Рішення № 90697600, 23.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1861/20

Справа № 522/2650/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Наш Дом» про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди унаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

До суду 09 лютого 2017 року надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Наш Дом», за яким просив стягнути із відповідача грошову компенсацію за спричинену майнову шкоду у розмірі 289 768 грн., грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та понесені ним судові витрати.

Згідно обґрунтувань позову, позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою ОМУЮ Одеської області 19.09.2013 року. Належна йому квартира становить загальну площу 126, 2 кв.м, житлову – 55,6 кв.м. та складається із житлової кімнати №6, пл.. 14,9кв.м., житлової кімнати №7, пл.. 14,9кв.м., житлової кімнати №10, пл.. 25,8 кв.м., кухні №8, пл.. 15,5 кв.м, вбиральні №3 пл. 9,4 кв.м., коридору №4 пл. 6,4 кв.м., їдальні №9 пл. 23,1 кв.м., вбудованої шафи №2 пл. 0,7 кв.м, гардеробної №1 пл. 9,0 кв.м., гардеробної №5 пл. 2,3 кв.м..

Вказував, що управління будинком здійснює ТОВ «Фірма «Наш Дом».

Зазначав, що 28 жовтня 2014 року належну йому квартиру було затоплено внаслідок протікання дощових вод із верхнього поверху (де розташована котельна) через жалюзійні решітки припливної вентиляції. З цього приводу він неодноразово (28.10.2014 року та 20.11.2014 року) звертався до директора ТОВ «Фірма «Наш Дом». 21.11.2014 року комісією у складі головного інженера товариства, керуючого ЖК Медведева А.В., слюсаря-сантехніка ОСОБА_2 було проведено огляд належної йому житла та виявлено : затікання в кімнаті по стелі (намокання гіпсокартонної конструкції стелі, що включає в себе звукоізоляцію заг. пл.. 0,5 кв.м.); затікання в кімнаті – їдальні по стелі (намокання гіпсокартонної конструкції стелі, що включає в себе звукоізоляцію заг. пл.. 0,5 кв.м.).

Вказував, що 05 лютого 2015 року його квартиру знову було затоплено внаслідок протікання дощових вод із верхнього поверху (де розташована котельна) через жалюзійні решітки припливної вентиляції. За фактом залиття він того ж дня звернувся до ТОВ «Фірма «Наш Дом» та був складений акт у складі інженера ТОВ «Наш Дом» Беженар Н.І. , керуючого ЖК Медведева А.В., було проведено візуальний огляд приміщення та встановлено затіканні в кімнаті по стелі (намокання гіпсокартонної конструкції стеклі, що включає в себе звукоізоляцію заг. пл.. 0,3 кв.м.).

07.04.2015 року його квартиру знову було залито та 09.04.2015 року комісією у складі помічника керуючого дільницею ОСОБА_3 Н.І., прораба КП «Будова» ОСОБА_4 , слюсаря – сантехніка ОСОБА_2 було проведено огляд належної позивачу квартири. При огляді було встановлено, що затікання відбулося в результаті протікання з верхнього поверху (де розташована котельня)..що і призвело до затікання котельні і подальше протікання в квартиру. Намокання в квартирі було видно окремими місцями на стелі, над вітражним вікном кухні-їдальні.

За таких обставин позивач вважає, що йому була спричинена матеріальна шкода через неправомірні дії відповідача. Загальна вартість відновлювального ремонту квартири складає 289 768 грн., які і просив стягнути з відповідача. Також посилався на те, що йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у наступному: позивач відчував почуття розчарування, не мав можливості проживати та користуватись своєю квартиру, змушений був витрачати весь час на проведення ремонту квартири; порушився його звичайний ритм життя та були спричиненні інші моральні страждання та переживання. Грошову компенсацію моральної шкоди він оцінює в розмірі 20 000 грн..

Ухвалою суду від 10.02.2017 року провадження у справі було відкрито.

До суду 06.03.2017 року надійшли заперечення на позов представника відповідача (т.1, а.с.22-32), згідно яких заперечували проти вимог та просили відмовити за їх недоведеності.

Ухвалою суду від 06.03.2017 року справу було призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 12.07.2017 року по справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

До суду 12.03.2019 року матеріали цивільної справи були повернуті разом висновком судового експерта №17-3721/6479 від 25.02.2019 року (т.1, а.с.106-128).

Провадження у справі було поновлено згідно ухвали від 13.03.2019 року та призначено до розгляду на 20.05.2019 року.

Розгляд справи 20.05.2019р. був відкладений на 17.07.2019р. за клопотання сторони позивача.

