2020 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до ПАТ «Комерційний Інвестиційний Банк», правонаступником якого є АТ «Комерційний Інвестиційний Банк», (далі – Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Анкету-Заяву № від 13.01.2016 року, Заяву №557 від 25.01.2016 року згідно якої отримав(-ла) кредит у розмірі 30 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та тримала картку (а.с.71-72)..

Позивач виконав вимоги укладеної між ним та Відповідачем кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти, що не спростовано стороною Відповідача.

Із позову вбачається, що Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань кредитного договору від 25.01.2016 року у відповідача станом на 13.04.2020 року, виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, загальна сума якої, згідно розрахунку заборгованості становить 46 195, 92 грн.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно інформації у вказаній заяві № 557 від 25.01.2016 року ОСОБА_1 висловила свою згоду з тим, що ця заява разом із Тарифами Банку, Умовами та Правилами кредитування, складають невід`ємну частину оферти при цьому він ознайомлений та згоден із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог с. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а ткож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Між тим, встановлено, що в заяві № 557 від 25.01.2016 року містяться лише персональні дані Відповідача, дата та його підпис. При цьому, в заяві № 557 від 25.01.2016 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору , а саме: процентна ставка, номер кредитної картки, рахунок, та строк його дії, цільове призначення кредиту, обов`язковість яких передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Відповідно до заяви № 557 від 25.01.2016 , який долучено позивачем до матеріалів позовної заяви, визначено, що Заява разом з Правилами, Тарифами та Умовами кредитування становить оферту.

У той же час, позивачем АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» не надано суду доказів оформлення та підписання сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил кредитування, Правил банківського обслуговування фізичних осіб і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг з цими умовами з підписом відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року вказала, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи із правового аналізу вказаних норм Умови та Правила банківського обслуговування фізичних осіб, долучені до заяви відповідача, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови та Правила не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували , що саме ці Умови та Правила розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника.

Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила, Тарифи та Умови кредитування розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил банківського обслуговування візичниз осіб у ПАТ «Комерційний Інвестиційний Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Правила банківського обслуговування фізичних осіб не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Велика Палата Верховного Суду висловила висновок в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 з якого вбачається, що підписання анкети-заяви не можливо вважати договором про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Надані позивачем Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Комерційний Інвестиційний Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, додані позивачем, Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Комерційний Інвестиційний Банк» у зв`язку з відсутністю на них підпису Відповідача, суд вважає, що останні не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року (справа № 2320цс16).

Таким чином, за наданим позивачем витягом із умов та правил надання банківських послуг між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру процентів, штрафів, пені, оскільки зазначені складові договору не містять підпису позичальника.

Отже, суду не підтверджено належним чином щодо існування за вказаним кредитним договором розміру заборгованості процентної ставки, визначеного позивачем розміру штрафних санкцій та пені, а тому суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача заборгованість за процентами. У зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості: 8 961,84 грн. – прострочені нараховані % за заборгованість, яка обумовлена Договором.

-4 386,05 грн. – пеня за прострочення кредиту.

-2 178, 05 грн. – пеня за прострочення сплати відсотків.

-900,00 грн. – штраф за кожний пропуск мінімального платежу згідно тарифів Банку.

Доказів на спростування отримання кредитних коштів (тіло) у розмірі, зазначеному в розрахунку банку, відповідач суду не надав. Також Банком наданий розрахунок заборгованості на 13.04.2020 року, відповідно до якого заборгованість за кредит складає -29769, 98 грн.

На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29769, 98 грн. обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України , а тому задовольняє позов в цій частині.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 04.03.2020 року на зазначену суму.

Враховуючи те, що позовні вимоги банку були задоволені лише частково, то суд стягує судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (64,4 %) в сумі 1353,69 грн. (2102*64,4%/100% = 1353,69 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , Документ серії КЕ номер 439587 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Одеській обл. 06.12.2006 року) на користь АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» ( 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 6, Адреса для листування: 031150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, код ЄДРПОУ 21580639) заборгованість за кредитним договором від 25.01.2016 року у розмірі 29769 (двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , Документ серії КЕ номер 439587 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Одеській обл. 06.12.2006 року) на користь АТ «Комерційний Інвестиційний Банк» ( 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 6, Адреса для листування: 031150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, код ЄДРПОУ 21580639) судовий збір у розмірі 1353 (одна тисяча триста п`ятдесят три) грн. 69 коп.

В іншій часині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 31.07.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.