У судовому засіданні 17.07.2019 року суд протокольно задовольнив клопотання представника позивача та вирішив викликати для допиту судових експертів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. Розгляд справи відкладено на 30.10.2019 року.

У судовому засіданні 30.10.2019 року надали свої пояснення судові експерти.

Судовий експерт Пушок ОСОБА_7 . наданий нею висновок підтримала. Зазначила, що перед проведення експертизи нею були вивчені матеріали справи та нею був оглянуто об`єкт дослідження, тоді був присутній адвокат позивача та багато інших людей, які повідомили , що вони він ТОВ «Фірма Наш Дом». Зазначила, що при огляді ними були встановлені сліди залиття квартири (ними були оглянуті плями на стелях, їх розміри та площі). При цьому нею не визначалась давність цих плям, це не в її компетенції. Вказувала, що плями зазначені в актах із плямами при обстежені співпадали, а тому акти були прийняті до уваги. В актах було визначено причину затоплення з верхнього поверху, де розташована котельна. Отже, причина залиття також була ними визначена.

Судовий експерт ОСОБА_8 - ОСОБА_9 наданий нею висновок також підтримала. Зазначила, що вона готувала розрахунок вартості фактично виконаних будівельних робіт та інших витрат з ПДВ, між тим нею в розрахунок були взято тільки заробітна плата найманих працівників та вартість матеріалів із ПДВ. Керувалась вона листом Мінрегіону України про заробітну плату за 2018 рік. Із чеками наданими позивачем вона ознайомилась на зрівнювала їх з ринковими цінами (розділ 4 ДСТУ) і також враховувала площу (розділ 4 Методологічних рекомендацій). Зазначала, що ними була отримана позитивна рецензія на проведену експертизу, яку просила долучити до матеріалів справи.

Через неявку представника позивача розгляд справи був відкладений на 16.01.2020 року.

Розгляд справи 16.01.2020р., 17.03.2020р., 20.05.2020р. відкладався через неявку сторін.

У судовому засіданні 23.07.2020 року були присутні представник позивача – ОСОБА_10 та представник відповідача – Комаха В.В..

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Посилалась на те, що відповідачем є управителем будинку, а тому повинен забезпечувати належний стан будинку, у тому числі котельні, з якої відбулося залиття квартири позивача. Факт залиття квартири з котельні був встановлений у відповідних актах.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити, посилаючись на те, що причина залиття не була визначена та доведена позивачем; приміщення котельні є допоміжним приміщенням, власником якого є співвласники будинку, відповідач у свою чергу не надає послуг із поточного та капітального ремонту, а отже відсутня їх вина в затоплення квартири позивача. також заперечувала проти вимог про відшкодування моральної шкоди, посилалась на їх недоведеність та необґрунтованість. Зазначала, що позивач звернувся з аналогічним позовом до підрядної організації (справа №522/11793/15), в якому позивач вказував на неналежне монтування йому вікон, що призвело до затікання. Отже, представник відповідача не вбачає причинного зв`язку з подіями (залиттям квартири позивача) та діями відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Предметом позовних вимог є стягнення шкоди в результаті залиття квартири.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою ОМУЮ Одеської області 19.09.2013 року (т.1, а.с.5).

Згідно технічного паспорту від 25.07.2013 року (т.1, а.с.7-8), належна позивачу квартира становить загальну площу 126, 2 кв.м, житлову – 55,6 кв.м. та складається із житлової кімнати №6, пл.. 14,9кв.м., житлової кімнати №7, пл.. 14,9кв.м., житлової кімнати №10, пл.. 25,8 кв.м., кухні №8, пл.. 15,5 кв.м, вбиральні №3 пл. 9,4 кв.м., коридору №4 пл. 6,4 кв.м., їдальні №9 пл. 23,1 кв.м., вбудованої шафи №2 пл. 0,7 кв.м, гардеробної №1 пл. 9,0 кв.м., гардеробної №5 пл. 2,3 кв.м..

Згідно позовних вимог, підставою звернення до суду з відповідним позовом стало затоплення квартири позивача.

У матеріалах цивільної справи наявні акти про залиття квартири від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року та 07.04.2015 року, складені ТОВ «Фірма «Наш дом» (т.1, а.с.10, 11, 12).

Згідно акту про затікання ТОВ «Фірма «Наш дом» від 21.11.2014 року, «20.11.2014 г. было обращение собственника кВ. АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ОСОБА_11 в ОСОБА_12 с жалобой на затекание. Комиссией в составе гл. инженера ООО «Фирма «Наш Дом» Крецула А.М., управляющего ЖК «Руслан и Людмила» ОСОБА_13 , слесаря-сантехника ОСОБА_2 было проведено визуальное обследование жилого помещения. В ходе осмотра было выявлено: затекание в комнате по потолку (намокание гипсокартонной конструкции потолка, включающего в себя звукоизоляцию общей площадью 0,5 кв.м.), затекание в комнате-столовой по потолку (намокание гипсокартонной конструкции потолка, включающего в себя звукоизоляцию общей площадью 0,5 кв.м.).

Данное затекание произошло в результате протекания с верхнего этажа (где расположена котельная), через жалюзийные решетки приточной вентиляции».

Згідно акту про затікання ТОВ «Фірма «Наш дом» від 05.02.2015 року, «05.02.2015 г. было обращение собственника квартиры №102 ОСОБА_1 с жалобой на затекание. Комиссией в составе управляющего ЖК «Руслан и ОСОБА_14 » ОСОБА_13 , инженера ОСОБА_15 было проведено визуальное обследование жилого помещения. В ходе осмотра было выявлено: затекание в комнате по потолку (намокание гипсокартонной конструкции потолка, включающего в себя звукоизоляцию общей площадью 0,3 кв.м.).

Данное затекание произошло в результате протекания с верхнего этажа (где расположена котельная), через жалюзийные решетки приточной вентиляции».

Згідно акту про затікання ТОВ «Фірма «Наш дом» від 05.02.2015 року:

«07.04.2015г. в управлящую компанию обратился ОСОБА_1 владелец квартиры АДРЕСА_3 , по поводу затекания квартиры. Комиссия в составе помощника управляющего участка ОСОБА_15 , прораба КП «Будова» ОСОБА_16 , слесаря-сантехника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 произвела осмотр квартиры №102.

При осмотре установлено, затекание произошло в результате протекания с верхнего этажа (где расположена котельная). В связи с форс-мажорными обстоятельствами (ураган, бушевавший в течении суток) ввиду сильной ветровой нагрузки, произошла деформация окна в котельной, которая привела к образованию микротрещин в герметизационном шве окна. Образование микротрещин снаружи котельной позволило доступ воды, что и привело к затеканию котельной и дальнейшее протекание в квартиру. Намокание в квартире было видно отдельными местами на потолке, над витражным окном кухни-столовой. При благоприятных погодных условиях, необходимо произвести ремонт герметизационного шва окна, снаружи котельной».

У рамках даної справи була призначена та проведена судова будівельно-технічна експертиза, за результатами якої було складено висновок №17-3721/6479 від 25.02.2019 року (т.1, а.с.108-128).

На вирішення даної експертизи були поставлені наступні:

- Що послугувало причиною залиття квартири АДРЕСА_4 , відображеного в актах від 28.10.2014 року, 05.02.2015 року, 07.04.2015 року?;

- Яка вартість ремонтно-відновлюваних робіт, які необхідно провести власнику квартири АДРЕСА_4 згідно актів від 28.10.2014 року, 05.02.2015 року, 07.04.2015 року з урахуванням площі залиття?.

Згідно наданого висновку, за питанням 1 було надано наступну відповідь: «у зв`язку з тим, що експертиза проводиться із значним розривом у часі після залиття, а також відсутність протікань на час проведення експертизи, проведені відновлювальні роботи в приміщеннях та відсутність доступу до вище розташованих приміщень котельні, причини залиття квартири АДРЕСА_5 визначено за даними актів про залиття ТОВ «Фірма «Наш дом» від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року та 07.04.2015 року, а саме:

«Данное затекание произошло в результате протекания с верхнего этажа (где расположена котельная), через жалюзийные решетки приточной вентиляции.».

«…затекание произошло в результате протекания с верхнего этажа (где расположена котельная). В связи с форс-мажорными обстоятельствами (ураган, бушевавший в течении суток) ввиду сильной ветровой нагрузки, произошла деформация окна в котельной, которая привела к образованию микротрещин в герметизационном шве окна. Образование микротрещин снаружи котельной позволило доступ воды, что и привело к затеканию котельной и дальнейшее протекание в квартиру.».

На друге питання експертами було надано наступну відповідь: «вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно провести власнику квартири АДРЕСА_4 згідно актів від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року, 07.04.2015 року з урахуванням площі залиття в нині діючих цінах на будівельні матеріали і послуги становить 45 438 грн. 07 коп..».

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно положень ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У даному випадку факт залиття квартири позивача підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами (відповідними актами від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року та 07.04.2015 року), визнано і не заперечувалось учасниками судового розгляду, однак оцінивши докази надані сторонами суд дійшов висновку про доведення відповідачами відсутності їх вини у залитті квартири позивача.

Суд вбачає та погоджується з доводами представника відповідача з приводу того, що котельна (з якої згідно актів відбулось залиття квартири позивача) є спільною сумісною власністю мешканців будинку АДРЕСА_6 та за її належне утримання відповідає управитель будинку. Між тим, доказів того, що ТОВ «Фірма «Наш дом» є управитель вказаного будинку матеріали справи не містять та позивачем не надані. Отже і не вбачається факт того, що саме відповідач був відповідальним за належне становище котельні.

Окрім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами об`єм спричиненої шкоди та розмір завданих збитків. Суд вбачає, що на час проведення відповідної судової експертизи позивачем було здійснено відновлювальний ремонт квартири та експертами при визначені вартості відновлювального ремонту приймались до уваги надані позивачем чеки та накладені (на 9 арк.) з урахуванням даних викладених в актах про залиття.

Згідно описової частини висновку, на час проведення обстеження в квартирі позивача, що не заперечувалось позивачем, «були виконані ремонтно-відновлювальні роботи та оздоблювальні покриття приміщень квартири знаходяться в доброму технічному та естетичному стані. Але на момент обстеження були виявленні незначні пошкодження у вигляді невеликих плям на стелі у кімнатах після затікання води, заг. пл.. біля 0,5 кв.м..».

«При проведенні натурного обстеження встановлено, що на стелі присутні плями жовтого (блідло-жовтого) та жовто-бурого кольору, які свідчать про негативний вплив води на поверхню стін та стелі». «Пошкодження оздоблювальних покриттів стелі декількох кімнат відповідають ознакам пошкоджень від залиття, що перераховані у методиці «Дослідження пошкоджень (дефектів) квартири внаслідок їх залиття».

Згідно описової частини висновку експертів, до обстеження приміщень котельної їх допущено не було та момент проведення натурного обстеження замокання поверхонь стель, стін, протікань (течі) не виявлено, що свідчить про відсутність протікань з вище розташованої котельної.

Між тим у подальшому в описовій частині висновку експертів було вказано, що «У ході натурного обстеження квартири АДРЕСА_5 , встановлено наявність пошкоджень у приміщеннях квартири, а саме плями (патьоки, розводи) жовтого (жовто-бурого) кольору на поверхні стель. За місцем локалізації випливає, що вони утворились в результаті залиття приміщень досліджуваної квартири з вище розташованих приміщень котельної».

При визначенні вартості ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивача експертами були прийняті до уваги ушкодження, зазначені в актах про залиття від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року, 07.04.2015 року, і пошкодження встановлені при візуальному обстеженні на місці.

Між тим, суд вважає, що даний висновок є суперечливим та з його змісту не вбачається дійсних причин залиття квартири саме з приміщень котельної, не визначено об`єм пошкоджених унаслідок залиття квартири приміщень.

Суд вбачає, що експертам було зазначено про наявність плям на стелях кімнат, що у свою чергу суперечить відповідним актам про залиття від 21.11.2014 року, 05.02.2015 року, 07.04.2015 року, оскільки про такі пошкодження в даних актах зазначено не було. Окрім того, в вказаному висновку експертів не було визначено конкретні приміщення, в яких виявлені пошкодження (дефекти) внаслідок залиття.

Отже, суд вважає що висновок експертів, з урахуванням інших доказів по справі, не може бути прийнятий до уваги як достеменних та беззаперечних доказ наявності вини відповідача в залиттях квартири та визначення розміру завданих позивачу збитків.

Окрім того, суд вбачає, що на момент проведення експертного дослідження та обстеження квартири відбулось ще одно залиття квартири позивача, про що свідчить акт від 21.10.2016 року (т.1, а.с.48).

Відповідно ч. 1 до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність та розмір завданої йому шкоди в результаті залиття належної йому на праві власності квартири саме в сумі 289 768 грн., а також причино-наслідкового звязку між діями відповідача та самим фактом залиття квартири, протиправності дій та вини відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за розглядом справи на знайшов свого підтвердження склад деліктного правопорушення відповідача в завданні збитків позивача, а тому в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд відмовляє.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди також слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно положень ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року, роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обов`язок доказування наявності моральної шкоди покладається на позивача.

Втім, матеріали справи не містять жодного доказу, щоб свідчив про заподіяння відповідачем позивачу моральних страждань, тому позивачем не доведено позовні вимоги у цій частині також.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 15-16, 22, 319, 321, 381, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 43, 44, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Наш Дом» (код ЄДРПОУ 37420983, місцезнаходження м. Одеса, вул. осипова, 25) про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди унаслідок залиття квартири - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 31.07.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.